номер провадження справи 5/54/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2023 Справа № 908/592/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” (вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056; код ЄДРПОУ 33908322)
До відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 13622789)
про здійснення страхового відшкодування на суму 64 156,00 грн.,
Без виклику представників сторін
СУТНІСТЬ СПОРУ:
18.04.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” № б/н, б/д (вх. № 667/08-07/22 від 18.04.2022) до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” про здійснення страхового відшкодування на суму 64 156,00 грн.
18.04.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/592/22 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 19.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/592/22 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. У зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, дату розгляду справи по суті вирішено зазначити у відповідній ухвалі суду після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду.
Ухвалою від 10.05.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” № 1554 від 21.04.2022. Дату розгляду справи по суті вирішено зазначити у відповідній ухвалі суду після усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України. Запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
08.11.2023 набув чинності Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Господарський суд Запорізької області не припинив здійснювати судочинство.
Запорізька міська територіальна громада не відноситься до територій проведення воєнних (бойових) дій, та/або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини), ратифікованої Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
З огляду на викладене, враховуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для забезпечення правильного та своєчасного розгляду справи, господарський суд продовжує строк такого розгляду.
Ухвалою суду від 18.10.2023 вирішено розгляд справи по суті розпочати з 09.11.2023.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
22.12.2023 судом прийнято рішення.
19.10.2023 на адресу електронної пошти з кваліфікованим електронним підписом від позивача надійшла заява, у якій вказано, що надає докази повторного направлення копії позовної заяви з додатками на адресу електронної пошти відповідача. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу на суму 64 156,00 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 22, 36, 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, позивач просить суд позов задовольнити.
В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позовну заяву від 08.11.2023 за вих. №2546, згідно якого відповідач частково визнав позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 59 776,00 грн. Крім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити витрати позивача на оплату правничої допомоги адвоката до 1 000,00 грн. та повернути ПрАТ “Страхова компанія “Арсенал Страхування” з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України.
Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, без виклику представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2021 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_1 укладено договір страхування наземного транспорту №2057/21-Т/Дп/17, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Тойота», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
01.11.2021 року сталася ДТП за участі ТЗ марки «Тойота», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та мотоцикла «Джеон», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Вказана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм мотоцикла «Джеон», д.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , що підтверджується Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 203/4792/21 від 25.11.2021 року.
01.11.2021 року Страхувальник звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про настання страхового випадку.
Відповідно до Звіту №Б04112103 про матеріальних збиток, завданий власнику автомобіля «Тойота», д.н. НОМЕР_1 в наслідок пошкодження, вартість відновлювального ремонту становить: 69423,70 грн., матеріальний збиток становить: 69 423,70 грн.
ТОВ фірма «Алмаз Мотор, Лтд» виставило ОСОБА_1 рахунок №АМ32011 від 01.11.2021 на суму 66 656,00 грн. за надані послуги з ремонту автомобіля.
12.11.2021 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі рахунку №АМ32011 від 01.11.2021 та розрахунку страхового відшкодування від 12.11.2021 складено Страховий акт №006.02517021-1 від 12.11.2021 на суму 66 656,00 грн.
На підставі вищевказаних документів, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 66 656,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №66468609 від 16.11.2021.
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 92 Закону України “Про страхування”, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Джеон», д.н. НОМЕР_4 станом на 01.11.2021 року була застрахована у ТДВ «СК «КРЕДО» згідно полісу № 206516868, що підтверджується витягом з централізованої бази даних МТСБУ.
Оскільки, ТДВ “Страхова компанія “КРЕДО” є страховиком за вказаним полісом, то ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ТДВ «СК «КРЕДО».
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Згідно ст. 1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 01.11.2021, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Джеон», д.н. НОМЕР_4 була застрахована у ТДВ “Страхова компанія “КРЕДО” згідно полісу № 206516868.
Згідно ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна або сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
За таких обставин, у зв'язку із настанням страхового випадку - пошкодженням транспортного засобу «Тойота», д.н. НОМЕР_1 , у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до абз. 18 ст. 2 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком, згідно з договором страхування. Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Полісом №206516868 передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну -130 000,00 грн., франшиза - 2 500,00 грн.
