РІШЕННЯ
Іменем України
№ 183/5338/23
№ 2-а/610/2/2023
20 грудня 2023 року
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: Стригуненка В.М.
за участю
секретаря: Афоніної Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія Ізюмського району Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
04.07.2023 до Балаклійського районного суду Харківської області за підсудністю з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ухвалою від 04.05.2023 надійшов вищевказаний позов, у якому позивач просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 6838582 від 15.04.2023, як незаконну та необґрунтовану, та таку, що винесена з порушенням норм чинного законодавства.
Зазначив, що 15.04.2023 відповідачем складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. Позивач обвинувачується у тому, що він, керуючи транспортним засобом у населеному пункті, перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 24 км/год, а саме рухався зі швидкістю 74 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. При цьому позивач вказує на відсутність дорожніх знаків, якими позначаються населені пункти, інформаційних знаків про використання технічних засобів та здійснення відеофіксації. Разом із тим позивач зазначив, що на його вимогу акт повірки технічного засобу йому надано не було. До того ж на відео взагалі не видно, хто знаходився за кремом транспортного засобу. Також позивач зауважив на тому, що відповідач тримав пристрій «TruСam» в руках, наводячи його на різні автомобілі, отже пристрій використовувався не у встановленому законом порядку, при цьому на відео видно, що у момент наведення пристрою на транспортний засіб наявне сильне дрибіжання приладу. Така вібрація приладу може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач (а.с. 1-4).
25.09.2023 представник відповідача надав заперечення, в яких просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що 15.04.2023 о 12.51 год інспектором УПП в Кіровоградській області Гончаруком О.О. було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, який полягав у тому, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине», на позначеній дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту» ділянці автодороги перевищив встановлене обмеження швидкості на 24 км/год, а саме рухався за швидкістю 74 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зазначене правопорушення було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000679, без впливу людського фактору. Разом із тим відповідач відзначив, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 55 від 30.01.2019, автодорога М-30 проходить через населений пункт м. Олександрія та має загальну протяжність в цьому місті 6 км 792 м. Дорожній знак 5.49 «Початок населеного пункту» встановлено на 783 км + 080 м, дорожній знак 5.50 «Кінець населеного пункту» - на 785 км + 324 м зазначеної автодороги. Місце розташування приладу TruCAM знаходиться в межах населеного пункту м. Олександрія. У даному випадку перевищення швидкості руху транспортним засобом під керуванням позивача зафіксовано на відстані 273,3 м до приладу TruCAM, який знаходиться на 783 км, що вбачається із фото, отже замір був зроблений в межах міста Олександрія. Ця ділянка дороги з обох боків оглядається, сторонніми предметами не загороджена. Стосовно дорожнього знаку 5.70 відповідач зазначив, що цей знак відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків, і зобов'язання щодо його наявності стосується лише випадків фіксування стаціонарними технічними засобами (приладами контролю), яким TruCAM LTI 20/20 на момент здійснення фіксації не являється. До того ж використання приладу TruCAM в ручному режимі передбачено свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації (а.с. 79-87).
Позивач просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 65).
Для розгляду справи представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с. 72), причини неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 205 КАС України неприбуття відповідача не унеможливлює розгляду справи.
Із огляду на це, а також на скорочені строки розгляду справ даної категорії суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.
Як убачається з наявних у розпорядженні суду матеріалів, за постановою інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Гончарука Олександра Олександровича серії ЕАС № 6838582 від 15.04.2023 на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за те, що він: «15.04.2023 о 12.51 год водій, керуючи т/з DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту» перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населених пунктах на 24 км/год, а саме рухався зі швидкістю 74 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом. Чим порушив п. 12.4 ПДР Порушення швид. режиму в населених пунктах (дозвол. швид. не більше 50 км/год)» (а.с. 6).
Постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, копія якої була вручена позивачу під підпис (а.с. 6).
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП відбулося через порушення ним п. 12.4 ПДР.
Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» надано право поліції застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 ЗУ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням, наведеним у ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії містить посилання на те, що швидкість руху позивача вимірювалась приладом TruCAM ТС 000679.
На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем долучено до матеріалів справи диск з відеозаписом та роздруківку фото з лазерного вимірювача швидкості TruCАМ серійний номер ТС000679, на яких зафіксовано рух транспортного засобу DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 74 км/год на відстані 273,3 м, та зазначено дату і час фіксації 15.04.2023 о 12.51 год, дані геолокації - АД М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 783 км, дозволена швидкість: 50 км/год (а.с. 50-52).
Дані, що містяться на роздруківці відповідають обставинам справи, зазначеним в оскаржуваній постанові.
Згідно зі ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM виробництва Laser Technology Inc, США сертифікований (а.с. 53).
