ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5685/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Вітер Альони Анатоліївни, с. Веселе Криворізького району Дніпропетровської області
про стягнення 66 282,53 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Вітер Альони Анатоліївни заборгованості за договором № 303944-КС-004 про надання кредиту від 29.08.2022 року, що становить 66 282,53 грн., яка складається з: 29 921,07 грн. прострочених платежів по тілу кредиту, 36 3961,46 грн. прострочених платежів по процентах.
Судові витрати просить стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання кредиту №303944-КС-004 від 29.08.2022 в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" у позовній заяві заявило клопотання про витребування у АТ "Універсал Банк" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 ;
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 29.08.2022 по 16.05.2023 включно.
В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що вказана інформація підтвердить факт надання відповідачу кредитних коштів (грошові кошти перераховувались позивачем на картку № НОМЕР_1 ), витребувати самостійно вказану інформацію позивач позбавлений, оскільки така інформація є банківською таємницею.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 витребувано від Акціонерного товариства "Універсал Банк" інформацію чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_2 ) та інформацію чи надходили 29.08.2022 грошові кошти на картку № НОМЕР_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (код 41084239).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену як в позовній заяві, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиному державному демографічному реєстрі. Копію ухвали отримано 10.11.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930023484570.
За аналізом приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про отримання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 у справі №904/5685/23 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовом протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
16.11.2023 та 22.11.2023 до канцелярії суду засобами поштового зв'язку від Акціонерного товариства "Універсал Банк" надійшов лист із витребуваною інформацію, відповідно до яких карту № НОМЕР_1 видано на ім'я ОСОБА_1 , на яку було здійсненювались переказ коштів.
28.11.2023 через систему "Електронний суд" відповідачем було подано відзив на позовну заяву в якому зазначає, що позивач не довів факт того, відповідач та позивач уклали договір № 303944-КС-004 від 29.07.2022 про надання кредиту. Відповідач не отримав від позивача підписаний з його сторони кредитний договір електронним цифровим підписом. Наданий позивачем документ - Прийняття (акцепт) пропозиція щодо укладення договору № 303944-КС-004 від 29.07.2022 про надання кредиту (електронна форма), є нікчемним, оскільки не відповідає письмовій формі, а саме не підписний двома сторонами договору - кредитодавцем та позичальником, як це передбачено законодавством щодо письмової форми кредитного договору. Розрахунок позовних вимог здійснено з прошенням законодавства, а саме позивач нарахував проценти за користування кредитом понад строки вказані в договорі. Якщо позивач надасть суду підтвердження факту укладення договору, то заборгованість за договором станом на сьогоднішній день становить 46 232,14 грн виходячи з наступного розрахунку: (комісія за надання кредиту: 5 250,00 грн. + загальний розмір наданого кредиту: 35 000,00 грн. + проценти за користування кредитом: 33 270,00 грн.) - здійснена оплата відповідачем: 27 287,86 грн.
28.11.2023 через систему "Електронний суд" представником позивача було подано відповідь на відзив в якій зазначає, що доводи відповідача щодо неукладеності договору внаслідок неотримання оферти не заслуговують на увагу з огляду на конструкцію статті 3 Закону України "Про електронну комерцію", яка визначає поняття одноразового ідентифікатора, який може бути отриманий особою лише після прийняття оферти. Звертає увагу суду. Що спірний кредитний договір є третім договором укладеним з відповідачем (раніше укладались договори №303944-КС-001 від 06.05.2021 та №303944-КС-002 від 06.10.2021 з аналогічними умовами та в такому ж порядку), що підтверджує обізнаність відповідача і з порядком укладення договору і з умовами його виконання, враховуючи, що заборгованість за двома попередніми договорами повністю погашена відповідачем, позивач вважає поведінку відповідача щодо виконання третього (спірного договору кредиту) недобросовісною.
Також зазначає, що згідно розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсоткова ставка в розмірі 2,00000000% нарахована позивачем чітко в межах дії договору з 29.08.2022 року по 19.12.2022 року включно і після 19.12.2022 року розмір нарахованих відсотків не збільшувався.
Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що платежі, які були здійснені 12.09.2022, 24.09.2022, 10.10.2022 були зараховані та враховані при нарахуванні заборгованості як по тілу кредиту так і відсоткам та комісії.
Таким чином позивач вважає, що розрахунок заборгованості наданий позивачем по кредитному договору №303944-КС-004 повністю відповідає умовам договору.
11.12.2023 через систему "Електронний суд" відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив в якій зазначає, що позивач не довів факт того, що відповідач та позивач уклали договір № 303944-КС-004 від 29.07.2022 про надання кредиту. натомість позивач надав два кредитних договорів:
- акцентований відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" та не підписаний позивачем - “Прийняття (акцепт) пропозиція (оферти) щодо укладення договору № 303944-КС-004 про надання кредиту (електронна форму) від 29.08.2022".
- підписаний позивачем електронним цифровим підписом, але не підписаний Відповідачем - Договір № 303944-КС-004 про надання кредиту (електронна форму) від 29.08.2022 наданий позивачем документ - Прийняття (акцепт) пропозиція щодо укладення договору № 303944-КС-004 від 29.07.2022 про надання кредиту (електронна форма), є нікчемним, оскільки не відповідає письмовій формі, а саме не підписний двома сторонами договору - кредитодавцем та позичальником, як це передбачено законодавством щодо письмової форми кредитного договору.
Позивачем належними та допустимими доказами не доведено (не надано виписки за картковими рахунками) факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача (факт укладення договору кредиту) та наявність заборгованості на момент звернення до суду з позовом. У матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів та інформації про належність відповідачу платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів.
Надані довідки про перерахування коштів сумнівного походження.
Розрахунок позовних вимог здійснено з порушенням законодавства, а саме позивач нарахував проценти за користування кредитом понад строки вказані в договорі.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідач подано відзив на позов та доказів, позивачем подано відповідь на відзив, а відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
29.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Вітер Альоною Анатоліївною (далі - позичальник) було укладено договір про надання кредиту №3023944-КС-004 (шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" направлено Фізичній особі-підприємцю Вітер Альоні Анатоліївні, пропозицію (оферту) укласти договір №3023944-КС-004 про надання кредиту. 29.08.2022 Фізична особа-підприємець Вітер Альона Анатоліївна, прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №3023944-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" направлено Фізичній особі-підприємцю Вітер Альоні Анатоліївні через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9850, на номер телефону НОМЕР_3 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті та котрий боржником було введено/відправлено.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.
Тип кредиту: кредит.
Строк кредиту: 16 тижні.
Процента ставка: в день 2,00000000, фіксована.
Знижена процентна ставка за кредитом : в день 1,16021036, фіксована.
Комісія за надання кредиту (далі - комісія): 5 250,00 грн.
Загальний розмір наданого кредиту: 35 000,00 грн.
Термін дії договору до 19.12.2022.
Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 73 520,00 грн.
Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів (пункт 2 договору).
Пунктом 3 договору сторонами визначено графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка, починаючи з 12.09.2022 та з терміном остаточного повернення не пізніше 19.12.2022.
У разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення Позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному Розділом 5 Правил (пункт 4 договору).
Згідно з пунктом 5 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (пункт 8 договору).
Відповідно до пункту 9 договору,договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, договором та Правилами.
Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України (пункт 10 договору).
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором кредиту виконав, та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_4 , яка позичальником вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
Однак, як зазначає позивач, до теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором у зв'язку з чим, станом на 16.05.2023 заборгованість відповідача за договором складала суму в розмірі 66 282,53 грн, з якої: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 29 921,07 грн, сума прострочених платежів по процентах - 36 361,46 грн, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладання кредитного договору №3023944-КС-004 від 29.08.2022, строк користування кредитом, графік погашення кредиту, наявність прострочень та підстав для стягнення заборгованості.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина 1 статті 1046 Цивільного кодексу України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина 2 статті 180 Господарського кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина 1 статті 641 Цивільного кодексу України).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (частина 1 статті 180 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (частина 2 статті 205 Цивільного кодексу України).
