Справа № 686/33842/23
Провадження № 1-кс/686/10813/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання старшої слідчої СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Первомайськ Миколаївської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , має на утриманні неповнолітню дитину, із неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, раніше судимої,
у кримінальному провадженні №12023243000004326,
встановив:
23.12.2023 старша слідча СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із клопотанням, погодженим з прокурором Окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків та потерпілу; вчинення іншого кримінального правопорушення.
У судовому засіданні слідчий та прокурор наполягали на задоволенні клопотання та просили його задовольнити.
Підозрювана та її захисник у судовому засіданні вважали за можливе застосувати більш м'який запобіжний захід, взявши до уваги відсутність наміру підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування. При цьому просили врахувати, що фактично ОСОБА_5 була затримана 21.12.2023 о 23 год.
Окрім того, ОСОБА_5 пояснила, що після закінчення проведення за адресою її тимчасового перебування у гуртожитку «Колізей» слідчих дій вночі 22.12.2023 вона, за сприяння працівників поліції, була переселена з кімнати № 44 у кімнату № 37, де з нею ночували працівники правоохоронних органів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . У ніч з 22.12.2023 на 23.12.2023 ОСОБА_5 ночувала у знайомої ОСОБА_9 за адресою: м. Хмельницький, вул. Пілотська, 15, яка її запросила переночувати. Оскільки у працівників правоохоронних органів були хвилювання з приводу можливої втечі останньою, двоє працівників правоохоронних органів перебували у будинку разом з нею, супроводжували її під час переміщення у цей час та близько 3 год. ночі змінилися іншими, які перебували поряд з будинком у машині.
Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що у ніч з 22.12.2023 на 23.12.2023 ОСОБА_5 ночувала у неї та на її запрошення у будинку за місцем її проживання у АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_5 перебувало двоє працівників правоохоронних органів, які близько 3 год. ночі змінилися іншими, які перебували поряд будинку у машині.
Опитані у судовому засіданні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що вони перебували у складі групи реагування кримінальної поліції на 21.12.2023 та за їх участю проводилися слідчі дії у гуртожитку готелю «Колізей», де ОСОБА_5 тимчасово винаймала житлове приміщення, зокрема вилучався викрадений у потерпілої мобільний телефон, однак після закінчення проведення слідчих дій вони покинули гуртожиток та повернулися туди лише зранку. Зазначили, що спільно з ОСОБА_5 у готельному номері не ночували.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 21.12.2023 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023243000004326 зареєстровано кримінальне провадження з правовою кваліфікацією правопорушення - ч. 4 ст.185 КК України.
22.12.2023 ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме про те, що « ОСОБА_5 , будучи раніше засудженою за злочини проти власності, на шлях виправлення не стала та вчинила нове кримінальне правопорушення проти власності.
Так, 21.12.2023, близько 16.45 год, ОСОБА_5 , перебуваючи в приміщенні магазину «Єва 1812» ТОВ «РУШ», розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 85А, біля стелажів з продажу товарів помітила належний ОСОБА_13 мобільний телефон марки «Iphone» моделі «12 Pro Мах», який знаходився в правій зовнішній кишені пальто, в яке була одягнена потерпіла, після чого прийняла рішення про вчинення крадіжки чужого майна з метою власного збагачення.
Тоді ж ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, пересвідчившись, що за її протиправними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, розуміючи та усвідомлюючи, що в державі діє воєнний стан, який введений на території України, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, підійшовши до потерпілої ОСОБА_14 , долонею лівої руки витягла з правої зовнішньої кишені пальто потерпілої мобільний телефон марки «Iphone» моделі «12 Pro Мах», imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , золотистого кольору, вартістю 25500,00 грн, що був в чохлі коричневого кольору, який майнової вартості для потерпілої не становить, після чого, прикривши викрадений телефон належною їй сумкою, покинула приміщення даного магазину, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Вказаними умисними протиправними діями ОСОБА_5 заподіяла потерпілій ОСОБА_13 майнову шкоду в сумі 25500,00 грн».
Дана підозра є обґрунтована, адже зокрема підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 21.12.2023; протоколом огляду місця події від 21.12.2023; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_13 від 22.12.2023; протоколами огляду речей від 22.12.2023; протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 22.12.2023; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної від 22.12.2023; іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. А отже, опинившись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності остання може потенційно переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване їй кримінальне правопорушення.