Приладом TruCAM перевіряють швидкість за допомогою лазера, що дозволяє уникнути неточностей, робоча дистанція пристроїв контролю швидкості TruCАМ сягає 1,2 км. TruCАМ - лазерний вимірювач швидкості, оснащений режимом відеофіксації. Основна відмінність приладу від «Візира» і йому подібних - він використовує не радіохвилю, а світловий промінь - лазер, який дозволяє зафіксувати перевищення швидкості конкретного автомобілю в потоці транспорту на відстані, що перевищує кілометр.
Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу (на відео видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля). Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео.
Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.
При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.
Виробник приладу TruCАМ (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCАМ зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCАМ, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCАМ.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/26760 від 15.12.2022 виданого ДП «ВДНВЦСМСЗПС» Укрметртестстандарт Мінекономрозвитку України, чинного до 15.12.2023, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCАМ LTI 20/20 №ТС000679 (виробник Laser Technology Inc., США), відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах ±2 км/год в діапазоні від ±2 км/год до 200 км/год ±1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год (а.с. 54).
Отже, лазерний вимірювач швидкості TruCАМ LTI 20/20 зареєстрований в Державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruCАМ LTI 20/20 з серійним номером ТС000679 пройшов періодичну повірку, свідоцтво було чинним станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому суд вважає, що його показання є належним та допустимим доказом вчинення позивачем інкримінованого порушення у розмінні 73-75 КАС України.
Відповідно до листа Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області від 13.06.2023 про надання інформації про місця розміщення на автомобільній дорозі М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине (через м. Вінниця, Кропивницький)» дорожніх знаків № 5.49/5.50 (Початок/кінець населеного пункту) та № 5.76 (Автоматична відеофіксація порушень ПДР) вбачається, що дорожні знаки 5.49, 5.50 Початок/Кінець населеного пункту встановлено, зокрема, на км783+080м, км 785+324 м (а.с. 58).
Фіксація швидкості автомобіля позивача мала місце на 783 км АД М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, тобто в межами дії дорожніх знаків 5.49 (початок населеного пункту) та 5.50 (кінець населеного пункту), які діють в межах населеного пункту м. Олександрія.
Листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 01 жовтня 2019 року № 22-38/49 підтверджується, що лазерний вимірювач TruCАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, та крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі (а.с. 56).
Лазерний вимірювач швидкості TruCАМ LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Отже, використання приладу TruCАМ відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, а тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням.
Вищевикладене спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCAM в ручному режимі.
Тобто, позивач, керуючи транспортним засобом DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у населеному пункті зі швидкістю 74 км/год, де допустима швидкість встановлена 50 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості в населених пунктах згідно ПДР.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що вчинення позивачем порушення п. 12.4 ПДР підтверджено належними і допустимими доказами.
Доводи позивача щодо відсутності на видному місці інформації про використання технічних засобів, жодних інформаційних знаків на дорозі є такими, що не підтверджуються документально, оскільки суду не надано доказів, які б вказували на відсутність вказаних знаків на вказаному відрізку дороги на момент винесення оскаржуваної постанови, натомість висловлену лише суб'єктивну думку, яка немає жодного нормативного та доказового підґрунтя.
До того ж, з відеозапису та фото з приладу TruCAM встановлено, що ділянка дороги, по якій рухався позивач, з обох боків добре оглядається, сторонніми предметами не загороджена; вимір швидкості з TruCAM був зроблений з відстані 273,3 м, що свідчить про те, що поліцейські перебували на відкритій місцевості, яка допускає можливість встановити їх з допустимої відстані.
Окрім того, у відповідності до інформації, наданої службою відновлення та розвитку інфраструктури у Кіровоградській області, дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень ПДР» розміщено на ділянці автодороги М-30 «Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине» км 783+030 м, тобто перед місцем проведення контролю швидкості руху автомобіля, що не було спростовано позивачем.
У суду немає підстав вважати, що позивач, порушуючи на даній ділянці автодороги вимоги швидкісного режиму, не був завчасно проінформований дорожнім знаком 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень ПДР» про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Навіть відсутність такого попередження не звільняє позивача від обов'язку дотримуватися швидкісного режиму та виконувати вимоги ПДР.
Крім того, вказані доводи позивача судом оцінюються критично, оскільки відповідно до пункту 5.76 Правил дорожнього руху дорожній знак «Автоматична відеофіксація порушень ПДР» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Відповідно до пп. ґ п. 8.4 Правил інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об 'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Тобто, встановлення такого дорожнього знаку перед використанням радарів має рекомендаційний характер і законодавством не передбачено обов'язковість його встановлення.
Разом з тим, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України, не розраховуючи на те, що факт вчинення правопорушення не буде належним чином зафіксований.