Закон України "Про електронну комерцію" регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено порядок укладення електронного договору.
Так, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
За приписом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Частиною одинадцятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:
- умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
- найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
- гарантійні зобов'язання та інформація про інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;
- порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.
Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов'язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.
Згідно з частиною дванадцятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" направлено Фізичній особі-підприємцю Вітер Альоні Анатоліївні через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9850 на номер телефону НОМЕР_3 , який зазначено позичальником у своїй заявці.
Відповідно до листа Акціонерного товариства "Універсал Банк" банком карту № НОМЕР_1 видано на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідачем факт отримання на свій картковий рахунок грошових коштів від позивача у сумі 35 000,00 грн не заперечує.
Наведені обставини підтверджують укладання між сторонами кредитного договору, виконання позивачем свого зобов'язання щодо надання кредитних коштів у сумі 35 000,00 грн.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
З урахуванням наведеного, також враховуючи умови пункту 3 договору (кінцевий термін повернення кредиту 19.12.2022), строк повернення кредиту та процентів за користування кредитом є таким, що настав.
Доказів сплати 29 921,07 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 36 361,46 грн заборгованості за процентами (проценти нараховані за період з 29.08.2022 по 19.12.2022 (день закінчення користування кредитними коштами, після 19.12.2022 розмір заборгованості про процентам не змінювався, що спростовує твердження відповідача щодо нарахування процентів понад строки вказані в договорі), відповідач до суду не надав.
При цьому господарський суд відхиляє доводи відповідача про неукладеність кредитного договору №3023944-КС-004 від 29.08.2022 з таких підстав.
За змістом статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина 3).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина 4).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватись безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина 5)
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усім сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктами 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Таким чином, електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Матеріалами справи підтверджується дотримання сторонами вимог Закону України "Про електронну комерцію" під час укладення кредитного договору №3023944-КС-004 від 29.08.2022.
Також матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем кредитних коштів та часткове погашення відповідачем як заборгованості по кредиту так і сплати відсотків за користування кредитом.
Щодо нарахування позивачем відсотків за користування кредитом поза межами строку кредиту господарський суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2022 у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2022 у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Так, умовами договору №3023944-КС-004 від 29.08.2022 передбачений строк надання кредиту до 19.12.2022, а також передбачений розмір відсотків за користування кредитом та графік погашення кредитних коштів.
Із розрахунку заборгованості за кредитом (додаток до позову) вбачається, що позивачем нараховані відсотки за користування кредитом до 19.12.2022 (у сумі 36 361,46 грн.), після цієї дати (дати закінчення строку кредиту) відсотки за користування кредитом позивачем не здійснювались (з 19.12.2022 розмір заборгованості по відсоткам не змінювався). Таким чином, позивачем нараховані відсотки за користування кредитом у межах строку користування кредитом. Саме лише зазначення, що розрахунок виконаний станом на 20.10.2023 не змінює строк їх нарахування.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 66 282,53 грн, з яких: 29 921,07 грн заборгованість прострочених платежів по тілу кредиту, 36 361,46 грн прострочені платежі по процентах є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 147,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Фізичної особи-підприємця Вітер Альони Анатоліївни про стягнення 66 282,53 грн задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вітер Альони Анатоліївни (місце реєстрації фізичної особи - підприємця: АДРЕСА_1 ; місце проживання АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, ідентифікаційний код 41084239) 29921,07 грн (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня 07 копійок) суми прострочених платежів по тілу кредиту, 36361,46 грн (тридцять шість тисяч триста шістдесят одна гривня 46 копійок) суми прострочених платежів по процентах, 2 147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25.12.2023
Суддя Ю.А. Бажанова