ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
20 грудня 2023 року Справа № 915/1220/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (56501, Миколаївська область, м. Вознесенськ, пров. Костенка, 2, код ЄДРПОУ 02910048)
в інтересах держави в особі:
позивач: Південний офіс Держаудитслужби України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150) в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 42-а, код ЄДРПОУ 41168670)
до відповідача 1: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661)
в особі: Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; промзона, адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; код ЄДРПОУ 20915546)
до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Румянцевої Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104, адреса електронної пошти: od@amcu.gov.ua)
про: визнання недійсними рішення тендерного комітету, договору поставки товару як таких, що суперечать інтересам держави й суспільства та застосування наслідків їх недійсності,
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: Коляда В.М.
від відповідача 2: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
прокурор Левкович А.Є.,
ВСТАНОВИВ:
Керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. №53/5-5727вих-23 від 28.07.2023 в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби України в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області до відповідачів: 1. Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”; 2. Фізичної особи-підприємця Румянцевої Наталії Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, якою просить суд:
1) залучити до участі у справі Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20992104) як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору;
2) визнати недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електростанція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, оформлене протоколом його засідання від 29.01.2018 № 999;
3) визнати недійсним договір поставки товару від 16.02.2018 № 53-123-01-18-04112, укладений між Відокремленим підрозділом “Південноукраїнська атомна електростанція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та Фізичною особою-підприємцем Румянцевою Наталією Володимирівною;
4) стягнути з Фізичної особи-підприємця Румянцевої Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електростанція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (Україна, 55001, Миколаївська обл., місто Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ: 20915546) 182608,00 грн, а з Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електростанція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (Україна, 01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; код ЄДРПОУ: 24584661) одержані ним за рішенням суду 182 608,00 грн стягнути в дохід держави;
5) стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UА748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір за подачу позовної заяви;
6) про дату, час і місце розгляду справи поінформувати Вознесенську окружну прокуратуру Миколаївської області та Миколаївську обласну прокуратуру, якою буде забезпечуватись участь у справі.
Позовні вимоги обгрунтовано посиланням на норми ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 53 ГПК України, п. 2 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, абз. 1-3 ч. 2 ст. 20, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, ст. 1, 4, п. 1 ч. 1 , ч. 5 ст. 5, п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” та мотивовано тим, що порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, зокрема вчинення ФОП Румянцевою Н.В. порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендера, призвело до придбання послуги за рахунок коштів юридичної особи публічного права за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендера її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу коштів державного підприємства.
Щодо органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах прокурор посилається на норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 4 ст. 7 Закону України “Про публічні закупівлі”, ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2, п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, п. 1, пп. 18, 20 п. 6, п. 7 Положення про Державну аудиторську службу України та зазначає, що Південний офіс Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснює.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем ст. 45, п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Ухвалою від 04.09.2023 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначити на 11 жовтня 2023 року о 10:30 год.; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору третю особу на стороні позивача - Південне міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Судом також встановлено сторонам та третій особі процесуальні строки для подання заяв по суті справи та письмових пояснень.
12.09.2023 третьою особою подано суду письмові пояснення щодо позову, які третя особа просить долучити до матеріалів справи.
В поясненнях зазначено, що рішенням адміністративної колегії Відділення від 28.12.2021 № 65/71-р/к ФОП Румянцева Н.В. та ФОП Полторак Ю.О. притягнені до відповідальності за вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів: UA-2017-09-22-000312-a, UA-2017-12-28-001486-b, UA2017-08-17-000310-a та UA-2017-09-07-001506-c, проведених за допомогою системи електронних закупівель “Prozorro” та накладено штрафи на ФОП Румянцеву Н.В. - 70 890 гривень і на ФОП Полторак Ю.О. - 70 890 гривень. Зазначене рішення не оскаржувалось вказаними суб'єктами господарювання у судовому порядку. Рішеннями адміністративної колегії Відділення від 03.02.2022 № 65/3-р/к та від 03.02.2022 № 65/2-р/к ФОП Румянцевій Н.В. та ФОП Полторак Ю.О., відповідно, сплату штрафів розстрочено. ФОП Румянцевою Н.В. та ФОП Полторак Ю.О. штрафи, накладені рішенням адміністративної колегії Відділення від 28.12.2021 № 65/71-р/к, сплачені в повному обсязі.
