Справа № 185/13827/23
Провадження № 1-кп/185/1078/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками та з угодою про визнання винуватості, складені у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023041370001441 від 16 серпня 2023 року відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Душанбе, Таджикістан, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.
ОСОБА_5 в порушення вимог статті 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняє психологічне та фізичне насильство щодо особи, з якою перебуває у сімейних відносинах, а саме щодо своєї матері ОСОБА_7 .
Так, ОСОБА_5 03.09.2022 року приблизно о 20.00 год., реалізуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, тобто усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство, яке проявилось у словесних образах нецензурними словами та погрозами фізичної розправи та фізичне насильство, яке виражалось у спричиненні фізичного болю відносно своєї матері ОСОБА_7 .
За результатами розгляду звернення потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повторно протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.10.2022 року у справі №185/7515/22 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_7 .
Крім того, 27.09.2022 року приблизно о 19.30 год., ОСОБА_5 , продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, тобто усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи; настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство, яке проявилось у словесних образах нецензурними словами та погрозами фізичної розправи відносно своєї матері ОСОБА_7 .
За результатами розгляду звернення потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 протягом року притягнуто до адміністративної відловідальносі за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.10.2023 року у справі №185/8253/22 на нього накладено адміністративне стягнення у штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. 00 коп. за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_7 .
Крім того, ОСОБА_5 26.01.2023 року приблизно о 18.00 годині, продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, тобто усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство, яке проявилось у словесних образах нецензурними словами та погрозами фізичної розправи та фізичне насильство, яке виражалось у спричиненні фізичного болю відносно своєї матері ОСОБА_7 .
За результатами розгляду звернення потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_5 повторно протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.03.2023 року у справі №185/2004/23 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_7 .
Крім того, ОСОБА_5 06.05.2023 року приблизно о 20.30 годині, продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, тобто усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство, яке проявилось у словесних образах нецензурними словами та погрозами фізичної розправи та фізичне насильство, яке виражалось у спричиненні фізичного болю відносно своєї матері ОСОБА_7 .
За результатами розгляду звернення потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_5 повторно протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 року у справі №185/6476/23 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_7 .
Однак, після вжиття вказаних заходів реагування щодо недопущення вчинення домашнього насильства, ОСОБА_5 правильних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став та, продовжуючи свою протиправну поведінку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, 07.08.2023 року в вечірній час доби (точного часу слідством не встановлено), перебуваючи у подвір'ї будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 вчинив психологічне домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_7 , а саме виражався на адресу останньої нецензурними словами, погрожував застосуванням насильства та вчинив фізичне домашнє насильство відносно останньої, що проявилося в нанесенні не менше 5 ударів в область голови та тулубу, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, параорбітальних гематом, синців лівої вушної раковини, грудної клітини зліва та обох плечей, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_5 06.09.2023 року приблизно о 20.00 годині, продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , умисно, тобто усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, вчинив психологічне насильство, яке проявилось у словесних образах нецензурними словами та погрозами фізичної розправи та фізичне насильство, яке виражалось у спричиненні фізичного болю відносно своєї матері ОСОБА_7 .
За результатами розгляду звернення потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_5 повторно протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та відповідно до постанови Павлоградського міськрайоь суду Дніпропетровської області від 06.10.2023 року у справі №185/11935/23 на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_7 .
Дії ОСОБА_5 необхідно правильно кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
30 жовтня 2023 року, під час досудового розслідування, між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , у присутності адвоката останнього, була укладена угода про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.468, 469, 472 КПК України.
Зазначена угода була надана суду з клопотанням про її затвердження.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно та в повному обсязі визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, також сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ст.126-1 КК України у виді обмеження волі строком чотири роки, зі звільненням на підставі ст.ст.75, 76 КК України від відбуття призначеного за цим вироком покарання з іспитовим терміном.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.
Згідно п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим…
У відповідності до ст. 469 ч. 4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів та особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст.12 КК України, є нетяжким злочином.
При цьому в судовому засіданні судом з'ясовано, що прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.
Представник потерпілої в судовому засіданні, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, в обсязі пред'явлених підозри та обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні мав аналогічну позицію, та клопотав затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки угода повністю відповідає вимогам закону.
Міра покарання, узгоджена сторонами угоди про визнання винуватості, відповідає санкції ст. 126-1 КК України.
Суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи обвинуваченого, який повністю визнав свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні, суд вважає, що є всі підстави для затвердження даної угоди від 30 жовтня 2023 року між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 жовтня 2023 року, що була укладена між прокурором Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_5 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 , з іншої сторони.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
ОСОБА_5 призначити узгоджене сторонами покарання за ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі строком чотири роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного за цим вироком покарання у виді обмеження волі строком чотири роки, з іспитовим терміном один рік.
Зобов'язати ОСОБА_5 , у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
СУДДЯ ОСОБА_9 .