Рішення від 21.12.2023 по справі 173/3056/23

Справа №173/3056/23

Провадження №2/173/726/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Салтиковій С.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

03.10.2023 року до суду звернувся позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

11.10.2023 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 року відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 21.12.2023 року.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 03.10.2011 року, яка виникла станом на 23.08.2023 року в загальній сумі 32 609. 92 грн. яка складається з наступного:

- 28 918.54 грн. - заборгованість за кредитом;

- 3 691.38 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

А також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684.00.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг в зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 03.10.2011 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.

Відповідач ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що діяли на час підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача в анкеті-заяві, де є певні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. В подальшому кредитний ліміт збільшився до 30 000.00 грн.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3 Договору, на підставі якого відповідач при укладанні договору дав згоду, щодо прийняття будь-якого кредитного ліміту його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач зобов'язувався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.

Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Заборгованість відповідача за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 03.10.2011 року станом на 23.08.2023 року в загальній сумі 32 609, 92 грн. яка складається з наступного:

- 28 918.54 грн. - заборгованість за кредитом;

- 3 691.38 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Вказану суму заборгованості відповідач не сплачує в добровільному порядку, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.05.2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» змінило свою назву на акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», при цьому відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства, з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. що містяться в Єдиному державному реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних із зміною назви. Тому в подальшому назва позивача вказується АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , звернувся до банку з метою отримання банківських послуг та підписав заяву № б/н від 03.10.2011 року, що підтверджується копією анкети заяви.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві.

Відповідач ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що діяли на час підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача в анкеті-заяві, де є певні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження. Також відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту, яким визначені умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інші істотні умови укладеного кредитного договору.

Підписана відповідачем анкета - заява разом з паспортом споживчого кредиту не містить відомостей про строк дії кредитного договору.

В підписаній позивачем довідці про умови кредитування встановлена базова процентна ставка, умови що донархування комісії та визначений розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за укладеним кредитним договором.

Банком відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, в сумі 8 500.00 грн. В подальшому кредитний ліміт збільшився до 30 000.00 грн., та в подальшому був зменшений, що підтверджується довідкою банку.

Також для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Судом встановлено, що підписана відповідачем заява складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Таким чином відповідач підтвердив свою згоду на отримання послуг з надання кредиту та кредитний договір, шляхом складання зазначеного вище документу, був укладений у належній письмовій формі.

Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним. Крім того відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості та випискою за рахунком вбачається, що відповідачем було активовану видану йому картку та останній активно користувався виданою йому кредитною карткою, отримував кредитні кошти та періодично вносив грошові суми на погашення кредиту, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача, тобто відповідач фактично виконував умови укладеного договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець ( в даному випадку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відмова, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України - Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України - Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір стягнення яких визначається сторонами в самому договорі).

З наданого банком розрахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , станом на 23.08.2023 року має заборгованість в загальній сумі 32 609. 92 грн. яка складається з наступного:

- 28 918.54 грн. - заборгованість за кредитом;

- 3 691.38 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Звернувшись до суду з вказаними позовними вимогами банк просить стягнути з відповідача тіло кредиту заборгованість за відсотками.

Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування відповідачеві з 17.09.2020 року встановлений максимальний кредитний ліміт в сумі 30 000.00 грн.

Таким чином заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню в повному обсязі, так як не перевищує розміру встановленого позивачеві кредитного ліміту.

Також підлягає стягненню заборгованість за відсотками, оскільки дані умови кредитування визначення в паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, тобто погоджений з останнім.

На підставі чого суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та враховуючи, що судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2684.00 грн., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 03 жовтня 2011 року, яка виникла станом на 23 серпня 2023 року в сумі 32 609 (тридцять дві тисячі шістсот дев'ять) грн. 92 коп. яка складається з наступного:

- 28 918.54 грн. - заборгованість за кредитом;

- 3 691.38 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК” ( юридична адреса 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д. Код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) 2 684.00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо така апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому судове рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення складений 21.12.2023 року.

Суддя Петрюк Т.М

Направлене до ЄДРСР: 25.12.2023 року

Дата набрання законної сили: 23.01.2024 року

Попередній документ
115894936
Наступний документ
115894938
Інформація про рішення:
№ рішення: 115894937
№ справи: 173/3056/23
Дата рішення: 21.12.2023
Дата публікації: 26.12.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.10.2023)
Дата надходження: 03.10.2023
Предмет позову: Про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
21.12.2023 15:50 Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області