УХВАЛА
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 750/254/22
провадження № 61-11764св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Денар-Люкс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Домен-Буд», Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрілецька набережна»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2022 року в складі судді Коверзнева В. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» (далі - ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило витребувати з володіння відповідача квартиру АДРЕСА_1 .
На обґрунтування вимог зазначало, що 29 грудня 2006 року товариство набуло право власності на вищевказану квартиру на підставі договору міни.
В подальшому в ході примусового виконання судових рішень про стягнення коштів з товариства спірний об'єкт нерухомості вибув з його власності внаслідок реалізації на прилюдних торгах та згідно протоколу проведення електронних торгів № 117194 від 25 вересня 2015 року переможцем торгів визнано ТОВ «Денар-Люкс».
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09 червня 2016 року у справі № 927/258/16 задоволено позов товариства про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акта державного виконавця про проведені електронні торги від 09 жовтня 2015 року та визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 № НОМЕР_1 від 19 жовтня 2015 року.
Разом з тим, після відкриття провадження у справі № 927/258/16 ТОВ «Денар-Люкс» відчужило право власності на спірну нерухомість ТОВ «Домен-Буд», яке, будучи учасником справи про визнання недійсними електронних торгів, відчужило квартиру ТОВ «Стрілецька набережна», яке 30 березня 2017 року уклало договір купівлі-продажу вказаного майна з ОСОБА_1 .
Таким чином, спірна квартира вибула з володіння товариства поза його волею, відповідач не вважається її добросовісним набувачем, оскільки знав або мав можливість знати про те, що спірна квартира не належить на праві власності особі, яка її відчужувала.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року, позов ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» задоволено.
Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що квартира вибула з володіння позивача внаслідок продажу на електронних торгах, які в подальшому були визнані недійсними, тобто поза його волею. Треті особи зареєстровані за однією адресою, їх засновником є одна й та сама особа, тому укладені між ними договори купівлі-продажу спірної квартири спрямовані на унеможливлення повернення її власнику.
Перебіг позовної давності закінчився 03 квітня 2020 року, однак з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 03 березня 2020 року № 540-IX, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Оскільки з 12 березня 2020 року по 31 березня 2022 року на всій території України установлений та діє карантин, спричинений коронавірусною хворобою (COVID-19), зупинено перебіг позовної давності, тому позивач не пропустив позовну давність для звернення до суду з цим позовом.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 червня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року в справі № 6-895цс15, від 24 травня 2017 року в справі № 544/525/15-ц та у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 521/8368/15-ц, від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17, від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17, від 24 квітня 2019 року в справі № 523/10225/15-ц, від 26 вересня 2019 року в справі № 2- 4352/11, від 16 жовтня 2019 року в справі № 367/5525/16-ц, від 26 листопада 2019 року в справі № 914/3224/16, від 28 січня 2020 року в справі № 50/311-б, від 15 травня 2020 року в справі № 922/1467/19, від 29 червня 2021 року в справі № 904/3405/19, від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19, від 20 січня 2022 року в справі № 5009/4987/12 (908/25/21) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Перебіг позовної давності розпочинається з моменту, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його прав, та не пов'язаний з ухваленням судового рішення про порушення права особи.
Обов'язковою умовою переривання позовної давності шляхом пред'явлення позову є дотримання вимог процесуального закону щодо форми і змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції. Якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви або повернув її, у разі подання позову з недотриманням прави підсудності, а також з іншими предметом та підставами, перебіг позовної давності не переривається.
Оскільки позивач про порушення своїх прав дізнався до 28 березня 2016 року, то позовна давність спливла до 28 березня 2019 року.
Втручання у право мирного володіння спірною квартирою порушує принцип пропорційності, оскільки покладає на нього індивідуальний і надмірний тягар у зв'язку з витребуванням з його власності нерухомості без отримання будь-якої компенсації.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Деснянського районного суду м. Чернігова.
03 березня 2023 року матеріали справи № 750/254/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Межі касаційного перегляду
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 29 грудня 2006 року.
25 вересня 2015 року відбулися електронні торги, на яких спірну квартиру було продано ТОВ «Денар-Люкс» з метою виконання судових рішень про стягнення заборгованості з ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз».
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09 червня 2016 року у справі № 927/258/16, яке набрало законної сили, визнано недійсними результати електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 , як відбулися 25 вересня 2015 року, та свідоцтво про право власності на квартиру, видане ТОВ «Денар-Люкс».
05 квітня 2016 ТОВ «Денар-Люкс» уклало з ТОВ «Домен-Буд» договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , а 05 грудня 2016 року ТОВ «Домен-Буд» відчужило вищевказану нерухомість ТОВ «Стрілецька набережна».
06 березня 2017 року ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ «Стрілецька набережна» про витребування спірної квартири з незаконного володіння товариства та ухвалою від 13 березня 2017 порушено провадження у господарській справі № 927/257/17.
