Справа № 201/15546/23
Провадження № 1-кс/201/5369/2023
19 грудня 2023 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування № 12023052630000168, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2023, за підозрою ОСОБА_4 , у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що у громадянина України ОСОБА_4 , обізнаного про факт ведення Російською Федерацією агресивної війни проти України, з мотивів непогодження з політикою чинної влади в Україні та підтримки входження тимчасово окупованих територій України до складу вказаної держави, невизнання РФ поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані її території, виник умисел на співпрацю з представниками держави агресора.
Під час тимчасової окупації території села Іванівки Волноваського району Донецької області, але не пізніше 05.07.2022, громадянин України ОСОБА_4 , перебуваючи на тимчасово окупованій території вищезазначеного населеного пункту (більш точний час та місце розслідуванням не встановлено), діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, надав добровільну згоду і зайняв посаду так званого «главы Ивановской сельской администрации ДНР», створеної на тимчасово окупованій території окупаційною адміністрацією Російської Федерації, адміністративна будівля якої розташовується за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайняті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до відомостей з ТСЦ № 1452 РСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АР Крим та м. Севастополь області ТСЦ МВС № 1452, отримано інформацію щодо майна, яке належить ОСОБА_4 на праві власності:
-автомобіль марки GEELY JL7162, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2008, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 03.05.2019.
Разом із тим, відповідно до Реєстру з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів, отримано відомості щодо відсутності майна, яке належить ОСОБА_4 на праві власності.
Слідчий надав суду заяву з проханням розглядати клопотання без його участі та задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до наступного.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, у зв'язку з тим, що існує реальна загроза зміни та приховування вказаного майна шляхом зміни його власника, з метою забезпечення арешту майна суд приходить до висновку що розгляд даного клопотання необхідно здійснити без участі власника цього майна - підозрюваної у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та її захисників, представників.
Згідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 111-1 КК України зазначене кримінальне правопорушення карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти та з конфіскацією майна або без такої.
Приписами ч. 5 ст. 173 встановлено, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення в межах якого здійснюється досудове розслідування, а також те, що ч. 5 ст. 111-1 КК України за якими підозрюється ОСОБА_5 передбачають додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, у зв'язку із чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Аналізуючи наведене вважаю, що надані слідчою матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст.111-1, КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
-автомобіль марки GEELY JL7162, номерний знак НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , рік випуску 2008, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 03.05.2019.
Строк оскарження ухвали протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1