УХВАЛА
25 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 127/282/31/22-ц
провадження № 61-17990ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргупредставника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 15 листопада
2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, страхового відшкодування, пов'язаного зі смертю годувальника,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2023 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_3 30 000 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті дочки, 20 772 грн 40 коп. - відшкодування витрат на поховання.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_4 30 000 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок смерті дочки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 470 000 грн відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 470 000 грн відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 червня 2023 року заяву представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_3 9 750 грн витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» на користь ОСОБА_4 6 500 грн витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 4 019 грн 73 коп. витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 5 359 грн 64 коп. витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 червня 2023 року у частині часткового задоволення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 скасовано. Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4
у частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 470 000 грн відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 4 700 грн у дохід держави у рахунок відшкодування судових витрат, як судового збору. Решту судових витрат компенсовано за рахунок держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 15 275 грн витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решті вимог про стягнення із ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 06 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у сумі 7 050 грн.
У задоволенні решті вимог заяви відмовлено.
18 грудня 2023 року до Верховного Суду через систему електронний суд
представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, у якій просить постанову Вінницького апеляційного суду від 15 листопада 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
1. У частині шостій статті 43 ЦПК України зазначено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 була сформована у системі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги та додані до неї документи, представником заявника не надано.
За таких обставин, представникові заявника необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги та додані до неї документи іншим учасникам справи.
2. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що
не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У поданій касаційній скарзі представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судового рішення.
Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення та обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
За таких обставин, представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов'язкових підстав для такого оскарження.
3. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, у касаційній скарзі представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 порушено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що приватним виконавцем у процесі примусового виконання виконавчих листів
у справі 127/28231/22 було стягнуто усі наявні у ОСОБА_1 кошти, а тому немає можливості сплатити судовий збір за подання даної касаційної скарги.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними
чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки на їх підтвердження не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану позивача (наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає заявнику виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Таким чином, клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду
у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку з наведеним, заявникові за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481 грн.
Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання протиправним та скасування наказу у частині призупинення дії трудового договору), яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином (4 700 грн*200%= 9 400 грн).
Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 400 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 15 листопада
2023 рокузалишити без руху.
Надати представникові ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько