ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"25" грудня 2023 р.м. Одеса № 916/5523/23
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши матеріали за вх. № 6107/23 від 18.12.2023
за позовом Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67751, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Кишинівська, 221 А; код ЄДРПОУ 05406014)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Качалки Віталія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 148 012,17 грн,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Качалки Віталія Миколайовича про стягнення 148 012,17 грн.
В обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем зобов'язань за Договором оренди від 11.09.2003 в частині повного та своєчасного відшкодування витрат по оплаті електропостачальній організації заборгованості за поставлену електроенергію на суму 148 012,17 грн за період з 01.09.2021 по 30.06.2022.
Оглянувши матеріали позовної заяви, суд вбачає наявність підстав для залишення її без руху у зв'язку з наступним.
У відповідності з ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року складає 2 684,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставки судового збору, відповідно до яких за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання заяви про забезпечення позову - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вказані обставини, позивач за подання до господарського суду позовної заяви з майновою вимогою про стягнення 148 012,17 грн має сплатити 2 684,00 грн судового збору та надати до суду докази сплати.
Згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 р. № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статті 124 Конституції України, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно до статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Статтею 10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство у судах здійснюється державною мовою.
З аналізу матеріалів позовної заяви суд встановив, що позовна заява складена українською мовою, в той час як деякі з поданих позивачем письмових доказів викладені російською мовою, зокрема ті, що підтверджують виникнення між позивачем та відповідачем господарських правовідносин оренди, а саме: «Договор аренды от 11.09.2003», «Акт передачи объектов коммунальной собственносты от 11.09.2003» (мовою оригіналу).
Вказані докази подано без перекладу на державну мову.
Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Так, з метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки («Договор аренды от 11.09.2003», «Акт передачи объектов коммунальной собственносты от 11.09.2003» (мовою оригіналу)) необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Відповідно до статті 79 "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Крім того, як вже було зазначено судом, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 2 ст. 164 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Однак, подані позивачем копії документів в якості додатків до позову, що підтверджують обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, не відповідають вимогам статті 91 ГПК України.
За приписами абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд звертає увагу позивача на те, що подані копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються особистим підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її ініціалів та прізвища, назви посади (якщо вона є посадовою особою), дати засвідчення копії та з прикладенням печатки (за її наявності).
Відповідно до п. 5.26 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020", затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій". Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Однак, жоден із доданих до позову письмових доказів не засвідчено у повній відповідності із абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України та п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів, затвердженої наказом Державного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01, у зв'язку з відсутністю дати такого засвідчення.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже з урахуванням наявності вищевикладених недоліків, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст. ст. 91, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву (вх. № 6107/23 від 18.12.2023) Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн;
- нотаріально засвідченого перекладу на українську мову письмових доказів, доданих до позовної заяви (відповідно до мотивувальної частини даної ухвали);
- належним чином засвідчених копій письмових доказів, що додані до позовної заяви (з урахуванням вимог, викладених у мотивувальній частині даної ухвали).
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили 25.12.2023 та відповідно до чинної редакції Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Волков