Отже, як зазначає позивач, сума страхового відшкодування становить 64 156,00 грн. (66 656,00 грн.: виплачена позивачем сума страхового відшкодування - 2 500,00 грн.: франшиза).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2018 у справі №910/7449/17 зазначено, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Відтак, у силу приписів статі 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” права на відмову у виплаті страхового відшкодування в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
Крім того, відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відповідно до п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;
З матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» не зверталось до ТДВ “Страхова компанія “КРЕДО” з відповідною претензією про виплату страхового відшкодування в сумі 64 156,00 грн.
Разом з тим, виникнення права на отримання страхового відшкодування пов'язується не з подання потерпілим (іншою особою, що має відповідне право) заяви про таке відшкодування, а саме з настанням страхового випадку, що має наслідком виникнення у страховика обов'язку з регламентної виплати в силу закону та на підставі відповідного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності його страхувальника, а за відсутності такого договору та у визначених законом випадках - виникнення цього обов'язку МТСБУ.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2021 у справі № 910/6013/20.
Позивач має право не звертатися до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування і за відшкодуванням шкоди звернутися безпосередньо до господарського суду в межах строку, встановленого п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснивши відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права, оскільки звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування не є досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов'язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13- 24кс19), від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19).
Судом встановлено, що відповідно до Рахунку № АМ32011 від 01.11.2021 вартість антигравійної плівки SurTek TopCoated LC 150 (2018) (двері) складає 2 530,00 грн., роботи з поклейки цієї антигравійної плівки становлять 1 500,00 грн. та мийка автомобіля зовнішня у розмірі 350,00 грн., що в загальній сумі становить: 4 380,00 грн.
Згідно з п.6 Договору добровільного страхування наземного транспорту №2057/21-Т/Дп/17 від 27.08.2021, укладеного між ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_1 , до застрахованого обладнання, що не входить до комплектації заводської моделі ТЗ, відноситься - «Згідно комплектації + тонування скла + бронеплівка (капот, передні крила, фари, 4 двері)».
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що сума страхового відшкодування в розмірі 4 380,00 грн. (вартість плівки, робота з її поклейки та мийка авто) не є шкодою, заподіяною майну та шкодою, пов'язаною з пошкодженням транспортного засобу та не підлягає відшкодуванню, в розумінні ст. ст. 28, 29 Закону України та п. 6 Договору добровільного страхування наземного транспорту №2057/21-Т/Дп/17 від 27.08.2021.
На підставі викладеного, суд зазначає, що сума страхового відшкодування складає 59776,00 грн. (66 656,00 грн. (виплачене позивачем страхове відшкодування) - 2500,00 грн. (франшиза) - 4 380,00 грн. (вартість робіт та складових, що не підлягають відшкодуванню)), яка визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 59 776,00 грн., а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають частковому задоволенню.
Щодо клопотання відповідача про повернення Приватному акціонерному товариству “Страхова компанія “Арсенал Страхування” з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, оскільки позовні вимоги відповідачем визнано лише частково, що не передбачено ч. 1 ст. 130 ГПК України, то клопотання ТДВ «СК «Кредо» про повернення ПрАТ «СК “Арсенал Страхування” з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України не підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу та зменшення вказаних витрат до 1 000,00 грн. судом не розглядаються, оскільки хоча у позовній заяві на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України і вказано попередній (орієнтовний) розрахунок, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи: на витрати на отримання правничої допомогу в сумі 10 000,00 грн., однак у прохальній частині позову позивачем не заявлено про стягнення з відповідача вказаних витрат. Отже, питання про відшкодування витрат на правничу допомогу може бути розглянуто судом на підставі відповідної заяви позивача в порядку визначеному ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “КРЕДО” (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Арсенал Страхування” (вул. Борщагівська, буд. 154, м. Київ, 03056; код ЄДРПОУ 33908322) суму страхового відшкодування в розмірі 59 776 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 62 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.