30 березня 2017 року, тобто під час перебування справи про витребування квартири з незаконного володіння в провадженні господарського суду, ТОВ «Стрілецька набережна» уклало договір її купівлі-продажу з ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03 квітня 2017 замінено відповідача ТОВ «Стрілецька набережна» на ОСОБА_1 , провадження в справі припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України оскільки спірне не підлягає вирішенню в господарських судах.
Позиція Верховного Суду
У частині четвертій статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.
Таким чином, у випадку якщо майно вибуло з володіння законного власника поза його волею, останній може розраховувати на повернення такого майна, незважаючи на добросовісність та відплатність його набуття сторонніми особами, і має право звернутися до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.
У справі, що переглядається, встановлено, що спірна квартира вибула з володіння позивача поза його волею внаслідок продажу на електронних торгах, результати яких рішенням суду були визнані недійсними, та в подальшому була неодноразово відчужена незважаючи на перебування в провадженні господарського суду позову ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» про витребування квартири з чужого незаконного володіння внаслідок недобросовісних дій.
При задоволенні позову суди виходили з обґрунтованості позовних вимог. Вказували, що позивач не пропустив позовну давність, оскільки внаслідок пред'явлення 06 березня 2017 року позову до ТОВ «Стрілецька набережна» про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння перебіг позовної давності перервався, а після набрання законної сили ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03 квітня 2017 року про припинення провадження у справі розпочався заново, тому повинен був закінчитися 03 квітня 2020 року. Разом з тим, внаслідок прийняття Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, зупинено перебіг позовної давності з 02 квітня 2020 року на строк дії карантину, спричиненого коронавірусною хворобою (COVID-19).
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен довести і той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила його суб'єктивні права, свободи чи інтереси, і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
У справі, що переглядається, встановлено, що ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» вперше дізналося про набуття відповідачем ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру 03 квітня 2017 року.
Відтак з вказаної дати позивачу стало відомо про порушення його прав саме ОСОБА_1 та у нього виникло право на пред'явлення до нього вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння як до належного відповідача.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) та від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) сформульований висновок, що про дотримання або пропущення позовної давності суд має робити висновки щодо кожної позовної вимоги окремо.
З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами до останнього покупця не може розпочатися до того, як він набув право власності на спірну нерухомість та, відповідно, порушив права позивача.
Перебіг позовної давності за вимогами до ОСОБА_1 розпочався 04 квітня 2017 року та мав закінчитися 04 квітня 2020 року, однак з 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 03 березня 2020 року № 540-IX, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 та продовжено строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), на строк дії такого карантину. За таких обставин, ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» не пропустило позовну давність при зверненні з цим позовом.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19), на яку є посилання в касаційній скарзі, зробила висновок, що:
«7.18. Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.
7.19. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки право власності територіальної громади м. Львова на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов'язується з моментом, коли Львівська міська рада довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи.
7.20. Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов'язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.
7.21. Закон також не пов'язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб».
Касаційний суд не погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Касаційний суд зауважує, що:
для визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про витребування власником майна з чужого незаконного володіння належить застосовувати частину першу статті 261 ЦК України;
початок перебігу позовної давності за вимогою про витребування власником майна з чужого незаконного володіння починається з наступного дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права власності або про особу, яка його порушила;
положення частини першої статті 261 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, слід розуміти так, що: по-перше, за загальним правилом перебіг позовної давності починається з наступного дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права власності; по-друге, у разі, якщо особа довідалась про порушення права, але не мала відомостей про особу, яка порушила право власності, перебіг позовної давності починається з наступного дня, коли власник дізналася про особу, яка порушила право. Людина розумна і обачна внаслідок аналізу частини першої статті 261 ЦК України усвідомлює, що перебіг позовної давності за віндикаційною вимогою не може розпочинатися раніше, ніж право власності буде набуте останнім набувачем. Саме тому законодавець і передбачив два правила початку перебігу позовної давності;
протилежний підхід до визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння унеможливлює захист прав власника у разі його неодноразового відчуження, оскільки початок перебігу буде завжди пов'язуватися із першим вибуттям майна.
Тому Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19), та вказати, що:
«положення частини першої статті 261 ЦК України, з урахуванням принципу розумності слід розуміти так, що: по-перше, за загальним правилом перебіг позовної давності починається з наступного дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права власності; по-друге, у разі, якщо особа довідалась про порушення права, але не мала відомостей про особу, яка порушила право власності, перебіг позовної давності починається з наступного дня, коли власник дізналася про особу, яка порушила право. людина розумна і обачна внаслідок аналізу частини першої статті 261 ЦК України усвідомлює, що перебіг позовної давності за віндикаційною вимогою не може розпочинатися раніше, ніж право власності буде набуте останнім набувачем. Саме тому законодавець і передбачив два правила початку перебігу позовної давності;
протилежний підхід до визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння унеможливлює захист прав власника у разі його неодноразового відчуження, оскільки початок перебігу буде завжди пов'язуватися із першим вибуттям майна».
Тому справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись частинами четвертою статті 403, частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Передати справу № 750/254/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Ю. Тітов
СуддіА. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун
В. І. Крат