ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
іменем України
Справа № 210/3372/22
Провадження № 1-кп/210/204/23
21 грудня 2023 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_6 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг кримінальне провадження, внесено до ЄРДР 23.04.2022 року за № 22022040000000056 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження № 22022040000000056 від 23.04.2022 року відносно ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111, ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, до якого долучені реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому не змінились.
Обвинувачений ОСОБА_6 покликається на те, що прокурор не зазначив жодного доказу вчинення ним кримінального правопорушення. Обвинувачення які йому інкримінують є надуманими. Тому він просить відмовити у задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід на більш м"який або визначити заставу.
Захисник заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що недоцільно продовжувати тримання під варто. Тому захист просить відмовити в продовженні запобіжного заходу, та застосувати менш тяжкий запобіжний захід.
Колегія суддів, дослідивши клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу чи його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.
Під час вирішення питання про доцільність продовження обвинуваченому строку дії міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності певної особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до вимог частини 1 статті 184 КПК України, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого встановлено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених у частині 1 статті 177 КПК України.
Автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує те, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України.
Санкція частини 2 статті 111 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацію майна.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан на 30 діб через військову агресію Російської Федерації проти України.
Станом на 21 грудня 2023 року термін дії воєнного стану продовжено.
ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочинів за ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
ОСОБА_6 є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому останньому інкримінують вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.та
Обвинуваченому в межах іншого кримінального провадження вже змінювався запобіжний захід з тримання під вартою на заставу.
Судовою колегією встановлено, що станом на 21 грудня 2023 року наявні ризики, які враховувалися під час застосування запобіжного заходу (пункти 1 , 2, 5 ч.1 статті 177 КПК України), та на які посилається прокурор, не зменшились з часу обрання запобіжного заходу, що не дає достатніх правових підстав колегії суддів для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт чи інший, більш м"який запобіжний захід.
Судова колегія зазначає, що ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
ОСОБА_6 на території міста Кривого Рогу та України в цілому не має достатніх міцних соціальних зв"язків, які б дозволили мінімізувати ризик втечі та переховування від суду, а з пояснень обвинуваченого вбачається, що його родичі перебувають за межами кордону України, та не виключена можливість їх перебування на непідконтрольних територіях.
Тяжкість та суворість покарання, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 111 КК України, з урахуванням характеру обвинувачення може суттєво вплинути на поведінку обвинуваченого у разі зміни запобіжного заходу.
Кількість епізодів, та характер обвинувачень, які інкримінуються ОСОБА_6 не виключають ризик продовження злочинної діяльності, у якій останній обвинувачується.
Колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час речові докази, а саме мобільний телефон, вилучений у обвинуваченого, досліджується судом на предмет наявності інформації, якою обгрунтовується обвинувачення.
У разі зміни запобіжного заходу не виключається можливість знищення облікових даних та інформації, яка зберігається на мобільному терміналі через дистанційний доступ та управлінням аккаунту, враховуючи, що обвинувачений у своїх поясненнях постійно покликається на те, що будь-які дані, що містяться в телефоні, можна змінити, і він обізнаний про такі способи, які нібито використовує СБУ для фальсифікації доказів.
Враховуючи, що судом задоволено клопотання прокурора про повторний допит свідка ОСОБА_8 та здійснення перехресного допиту, зміна запобіжного заходу може нагитивно вплинути на достовірність показань свідка, враховуючи дружні зв"язки обвинуваченого та свідка.
У сукупності, наведені обставини, про те, що наявні ризики переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Альтернативні запобіжні заходи, враховуючи наведене, на думку суду не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та не зможуть запобігти вище переліченим ризикам у даному кримінальному провадженні.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При продовженні обвинуваченому строку запобіжного заходу, колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, а так само мету і підстави застосування запобіжного заходу, з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу під час судового розгляду, які до цього часу не відпали і не зменшились.
Крім того, судове слідство у даному провадження перебуває на стадії завершення, зміна запобіжного заходу може негативно вплинути на рух справи, зокрема не виключається ризик перешкоджання ухвалення остаточного рішення.
За встановлених обставин суд вважає, що запобігти ризикам, визначених у пунктах 1,2 5 частини 1 статті 177 КПК - переховуватися від суду; знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, - можливо лише шляхом продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 29 грудня 2023 року включно, без внесення застави.
Колегія суддів також враховує положення абзацу 3 частини 3 статті 183 КПК України, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 171, 181-183, 331, 367 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань (№3) строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 18 лютого 2024 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію даної ухвали направити до ДУ "Криворізька установа виконання покарань (№3)"- для відома та виконання, вручити захиснику, обвинуваченому, прокурору.
Повний текст ухвали складено 22 грудня 2023 року та проголошено 22 грудня 2023 року о 14 год. 30 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3