Так само не заслуговують на увагу і доводи позивача про те, що на відеозаписі не видно, що за кермом транспортного засобі знаходився саме він. Однак, як вбачається з відеозапису, наданого суду відповідачем, за кермом транспортного засобу DAF FT XF 105.460, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час виміру швидкості приладом TruCAM, знаходився саме позивач, пасажири у зазначеному автомобілі відсутні. Підпис ОСОБА_1 на оскаржуваній постанові про отримання її копії, роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП, свідчить про те, що він був на місці вчинення правопорушення, брав участь у розгляді справи стосовно нього безпосереднь після вчинення адміністративного правопорушення. До того ж позивач у своєму позові неодноразово зазначає факти, які підтверджують його присутність на місці вчинення правопорушення. Так позивачем зазначено: «На мою вимогу акт повірки технічного засобу мені надано не було», а також: «Жодних дорожніх знаків, що позначали би початок населеного пункту та здійснення відеофіксації, на шляху мого руху не було, інспектор також не надав цих доказів». Окрім того, у своєму позові позивач зазначає, що «відповідач тримав у руках пристрій TruCAM та у ручному режимі його експлуатував, наводячи його на різні автомобілі...», що дає підстави вважати, що позивач власне бачив поліцейського, який тримав у руках вимірювач швидкості, що свідчить про те, що саме він знаходився на кермом вищевказаного транспортного засобу у зазначений у постанові час. Також у позові зазначено, що «поліцейський порушив процесуальний порядок розгляду справи…Поліцейський обмежився лише формальним складанням Постанови без дотримання встановленої законом процедури…». Зазначене свідчить про те, що постанову було складено поліцейським на місці зупинки транспортного засобу позивача та у його присутності.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (ч. 1, 2, 3 ст. 122).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч. 1-3 ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 вказав, скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Положеннями КпАП України, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КпАП України, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КпАП України.
Відповідно до вимог ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
За правилами ст. 278 КпАП України орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У наведених вище положеннях правових норм визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
У постанові від 17 липня 2019 року у справі № 655/470/16-а Верховний Суд підкреслив, що стаття 278 КпАП України вказує на те, що працівник патрульної поліції зобов'язаний дотримуватись вимог ст. 283 КпАП України, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Таким чином, положення КУпАП закріплюють процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, та містить застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Недотримання інспектором поліції у процесі винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, визначеної КпАП України процедури призводить до порушення права особи приймати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення та інших прав, визначених статтею 268 КпАП України, що є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20 березня 2018 року № 690/233/17 та від 31 січня 2019 року № 760/10803/15-а.
Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався у встановленому зазначеними вище приписами законодавства спрощеному порядку, відтак твердження позивача про те, що під час розгляду справи відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи є помилковими.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
ОСОБА_2 є уповноваженим працівником УПП, проходить службу на посаді інспектора 1 батальйону 4 роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, має спеціальне звання старший лейтенант поліції, а отже, у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вказані позивачем недоліки розгляду справи не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправною постанови за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа.
При цьому, суд наголошує на тому, що, ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися перевірці чи мало місце порушення особою правил дорожнього руху, за яке таку особу було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Жодних доказів, підтверджуючих обґрунтування позовних вимог, позивачем разом з позовною заявою не було надано, на противагу чому, стороною відповідача було надано матеріали, які підтверджують перевищення позивачем максимально дозволеної на вказаній ділянці руху швидкості, сумнівів у достовірності яких немає. При цьому, посилання позивача на наявність процедурних порушень з боку інспектора, на переконання суду є недостатнім та жодним чином не спростовують наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Отже, в даних правовідносинах зі сторони позивача в обґрунтування надано лише пояснення, що ґрунтується на суб'єктивному не сприйнятті результатів швидкості руху транспортного засобу, а зі сторони відповідача - відеозапис, здійснений сертифікованим приладом TruCАМ LTI 20/20 № ТС000679, на якому ідентифіковано та чітко зафіксовано, що швидкість автомобіля саме позивача становить 74 км/год.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів з приводу порушень інспектором поліції прав позивача під час складання постанови про притягнення до адмінвідповідальності. Відсутність факту правопорушення, позивач доводить своїми ж поясненнями. Натомість, відповідач, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, надав докази своїх заперечень.
Позиція незгоди позивача базувалась лише на тому, що не було дорожніх знаків. Разом з тим, доказів неналежної організації дорожнього руху (в частині розміщення дорожніх знаків) матеріали справи не містять.
Згідно із ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, оцінюючи аргументи позивача щодо неправомірності винесення щодо нього оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що вищевказані доводи ОСОБА_1 не основані на належних доказах, нічим не підтверджується і спрямовані на спробу ухилитись від адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, факт наявності якого, не викликає у суду жодних сумнівів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорювана позивачем постанова винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 10, 77, 139, 241-246, 286 КАС України,
УХВАЛИВ:
Постанову інспектора Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Гончарука Олександра Олександровича серії ЕАС № 6838582 від 15.04.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу 340 гривень за ч. 1 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3; адреса для листування: 25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, буд. 22 Б, код ЄДРПОУ 40108646.
Головуючий В.М. Стригуненко