Слідство знаходиться на початковій стадії, усі свідки не встановлені та не допитані, а тому існує ризик незаконно впливу на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що підозрювана раніше судима за вчинення майнових злочинів та офіційно не працевлаштована, слідча суддя дійшла висновку про існування обґрунтованих ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень.
Аналізуючи особу підозрюваної слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, утримує неповнолітню доньку, раніше судима.
При цьому наявність постійного місця проживання та міцні соціальні зв'язки підозрюваної за встановлених обставин не є достатньою обставиною для відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або обрання більш м'якого запобіжного заходу. Окрім того, вказані обставини не стали стримуючими у вчиненні дій, які на сьогодні інкримінуються ОСОБА_5 .
За таких обставин приходжу до висновку про наявність визначених ст. 177 КПК України ризиків: переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи наведені ризики, усі, визначені ст. 178 КПК України обставини в їх сукупності, приходжу до висновку, що відносно підозрюваної ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, адже лише такий найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Більш м'які запобіжні заходи забезпечити виконання цієї функції не зможуть.
Строк тримання під вартою слід визначити в межах строку досудового розслідування та в межах строку визначеного ст.197 КПК України, а саме по 15.02.2024 включно.
Визначаючи на підставі ч.3 ст.183 КПК України розмір застави, враховуючи спосіб вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , її майновий та сімейний стан, дані про особу підозрюваної та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, вважаю, що застава в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200, 00 грн., забезпечить виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України.
В разі внесення застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200, 00 грн. підозрювана ОСОБА_5 буде зобов'язана: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатись з населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності.
Оцінюючи пояснення підозрюваної про її фактичне затримання 21.12.2023, слідчий суддя враховує наступне.
Ст. 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Відповідно до п.6 ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право вимагати перевірки обґрунтованості затримання.
Відповідно до вимог ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Відповідно до ч.1 ст.208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Згідно з ч.4 ст.208 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Частина 5 ст.208 КПК України передбачає, що про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
У судовому засіданні підозрювана та її захисник повідомили, що фактично ОСОБА_5 була затримана 21.12.2023 близько 23 год. у готелі «Колізей». Також допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 показала, що у ніч з 22.12.2023 на 23.12.2023 ОСОБА_5 ночувала у неї та на її запрошення у будинку за місцем її проживання у АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_5 постійно перебувало двоє працівників правоохоронних органів.
Однак, матеріали клопотання не містять протоколу про затримання підозрюваної та слідча і опитані працівники правоохоронних органів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у судовому засіданні заперечили вказаний факт.
Статтею 206 КПК України визначені загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини. Так, ч.1 ст. 206 КПК України передбачено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Аналізуючи викладене, враховуючи протиріччя у поясненнях підозрюваної і свідка та працівників правоохоронних органів, приходжу до висновку, що обставини наявності чи відсутності факту затримання ОСОБА_5 без оформлення відповідного процесуального документу, законності підстав застосування заходу забезпечення кримінального провадження (у разі доведення такого), потребують додаткового дослідження та перевірки, які неможливо здійснити у ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
А тому, слід доручити ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому провести перевірку обставин, повідомлених підозрюваною ОСОБА_5 та її захисником ОСОБА_6 щодо факту та підстав затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке, за версією сторони захисту, фактично відбулося 21.12.2023 без оформлення відповідного процесуального документу.
Відповідно до ч. 5 ст. 206 КПК України незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; неперевищення граничного строку тримання під вартою; відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
На момент розгляду клопотання ОСОБА_5 не утримається під вартою, а тому підстав для реагування у порядку ч. 5 ст. 206 КПК України слідча суддя не вбачає.
Керуючись ст.ст.110, 177, 178, 183, 196, 197, 206, 208 КПК України,
постановив:
Клопотання старшої слідчої СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 15 лютого 2024 року включно.
Визначити заставу в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200,00 грн., в разі внесення якої покласти на підозрювану ОСОБА_5 зобов'язання прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою, а також на неї слід покласти наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання відповідному органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України, у випадку наявності.
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Доручити ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому провести перевірку обставин, повідомлених підозрюваною ОСОБА_5 та її захисником ОСОБА_6 щодо факту та підстав затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке, за версією сторони захисту, фактично відбулося 21.12.2023 без оформлення відповідного процесуального документу.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала діє до 15 лютого 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя