УХВАЛА
21 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 639/8134/21
провадження № 61-17892ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2022 року, постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії.
Просив суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 на його користь компенсацію за вимушений прогул через несвоєчасне повернення трудової книжки з дня звільнення 27 грудня 2020 року по день ухвалення рішення суду, виходячи із розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 389,20 грн, здійснивши всі обов'язкові відрахування до бюджету єдиного соціального внеску. Станом на 13 грудня 2021 року сума складає 60 720,00 грн (без відрахувань до бюджету). Повернути ФОП ОСОБА_1 йому трудову книжку. Стягнути з ФОП ОСОБА_1 на його користь сплачений судовий збір. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення платежів у межах одного місяця.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року, у якій ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 червня 2023 року виправлено описку, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 219 898,00 грн з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов'язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України.
Зобов'язано ФОП ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3 трудову книжку.
Постанову в частині стягнення середнього заробітку в розмірі місячного заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання.
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у справі № 639/8134/21, оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалене у справі незначної складності, яка визнана судом малозначною, а отже, не підлягає касаційному оскарженню.
ФОП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, у якій просила скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 рокуапеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 219 898,00 грн з наступним відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов'язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України.
Зобов'язано ФОП ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3 трудову книжку.
Постанову в частині стягнення середнього заробітку в розмірі місячного заробітку за час вимушеного прогулу допущено до негайного виконання.
15 грудня 2023 року ФОП ОСОБА_1 через систему «Електронний суд»подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2022 року, постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, у якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункт 3 частини другої статті 394 ЦПК України).
Оскільки є ухвала Верховного Суду від31 травня 2023 року, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року у справі № 639/8134/21, то у відкритті касаційного провадження ФОП ОСОБА_1 в частині оскарження цієї постанови апеляційного суду необхідно відмовити.
У відкритті касаційного провадженняна рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2022 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі № 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України (ухвала Верховного Суду від 31 травня 2023 року).
У касаційній скарзі заявник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування. Справа має значний суспільний інтерес, оскільки вказані фізичні особи-підприємці можуть використовувати найману працю за трудовими договорами, тому можуть стикатися з аналогічними юридичними правовідносинами, у зв'язку з чим, питання права в нашій справі має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Разом з тим заявник належним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає суспільний інтерес саме цієї справи. А посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням, і, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2022 року та постанова Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження в цій частині слід відмовити, оскільки касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 грудня 2022 року, постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 639/8134/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
М. М. Русинчук