Заявою від 11.09.2023 третя особа просить суд провести розгляд справи № 915/1220/23 без участі представника Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
15.09.2023 Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” подано до господарського суду відзив.
Відповідач заперечує проти викладених в позові обставин, та просить відмовити у задоволенні позову.
Заперечення відповідача обґрунтовано наступним:
ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Південноукраїнська АЕС” 28.12.2017 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі товарів “ДК 021:2015-33600000-6 - Фармацевтична продукція” (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2017-12-28- 001486-b), доступне за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-12-28-001486-b. Конкретна назва предмета закупівлі: Бинт - 699 шт, витратні матеріали - 5022 шт, жовтий наконечник для піпеточного дозатору - 5 упак., індикатор медичний - 24 пачки, індикатор медичний - 3 упак., лейкопластир - 20 шт., маска медична - 10 упак, набір гінекологічний - 1170 компл, перчатки - 2000 пар, перчатки - 500 упак., рукавички - 2100 пар, серветки - 200 шт, система для в/в - 20 шт., скарифікатор 60 упак., тонометр - 1шт, шприц - 11751 шт., щіточка - 1170 шт. (пункт РПЗ - 9.1037). Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі становила 184 410,17 грн. без урахування ПДВ. Розмір мінімального кроку пониження ціни: 1 800,00 UAН. Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг 55002. Україна, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, ЮУВ ВП “Складське господарство”. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 01 березня 2018 року до 31 травня 2018 року. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 14 січня 2018 14:23. Дата та час розкриття тендерних пропозицій: 15 січня 2018 14:36, після завершення електронного аукціону. Дата та час проведення електронного аукціону: 15 січня 2018 14:36. З метою участі у відкритих торгах двома суб'єктами господарювання подані тендерні пропозиції: ФОП Румянцевою Наталією Володимирівною та ФОП Полторак Юлією Олександрівною. Первинна тендерна пропозиція ФОП Румянцевої Н.В. становила 184 408,80 грн, а ФОП Полторак Ю.О. - 184039,95 гри. Остаточна тендерна пропозиція ФОП Румянцевої Н.В. становила 182608,00 грн, а ФОП Полторак Ю.О. - 184 039,95 грн. Щодо доводів прокурора відносно підстав для визнання недійсним рішення тендерного комітету ВП “Південноукраїнська АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом”, оформлене протоколом засідання № 999 від 29.01.2018, відповідач повідомляє, що згідно з протоколом розгляду тендерних пропозицій від 29.01.2018 року № 999 по процедурі відкритих торгів на закупівлю товару - код CPV 33600000-6 по ДК 021:2015 - Фармацевтична продукція переможцем торгів визнана ФОП Румянцева Н.В., з остаточною ціною пропозиції 182608,00 гривень, з якою було укладено договір на постачання товару від 16.02.2018 № 53-123-01-18-04112. Договір було виконано сторонами вчасно, зауважень не було. На момент розгляду тендерних пропозицій і прийняття рішення про визначення переможця не було відомо про антиконкурентні дії зазначених учасників (АМКУ було винесено відповідне рішення лише 28.12.2021). Рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.12.2021 № 65/71-р/к до ВП ПАЕС не надходило. Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 22.06.2018 ВП “Південноукраїнська АЕС” взяті на себе зобов'язання виконали. ФОП Румянцевій Н.В. за поставлений товар сплачено 182608,00 грн. Щодо твердження прокурора, відносно підстав для визнання недійсним договору, відповідач повідомляє, що при виконанні договору від 16.02.2018 № 53-123-01-18-04112 порушень взятих на себе зобов'язань сторонами не допущено. Товар поставлено якісний, в обумовлені договором строки, і використаний для потреб охорони здоров'я працівників об'єкту критичної інфраструктури. Заборгованість за поставлений товар відсутня. Фактів порушення прав підприємства при виконанні згаданого договору немає. Підстави визнання договору про закупівлю нікчемним відповідно до ст. 43 Закону України “Про публічні закупівлі” в ВП ПАЕС відсутні. Документи, на які посилається відповідач, знаходяться в вільному доступі на сайті “Prozorro” (оголошення UA-2017-12-28-001486-b).
11.10.2023 Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області подано до суду повідомлення.
