Справа № 203/4957/23
Провадження № 2/0203/1489/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.12.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Дубровій К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
11 вересня 2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач звернувся до позивача із заявою про отримання банківських послуг, у відповідності до якої позивач відкрив відповідачу кредитний рахунок з обумовленим лімітом, відповідач в свою чергу зобов'язався здійснювати погашення кредиту. Своїх зобов'язань відповідач не виконує, тому позивач в судовому порядку просить суд стягнути на свою користь з відповідача заборгованість, яка станом на 11 червня 2023 року становить 232 002,80 грн., яка складається з 191 667,98 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 40 334,82 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, також стягнути судові витрати по справі. (а.с.1-5)
Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.49), ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2023 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та їх представників. (а.с.50)
Позивач у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його електронну адресу судових повісток. Позивачем до позовної зави було додане клопотання в якому він просить суд розглянути справу за відсутності представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК», проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує. (а.с.8)
Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позов до суду не находив. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України у відповідності до ст.ст.128, 129 ЦПК України (а.с.а.с.53, 57, 61), а також шляхом направлення на його адресу судових повісток та СМС повідомлень. (а.с.а.с.51, 52, 55, 56, 59, 60) Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив.
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н, в якій виявив намір оформити на своє ім'я платіжну картку (кредитку). (а.с.18-19)
07 грудня 2010 року ОСОБА_1 було надано кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до 09/14, 14 лютого 2013 року йому було надано кредитну картку № НОМЕР_2 з терміном дії до 01/17, 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 було надано кредитну картку № НОМЕР_3 з терміном дії до 12/22, 17 квітня 2019 року йому було надано кредитну картку № НОМЕР_4 з терміном дії до 04/23, 09 листопада 2021 року ОСОБА_1 було надано кредитну картку № НОМЕР_5 з терміном дії до 10/24. (а.с.17)
Як вбачається з матеріалів справи позивачем був встановлений відповідачу 19 грудня 2019 року кредитний ліміт, який в подальшому змінювався, 17 серпня 2021 року кредитний ліміт становив 200 000 грн. (а.с.16)
При цьому, суд зауважує, що банком не надано на підтвердження перерахування коштів відповідачу жодного меморіального ордеру.
З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за договором № б/н від 26 грудня 2019 року вбачається, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість, яка станом на 11 червня 2023 року становить 232 002,80 грн., яка складається з 191 667,98 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 40 334,82 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. (а.с.11-15)
Однак, долучений до позову розрахунок заборгованості, зроблений банком в односторонньому порядку, не визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження користування відповідачем кредитними коштами.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували наявність заборгованості відповідача за кредитним договором № б/н від 26 грудня 2019 року, період нарахування заборгованості та її розмір, матеріали справи не містять.
Зокрема до позовної заяви не додано первинних документів, за якими обліковується заборгованість за кредитом, не надано виписки з рахунку відповідача з відображенням операцій, які проводились за даним рахунком, отже позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження розміру заборгованості, перевірити нараховану суму боргу неможливо.
Як передбачено ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зроблені наступні висновки.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Позивачем не надано суду таких доказів, таким чином розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 26 грудня 2019 року належним чином не підтверджується.
В матеріалах справи також відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які підтверджують перерахування коштів та користування відповідачем кредитними коштами.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх недоведеністю належними та допустимими доказами.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, витрати зі сплату судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-287, 289 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Сторони по справі:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ - 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текс рішення складено 18.12.2023 р.
Суддя С.В. Єдаменко