Справа № 953/10139/23
н/п 2/953/4872/23
УХВАЛА
25.12.2023
Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
18.10.2023 року до Київського районного суду м.Харкова надійшла зазначена цивільна справа, яка розподілена в провадження судді Губської Я.В.
Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2023 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Зазначена ухвала суду направлялась позивачу, на адресу зазначену в позовній заяві, про що свідчить зворотне повідомлення та отримана стороною позивача 21 листопада 2023 року, про що свідчить підпис у зворотному повідомленні, однак жодних заяв, клопотань на усунення вказаних в ухвалі суду недоліків не надходило протягом тривалого часу.
Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Представником позивача, в порушення зазначених норм, позовна заява не була підписана.
У встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов'язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
При цьому суд зазначає, що позивачу надавався достатній час для усунення встановлених суддею недоліків навіть поштовим відправленням.
Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, подану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
Суддя: