Справа №295/16041/23
Категорія 67
2/295/3368/23
УХВАЛА
(про залишення позовної заяви без руху)
25 грудня 2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М.,
вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Краматорський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,-
ВСТАНОВИВ:
До Богунського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Краматорський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
Відповідно до частини першої статті 58 Цивільного процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Виходячи з положень ч. 7 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно частин першої-другої статті 62 Цивільного процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України).
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Виходячи зі змісту статті 131-2 Конституції України, обов'язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Частиною третьою статті 26 Закону № 5076-VI встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
При цьому, положення ЦПК України, Цивільного кодексу України та Закону №5076-VI не встановлюють особливих вимог до довіреності, виданої на підтвердження повноважень адвоката, в тому числі зазначення в довіреності, виданій на ім'я фізичної особи - адвоката, про те, що такий представник є саме адвокатом.
В зазначеному аспекті важливим є, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 жовтня 2018 року у справі №908/1101/17.
Позовна заява, подана до суду від імені ОСОБА_1 , підписана ОСОБА_3 .
До вищезазначеної позовної заяви була додана копія довіреності, посвідченої 05.10.2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Агарковою А.М., та зареєстрована в реєстрі за №1032, якою ОСОБА_1 уповноважив, зокрема, ОСОБА_3 бути його представником в усіх органах, установах та організаціях, в адміністраціях, ЦНАП, службі у справах дітей, виконавчій владі, радах, податкових органах, міністерствах, органах приватизації, технічних бюро, газо-, енерго-, електро-, водо-, теплопостачання, перед експертами, іитернет та охоронними компаніями, ЖЕО, ОСББ, банківськими та фінансовими установами, МРІЮ. РАЦС, МІО України, ДІЯ, ДЗК, землевпорядними органами, МСЕК, страховими компаніями, правоохоронними органами, поштовими установами, Новою поштою, нотаріусами, ДАБІ, органами архітектури, медичними закладами та установами, судовими органами, в судах всіх рівнів, з усіх питань, що стосуються розпорядження та користування належним йому і рухомим та нерухомим майном, представництва та захисту моїх інтересів, подання та отримання документів від його імені, отримання компенсації за пошкоджене/знищене майно. Копія довіреності була засвідчена Федоровлю А.Д.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч.1, 3, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019р. № 41 визнано таким, що втратило чинність Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, крім додатка № 1 до Положення та пункту 18 Положення, які діють до 1 січня 2022 року.
Також рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019р. № 41 затверджено типову форму ордеру, яка міститься в додатку №1 до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, а саме: ордер повинен бути формату А-4 та містити двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Відповідно до п. 3 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1).
Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п. 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)
Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи. (п. 6 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція)
Облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
Відповідно до п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), Ордер містить наступні реквізити: Серію, порядковий номер ордера; Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; Дату видачі ордера; Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням; Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Згідно з п. 16 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), встановлено, що при генеруванні ордерів, відповідно до регіону їм присвоюються наступні серії:. Рада адвокатів України - ІІ; Рада адвокатів АР Крим - АК; Рада адвокатів Вінницької області - АВ; Рада адвокатів Волинської області - АС; Рада адвокатів Дніпропетровської області - АЕ; Рада адвокатів Донецької області - АН; Рада адвокатів Житомирської області - АМ; Рада адвокатів Закарпатської області - АО; Рада адвокатів Запорізької області - АР; Рада адвокатів Івано-Франківської області - АТ; Рада адвокатів Кіровоградської області - ВА; Рада адвокатів міста Києва - АА;. Рада адвокатів Київської області - АІ; Рада адвокатів Луганської області - ВВ; Рада адвокатів Львівської області - ВС; Рада адвокатів Миколаївської області - ВЕ; Рада адвокатів Одеської області - ВН; Рада адвокатів Полтавської області - ВІ; Рада адвокатів Рівненської області - ВК; Рада адвокатів міста Севастополь - СН; Рада адвокатів Сумської області - ВМ; Рада адвокатів Тернопільської області - ВО; Рада адвокатів Харківської області - АХ; Рада адвокатів Херсонської області - ВТ; Рада адвокатів Хмельницької області - ВХ; Рада адвокатів Черкаської області - СА; Рада адвокатів Чернівецької області - СЕ; Рада адвокатів Чернігівської області - СВ.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з частиною першою ст. 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Аналіз судової практики Верховного Суду дає підстави вважати, що статус адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України. Правовий висновок викладений в ухвалі Верховного суду від 01 березня 2018 року у справі 910/3483/17, та в ухвалі від 17 жовтня 2018 року у справі 3916/1059/18.
Отже, з 1 січня 2022 року ордери типової форми, затвердженої рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17 грудня 2012 року, із змінами та доповненнями, втратили свою чинність і не є належними документами, які підтверджують повноваження адвокатів.
На виконання ухвалу суду представнику позивача ОСОБА_3 необхідно надати документи, які б беззаперечно свідчили та містили у собі делеговане позивачем право представнику на підписання від її імені даної позовної заяви, а саме: ордер типової форми (Додаток №1 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Ради адвокатів №29 від 14 лютого 2020 року), Договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законодавством на надання правової допомоги.
Варто зазначити, що позовна заява та її копії для відповідача та третьої особи не містить підпису позивача, однак наявний підпис ОСОБА_3 , хоча в вступній частині позову відомості про представника відсутні.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись статями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Краматорський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважаться неподаною та повернута позивачу зі всіма доданими документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Єригіна