Південний офіс Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області вважає, що прокурором не вірно визначено Держаудитслужби як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Управління вважає, що у даному спорі органом уповноваженим державою здійснювати представництво інтересів держави має виступати Антимонопольний комітет України в особі Південного міжобласного територіального відділення, оскільки саме ним винесено рішення про порушення вимог Закону України “Про захист економічної конкуренції”, яке стало однією з підстав для пред'явлення позову керівником Вознесенської окружної прокуратури.
11.10.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 01 листопада 2023 року об 11:20 год.
19.10.2023 прокурором подано до господарського суду відповідь на відзив.
Прокурор вважає, що позовні вимоги керівника Вознесенської окружної прокуратури у справі № 915/1220/23 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, а наведені представником ДП “НАЕК “Енергоатом” міркування є безпідставними.
19.10.2023 прокурором подано до суду заперечення на пояснення Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області.
Посилаючись на норми ч. 4 ст. 7 Закону України “Про публічні закупівлі”, ч. 1 ст. 1, п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999№ 3-рн/99, п. 1, п. п. 1, 3 п. 3, абз. 1, 3 п. 9 п. 4, п. 20 п.6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, постанову Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 “Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби”, Положення про управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби від 18.10.2016 року № 8, наказ Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23, яким затверджено Положення про Південний офіс Держаудитслужби, практику Верховного Суду, викладену у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі № 909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 прокурор зазначає, що саме Південний офіс Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Миколаївської області. Другим елементом, який становить невід'ємну частину підстав для представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень. При цьому “нездійснення або неналежне здійснення суб'єктом владних повноважень своїх функцій” обґрунтовується та доводиться прокурором у кожному конкретному випадку самостійно з огляду на конкретні обставини справи. Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. У постанові від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 Верховний Суд указав, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно (правова позиція Верховного Суду у справі № 927/246/18 від 06.02.2019). У п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено висновок щодо застосування ст.23 Закону України “Про прокуратуру” у спірних правовідносинах, з якого вбачається, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Аналогічна правова позиція висловлювалась неодноразово, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17. Вознесенською окружною прокуратурою Миколаївської області в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” 15.05.2023 на адресу Південного офісу Держаудитслужби скеровано лист за № 53/5-3799, у якому наведено вищевикладені порушення та запропоновано вжити заходів до звернення до суду із відповідним позовом. Управлінням Південного офісу Держаудитслужби листом від 02.06.2023 № 151425-17/1098-2023 повідомлено про відсутність підстав для вжиття заходів реагування. Також зазначено, що про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, до суду може звернутися виключно особа, якій заподіяна така шкода. Таким чином, Південним офісом Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою визнання договору недійсним та стягнення коштів до державного бюджету не вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень. Враховуючи викладене, керівник Вознесенської окружної прокуратури вважає, що при пред'явленні позовної заяви у справі № 915/1220/23 ним дотримано вимоги ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” в повному обсязі, а наведені доводи Управління є безпідставними.
24.10.2023 відповідачем 1 подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Відповідач заперечує проти викладених в позові обставин, та просить відмовити у задоволенні позову.
01.11.2023 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 29 листопада 2023 року о 10:45 год.
17.11.2023 прокурором подано до суду додаткові пояснення по справі.
Прокурор зазначає, що згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань 16.06.2006 проведено державну реєстрацію Румянцевої Наталії Володимирівни у якості суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, а 23.09.2023 до такого реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення нею підприємницької діяльності за власним рішенням. Відповідно до п.1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18. Також за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Отже, зобов'язання ФОП навіть у зв'язку із втратою його статусу саме як ФОП не припиняються. Зважаючи на характер правовідносин у цій справі, які безпосередньо пов'язані із спотворенням торгів під час здійснення ФОП Румянцевою Н.В. підприємницької діяльності з торгівлі фармацевтичними товарами, справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18 і від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 та Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №484/3750/18, від 08.03.2023 у справі № 686/28065/20.
Ухвалою від 29.11.2023 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20 грудня 2023 року о 10:40 год.
19.12.2023 Керівником Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області подано до господарського суду клопотання про процесуальне правонаступництво.
Прокурор просить суд замінити сторону у справі № 915/1220/23 з фізичної особи-підприємця Румянцевої Наталії Володимирівни її правонаступником - Румянцеву Наталію Володимирівну.
