Справа № 201/12793/23
Провадження № 3/201/4529/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 рокум. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батуєв О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
18.10.2023 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП України.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 656732 від 08.10.2023 року, 08.10.2023 року о 12:53 хв. гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці біля буд. Проспект Гагаріна, 139, висловлювався нецензурною лайкою на адресу громадян та в бік поліцейських, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом повідомлення його співробітниками поліції, про що є запис в протоколі про адміністративне правопорушення, а також смс-повістками.
Крім того до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_1 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Окрім того, суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, про яке він повідомлений, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього документи, вислухавши пояснення учасників, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є доведеною. Так, вина ОСОБА_1 в повному обсязі підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом співробітника поліції, протоколом про адміністративне затримання № 060843.
В справі достатньо доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, всебічного і об'єктивного розгляду цієї справи.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 34 КУпАП пом'якшуючих обставин адміністративної відповідальності не встановлено.
Відповідно до статті 35 КУпАП обтяжуючих обставин адміністративної відповідальності не встановлено.
При призначенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суть його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, і вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави, тобто у розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Крім того, вважаю за необхідне стягнути з правопорушника судовий збір відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 299 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривня 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Згідно ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала законної сили:
Суддя О.В. Батуєв