Справа № 522/15106/18
Провадження № 2/522/779/23
УХВАЛА
20 грудня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Волошина А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи по цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про відшкодування вартості на поліпшення орендованого майна, стягнення штрафу, пені, збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про відшкодування вартості на поліпшення орендованого майна, стягнення штрафу, пені, збитків та моральної шкоди.
У судовому засіданні 20.12.2023 представник відповідача ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про призначення судової технічної експертизи та витребування доказів, яке мотивоване тим, що на переконання відповідача, підписи директора ТОВ «БГ Київбудплюс» ОСОБА_5 на договору підряду та актах приймання виконаних будівельних робіт є підробленим. Також вважають, що договір оренди між позивачем та третьою особою підписаний значно пізніше, ніж дата зазначена у документів. Для підтвердження позиції відповідача необхідні спеціальні знання і ОНДІСЕ з залученням експерта ОСОБА_6 може провести таку експертизу. Просить для проведення експертизи витребувати у слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області оригінали документів, в яких є підпис ОСОБА_5 , достовірно виконаний ним та витребувати у позивача оригінал договору оренди та договору підряду, акти виконаних робіт, квитанції про оплату за договором.
Представник відповідача ОСОБА_2 наголошував, що у призначенні експертизи було відмовлено, у зв'язку з відсутністю зразків підпису, через що він додатково просить витребувати докази.
Представник позивача ОСОБА_7 заперечував проти призначення експертизи.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялася у встановленому законом порядку, зверталася до суду з заявами про розгляд справи за відсутності третьої особи.
Суд не вбачає підстав для поновлення строків на звернення до суду з клопотання про витребування доказів.
Згідно ч.2,3 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Представник відповідача вказує, що необхідність у витребуванні доказів виникла у зв'язку з тим, що йому було відмовлено у призначенні експертизи через передчасність та відсутність оригіналів об'єктів дослідження, в подальшому через відсутність вільних зразків підписів.
Оригінал договору оренди був поданий представником позивача у судовому засіданні 20.12.2023.
Підстави заперечення щодо позову, серед яких і фальсифікація договору підряду викладена відповідачем відразу та є незміною, однак клопотання про витребування доказів ним заявляється лише зараз, що свідчить про неповажність причин пропуску строку звернення з клопотанням про витребування доказів.
Також витребування у слідчого оригіналів документів з підписом ОСОБА_5 могло бути подано разом з первинним клопотанням про призначення експертизи, однак такого вчинено не було. Відмова суду у призначенні експертизи через відсутність вільних зразків підпису, враховуючи на те, що вільні зразки підпису це не лише оригінали документів з підписом особи, не може вважатися поважною причиною для пропуску строку для подання клопотання про витребування доказів.
Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу клопотання про витребування доказів, суд виходить з того, що законодавець передбачив можливість такого поновлення лише у разі, якщо особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання клопотання про витребування доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
На переконання суду, об'єктивних причин неможливість подати таке клопотання в строк представником відповідача наведено не було.
За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_8 мав всі можливості подати клопотання про витребування доказів в строк, але не зробив цього.
Згідно ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки причини пропуску процесуального строку на подачу клопотання про витребування доказів не визнані судом поважними, суд відмовляє представнику відповідача ОСОБА_2 у поновленні строків на подання клопотання про витребування доказів.
Згідно ч.2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку з чим, клопотання про витребування доказів, викладене у клопотанні про призначення експертизи від 20.12.2023 слід залишити без розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи, з огляду на наступне.
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Згідно п. 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний (зобов'язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи (п.1.4.Інструкції).
Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо) (п.1.1.1 Інструкції).
Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються (п.3.2.4 Інструкції).
Питання про витребування документів з оригіналом підпису ОСОБА_5 залишено без розгляду, однак питання про надання умовно-вільних зразків підпису не ставилося представником відповідача.
При цьому, у клопотанні про витребування доказів, представник відповідача просить надати оригінали документів з достовірно виконаним підписом ОСОБА_5 , однак хто вирішує питання достовірності такого підпису, за логікою представника відповідача, не зрозуміло, якщо для підтвердження достовірності підпису він просить призначити експертизу.
ОСОБА_5 не є учасником справи і забезпечення ним надання експериментальних зразків підпису, виконаних на 10 аркушах, не вбачається можливим.
Таким чином, заявником не було залучено до матеріалів справи документи необхідні для проведення почеркознавчої експертизи, що позбавляє суд можливості призначити у справі судову експертизу.
Щодо технічної експертизи про давність виготовлення договору оренди та договору підряду та актів до нього.
Встановлення абсолютної давності документів - одна з основних задач технічної експертизи документів, який дозволяє визначити час виконання документа. Для визначення давності виконання експерти досліджують кожний реквізит документа (текст, відтиски, печатки, рукописно виконанні реквізити) та зіставляють результати між собою.
Давність виконання машинописного тексту встановлюють вивченням технологічних даних, ознак зносу шрифту, машинописної стрічки та дефектів друкувального механізму.
Давність тексту виконаного на принтері можливо встановити шляхом його порівняльного дослідження із вільними зразками - документами виконаними на тому ж самому принтері у весь період що перевіряється.
Давність рукописно виконаних штрихів встановлюється шляхом часових змін у складі та властивостях матеріалу письма у штрихах.
Вільні зразки тексту виконаного на тому принтері, що і договори суду представлено не було.
Крім того, загальновідомою інформацією, яка міститься у вільному доступі в мережі Інтернет, зокрема на сайтах експертних установ, зокрема на сайті КНДІСЕ МЮ України, є, що із відповідей наданих експертами Європейської робочої групи по експертизі документів, Європейської мережі судово-експертних установ, а також Американської асоціації експертів по дослідженню документів слідує, що невідомо про існування таких методів, які б дозволили встановити вік виконання записів (підписів) більше 5 років, оскільки зміни хімічного складу матеріалів письма вже не відбуваються.
Документи, експертизу яких просить провести відповідач вчинені у 2016 році, тобто минуло більше семи років.
Отже, викладене у сукупності, свідчить про те, що призначення експертизи призведе до затягування розгляду справи, оскільки необхідних для проведення експертизи матеріалів не міститься в матеріалах справи, а проведення технічної експертизи взагалі не вбачається можливим, з огляду на час, який вже слив, тому у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 109, 252, 258-260 ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у поновленні строків представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 для звернення до суду з клопотанням про витребування доказів від 20.12.2023.
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів від 20.12.2023 - залишити без розгляду.
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 25 грудня 2023 року.
Суддя В.Я.Бондар