Клопотання обґрунтовано посиланням на норми ст. 51, 52, 598- 609 ЦК України, ст. 202- 208 ГК України, ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та мотивовано тим, що Державну реєстрацію Румянцевої Наталії Володимирівни у якості суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено19.02.2002 та основним видом її діяльності була « 46.46 оптова торгівля фармацевтичними товарами». Тобто, діяльність Румянцевої Н.В. при участі у відкритих торгах, проведених ВП «ПАЕС» за допомогою електронних закупівель «Prozorro» (оголошення UA-2017-12-28-001486-b) спрямована на реалізацію товарів і мала на меті отримання прибутку, в силу чого вказана діяльність пов'язана з видами діяльності, визначеними Румянцевою Н.В. при її реєстрації, як фізичної особи - підприємця.
Разом з тим, 23 вересня 2023 року Румянцевою Н.В. здійснено державну реєстрацію припинення своєї підприємницької діяльності як ФОП, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Особливістю припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
У судовому засіданні 20.12.2023 прокурор підтримала клопотання про процесуальне правонаступництво, просить суд його задовольнити.
Представник відповідача 1 залишає вирішення клопотання прокурора на розсуд суду.
Решта учасників справи правом участі у судовому засіданні не скористались, їх явка у засідання не визнавалась судом обов'язковою.
На підставі ст. 233 ГПК України судом оголошено про підписання вступної та резолютивної частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача 1, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття “суд, встановлений законом” містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Наведена норма підлягає застосуванню, якщо предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.
Звертаючись із цим позовом, прокурор просив:
- визнати недійсним рішення тендерного комітету Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електростанція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, оформлене протоколом його засідання від 29.01.2018 № 999;
- визнати недійсним договір поставки товару від 16.02.2018 № 53-123-01-18-04112, укладений між Відокремленим підрозділом “Південноукраїнська атомна електростанція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та Фізичною особою-підприємцем Румянцевою Наталією Володимирівною;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Румянцевої Наталії Володимирівни на користь Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електростанція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” 182608,00 грн, а з Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електростанція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” одержані ним за рішенням суду 182 608,00 грн стягнути в дохід держави.
Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник спір щодо визнання недійсним господарського договору поставки товару від 16.02.2018 № 53-123-01-18-04112, укладений між Відокремленим підрозділом “Південноукраїнська атомна електростанція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” та Фізичною особою-підприємцем Румянцевою Наталією Володимирівною, та стягнення з Фізичної особи-підприємця Румянцевої Наталії Володимирівни 182 608,00 грн в дохід держави.
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб'єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14?144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18).
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відтак норми процесуальних законів наведено тут і далі у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, який набрав чинності 15 грудня 2017 року.
Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
Разом з тим статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України) громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі статтею 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).
Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (стаття 609 ЦК України).
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі статтею 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною третьою статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” (тут і далі - у редакції, чинній на час припинення ФОП Румянцева Н.В.) передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.
Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Підставою для процесуального правонаступництва на будь-якій стадії судового процесу є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони із спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула з таких правовідносин.
Схожих висновків, застосовуючи процесуальні норми щодо правонаступництва в подібних правовідносинах, дійшов Верховний Суд в постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 9/679/07-НР.
Статтею 52 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч.1).
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №640/16902/18 та від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 зазначено, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її господарські зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за її зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
При цьому, якщо спірні правовідносини виникли щодо виконання фізичною особою-підприємцем умов господарського договору, зобов'язання за яким у особи з втратою статусу фізичної особи-підприємця не припинилися, то спір відноситься до юрисдикції господарського суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №640/16902/18).
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області від 19.12.2023 про процесуальне правонаступництво. Суд вважає необхідним здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача у справі №915/1220/23 - фізичної особи-підприємця Румянцевої Наталії Володимирівни на Румянцеву Наталію Володимирівну, розгляд справи відкласти на іншу дату.
Керуючись ст. 52, 53, 177-185, 196, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області від 19.12.2023 про процесуальне правонаступництво - задовольнити.
2. Здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача у справі №915/1220/23 - фізичної особи-підприємця Румянцевої Наталії Володимирівни на Румянцеву Наталію Володимирівну.
3. Судове засідання у справі відкласти на 24 січня 2024 року о 12:20 год.
Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.
4. Дану ухвалу надіслати учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
6. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 25.12.2023.
Суддя В.О.Ржепецький