Єдиний унікальний номер справи 183/8087/23
Провадження № 2/183/3743/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.
з участю секретаря судового засідання - Коссовича А .О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" через свого представника - адвоката Юхименка Ю. Ю. звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого позивач посилається на те, що 16 лютого 2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 529190429, шляхом підписання електронним цифровим підписом позичальника, за умовами якого, з урахуванням додаткових угод від 17 лютого 2020 року, 18 лютого 2020 року та від 19 лютого 2020 року, позичальник отримав фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності та зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки, у порядку та на умовах, визначених договором, чого відповідачем зроблено не було, виникла заборгованість.
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги до Боржників первісного кредитора, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , про що зазначено у відповідному реєстрі боржників, за кредитним договором № 529190429 від 16 лютого 2020 року.
У подальшому, а саме 05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , про що зазначено у відповідному витязі з реєстру боржників, за кредитним договором № 529190429 від 16 лютого 2020 року.
06 грудня 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" було укладено договір факторингу № 06/12/2021-01, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , про що зазначено у відповідному реєстрі боржників, за кредитним договором № 529190429 від 16 лютого 2020 року в розмірі 20 763,64 грн., з якої: 9 947,04 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 10 816,60 грн. - заборгованість за відсотками.
Позивач зазначає про те, що з моменту отримання прав вимог до відповідача за вищезазначеними кредитним договором, нарахування жодних штрафних санкцій не здійснювалося, відповідач, у свою чергу, не здійснював погашення заборгованості, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за такими кредитним договором у зазначеному розмірі та вирішити питання стосовно судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 12 липня 2023 року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків. 17 липня 2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви, надавши суду докази її надіслання з додатками на адресу відповідача. 19 липня 2023 року на адресу суду надійшла інформацію щодо зареєстрованого місця проживання фізичної особи-відповідача. Ухвалою судді від 20 липня 2023 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у судове засідання і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою сторонам були установлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у прохальній частині пред'явленої позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги останній підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву не подавав,тому суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1ст.13ЦПК України).
Судом установлено, що 16 лютого 2020 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" договір № 529190429, за умовами якого отримав в кредит грошові кошти в розмірі 500,00 грн., строком на 2 дні зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,57 % на день, а в разі прострочення виконання свого зобов'язання відсоткова ставка становить 1,7 % за кожен день прострочення.
17 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено додаткову угоду до договору № 529190429 від 16 лютого 2020 року, за умовами якої сторони погодили внести зміни до основного договору в частині збільшення суми кредиту на 8 500,00 грн.
18 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено додаткову угоду до договору № 529190429 від 16 лютого 2020 року, за умовами якої сторони погодили внести зміни до основного договору в частині збільшення терміну виконання зобов'язань до 30 днів з дня укладання договору, а також визначили відсотковою ставкою за користування кредитними коштами на рівні 1,57 % за кожен день від суми кредиту.
У подальшому, а саме 19 лютого 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено додаткову угоду до договору № 529190429 від 16 лютого 2020 року, за умовами якої сторони погодили внести зміни до основного договору в частині збільшення суми кредиту на 3 750,00 грн.
Таким чином загальна сума кредитних коштів становить 12 750,00 грн. Виконання ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" своїх зобов'язань в частині надання кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджується відповідними платіжними дорученнями, засвідчені представником позивача копії яких, містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У позовній заяві позивач посилається на ту обставину, що ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" набуло права вимоги за кредитним договором № 529190429 від 16 лютого 2020 року, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 на підставі договору факторингу № 06/12/2021-01 від 06 грудня 2021 року, укладеного з ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" ТОВ, яке в свою чергу набуло право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного з " ОСОБА_2 ". При цьому, " ОСОБА_2 " нібито набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога".
Так, у матеріалах справи наявна копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс", згідно з умовами якого до останнього нібито перейшло право вимоги до Боржників первісного кредитора, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , про що зазначено у відповідному витязі з реєстру боржників № 80, в тому числі й за кредитним договором № 529190429 від 16 лютого 2020 року.
У подальшому, а саме 05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , про що зазначено у відповідному витязі з реєстру боржників, за кредитним договором № 529190429 від 16 лютого 2020 року, копії яких містяться в матеріалах справи.
06 грудня 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" було укладено договір факторингу № 06/12/2021-01, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_1 , про що зазначено у відповідному реєстрі боржників, за кредитним договором № 529190429 від 16 лютого 2020 року в розмірі 20 763,64 грн., з якої: 9 947,04 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 10 816,60 грн. - заборгованість за відсотками.
Водночас суд критично ставиться до обставин отримання ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги до ОСОБА_1 , як боржника первісного кредитора - ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", оскільки договір факторингу № 28/1118-01 між цими особами укладений 28 листопада 2018 року (строк його дії відповідно до п. 8.1, 8.2 становить - до 28 листопада 2019 року), а кредитний договір, який нібито серед іншого є його предметом, укладений з відповідачем 16 лютого 2020 року. При цьому, суду не надано будь-яких доказів внесення змін чи доповнень до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, як і не надано жодного документу на підтвердження переходу прав грошової вимоги за кредитним договором № 529190429 від 16 лютого 2020 року від первісного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс", а витяг з реєстру боржників № 80 не може свідчити про передачу прав вимоги до відповідача саме в межах вищезазначеного договору факторингу.
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов'язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов'язок подання доказів покладається на сторін.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов'язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.
Так, за п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, на підтвердження тієї обставини, що первісний кредитор ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право вимоги за кредитним договором № 529190429 від 16 лютого 2020 року на користь ТОВ "Таліон Плюс", а тому у суду відсутні підстави вважати, що позивач, як черговий правонаступник кредитора, набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором. За таких обставин, ураховуючи подання позивачем заяви про розгляд справи у його відсутність, що позбавляє суд можливості роз'яснити в судовому засідання наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій,позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 280-282ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено і підписано 05 грудня 2023 року.
Суддя Г.Є. Майна