ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
25 грудня 2023 року Справа № 915/1886/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Саннікової Наталії Геннадіївни (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 20621,47 грн,
встановив:
Комунальне підприємство “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 03/1555 від 12.12.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Саннікової Наталії Геннадіївни заборгованість за Договором №050-07/1762 від 26.06.2014 про надання послуг з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення у сумі 20621,47 грн, з яких: заборгованість за спожиті комунальні послуги за період з 01 жовтня 2021 року по 14 лютого 2022 року включно в сумі 14724,02 грн, інфляційні нарахування на суму боргу за весь час прострочення 5014,03 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 883,42 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1886/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про повернення її позивачу, з огляду на таке.
Судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України” (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі “Наталія Михайленко проти України” (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
При цьому, юридична особа не залежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як вбачається з наданих матеріалів, позовну заяву за вих. №03/1555 від 12.12.2023 підписано головним інженером Семеновим А.
На підтвердження повноважень на підписання позовної заяви від імені позивача до матеріалів справи додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.11.2023 стосовно Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, в розділі якого: «керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» зазначено, що Семенов Андрій Олександрович має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (на період відрядження, відпустки, лікарняного директора має право вчиняти дії без довіреності, а також підписувати договори) - представник.
З зазначеного витікає, що Семенов А.О. має право вчиняти дії від імені Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” без довіреності на період відрядження, відпустки, лікарняного директора.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження повноважень з самопредставництва.
За відсутності доказів відрядження, відпустки, лікарняного керівника підприємства Семенов А.А. може діяти як представник підприємства на загальних підставах - тобто за довіреністю.
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви відповідної довіреності не додано.
Таким чином, як встановлено судом, до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження повноважень Семенова А.О. діяти від імені позивача в якості представника.
Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави вважати, що позовну заяву підписано уповноваженою особою, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. 3, 12, 13, 14, 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст.ст.256, 257 ГПК України, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Ухвалу складено і підписано суддею 25.12.2023.
Суддя В.О.Ржепецький