ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2023 року м.Дніпро Справа № 912/1241/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2023 (суддя Глушков М.С., повний текст якого підписаний 19.09.2023) у справі № 912/1241/23
за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074)
до Фізичної особи-підприємця Азарової Єлізавети Владиславівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 135 141,13 грн,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Кіровоградської області звернулося Акціонерне товариство "Акцент-Банк" з позовом до Фізичної особи-підприємця Азарової Єлізавети Владиславівни про стягнення 135 141,13 грн, з яких: 93 237,68 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 22 368,45 грн загальний залишок заборгованості за процентами, 13 035,00 грн загальний залишок заборгованості за винагородою, 1000,00 грн штрафу (фіксована складова), 5 500,00 грн штраф (змінна складова) з покладенням на відповідача судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №20.52.0000000132 від 07.07.2021.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2023 у справі № 912/1241/23 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто із Фізичної особи-підприємця Азарової Єлізавети Владиславівни на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 93 237,68 грн основної заборгованості за наданим кредитом, 11 754,97 грн заборгованості за процентами, а також 2 085,20 грн судового збору.
В іншій частині позову - відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Акцент-Банк", в якій просить скасувати рішення господарського суду від 14.09.2023 та прийняти нове, яким задовольнити позов в частині стягнення винагороди в сумі 13035, 00 грн.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на таке.
В обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення винагороди за кредитним договором, суд посилався на порушення банком вимог Закону України «Про захист прав споживачів»; кредитний договір, що укладався між сторонами по справі, укладено між Банком та ФОП Азаровою Є.В. та цільовим призначенням кредиту - фінансування поточної діяльності ФОПа, тобто відповідач отримав кредит з метою ведення господарської діяльності; відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; є незрозумілим, як суд застосував законодавство про захист прав споживачів до господарських правовідносин.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, рішення Кіровоградського господарського суду від 14.09.2023 року у справі № 912/1214/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог та постановити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту в розмірі 86426, 04 грн.; стягнути з ОСОБА_1 проценти за користування кредитом у розмірі 6142 грн.13 коп.; в інші частині позову відмовити; долучити до матеріалів справи квитанції про погашення кредиту.
Вважає, що станом на 1 серпня 2023 року заборгованість по кредиту мала б дорівнювати 92509,04 грн. а не 93237,68 грн.
В період часу з липня 2021 року по лютий 2022 року сплачено 6083 грн. - комісійної винагороди за користування кредитом, отже, загальний борг за тілом кредиту має дорівнювати 86426, 04 грн.; сума процентів, що підлягає сплаті з врахуванням сплачених в період часу з 07.07.2021 по 01.07.2023 дорівнює 6142,13 грн.
З посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.08.2021 у справі №641/11984/15-ц, вважає, що нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 05.10.2023 здійснено запит матеріалів справи №912/1241/23 із Господарського суду Кіровоградської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
16.10.2023 матеріали справи №912/1241/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 відкрито апеляційне провадження за скаргою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2023 у справі № 912/1241/23; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
07.07.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - Банк) та Фізичною особою - підприємцем Азаровою Єлізаветою Владиславівною (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №20.52.0000000132, за умовами п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Строковий кредит (далі - кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначається у п. А3 цього договору.
За приписами п. 1.3 договору усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору - «Істотні умови кредитування».
Згідно з п. А1, А2, А3 Розділу А істотними умовами кредитування є вид кредиту - строковий кредит з лімітом у розмірі 110000,00 грн. на фінансування поточної діяльності, термін повернення кредиту - 05.07.2024р., позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (Додаток №1 договору).
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
Сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за Договором * ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * Процентна ставка за місяць) / ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1);
Сума щомісячного платежу за %= (залишок заборгованості за Кредитом * річна Процентна ставка / кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту-Сума щомісячного платежу за %.
Пунктом А3 договору також передбачено, що згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України, у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
У п. А6 договору сторони дійшли згоди, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних.
Відповідно до п.А8 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем. Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Пунктами А9, А10, А11 визначено, що позичальник сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень у день укладання цього договору; щомісячно винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% річних від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,00% річних від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Відповідно до п.5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку досудових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формою: 1000,00грн +5% від суми встановленого у п.А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Пунктами 6.1-6.3 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами. Цей договір у частині п. 4.4. цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором. Цей договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.
Договір підписано уповноваженим представником позивача та відповідачем, а також скріплено печаткою позивача.
Додатком 1 до кредитного договору, який є невід'ємною його частиною, сторонами погоджено графік погашення, який містить такі складові: термін повернення частини кредиту та сплати процентів за відповідний розрахунковий період; розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату, гривня; сума процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату; сума комісійних винагород; кредит та проценти та комісія разом, гривня.
На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 110 000,00 грн, який не перевищує встановлений банком ліміт, що підтверджується меморіальним ордером №TR.18371547.21071.64999 від 07.07.2021 (а.с. 20).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати винагороди (комісії) за користування кредитом не виконав.
У зв'язку із порушенням сплати кредиту відповідачем позивач звернувся з претензією до відповідача, в якій зазначив, що банк, відповідно до умов Кредитного Договору, змінив умови Договору та встановив кінцевий термін виконання всіх зобов'язань по Договору до 24.04.2023. Однак, у визначений термін відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
Предметом доказування в справі є обставини, пов'язані з виконанням сторонами зобов'язань за укладеним Кредитним договором № №20.52.0000000132 від 07.07.2021, обґрунтованість стягуваних сум.
Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що на момент вирішення спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 93 237,68 грн.
Суд врахував, що станом на 08.04.2023 залишок заборгованості за відсотками складав 21 134,57 грн (розрахунок позивача), тому загальна сума відсотків, яка підлягає стягненню складає: 21 134,57 грн + 674,40 грн = 21 808,97 грн.
Закриваючи провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованість за процентами в сумі 10 054,00 грн., суд керувався п.2 ч.1. ст.231 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Суд, з посиланням на п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зазначив що після введення в дію воєнного стану в Україні, позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Азарової Є.В. 6 500,00 грн штрафу задоволенню не підлягають.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 13 035,00 грн заборгованості за винагородою, суд керувався тим, що законодавством не визначено можливість отримання Банком інших винагород за надання кредиту, окрім процентів за користування ним. Нарахування комісії, як плати за обслуговування кредиту Банком, є незаконним, не відповідає вимогам справедливості та суперечить положенням ч. 1 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується в частині відмови у стягненні 13 035,00 грн заборгованості за винагородою. Відтак, суд апеляційної інстанції переглядає рішення лише у зазначеній частині вимог.
З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Водночас сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до умов пункту А10 договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми зазначеного у пункті А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Апеляційний суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім.
Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) в будь-якій валюті.
Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами договору.
Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами, регулюються самостійно сторонами шляхом укладення договору.
На кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.
Відповідач заперечень щодо викладених у договорі умов не висловлював, питання про зміну умов договору не порушував. Сторони погодили умови договору та встановили відповідні зобов'язання з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як свідчить наявний в матеріалах справи меморіальний ордер та наданий позивачем розрахунок заборгованості, позивач виконав взяті на себе зобов'язання та надав відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.
У свою чергу, відповідачем умови кредитного договору, в тому числі, в частині сплати винагороди за кредитне обслуговування були порушені.
Беручи до уваги погоджені сторонами умови договору, де сторони чітко визначили всі його істотні умови, а також перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем заборгованості за винагородою, враховуючи умови спірного договору, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду в цій частині - скасуванню.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом та розміри таких нарахувань.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку мало місце порушення господарським судом норм матеріального права в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог щодо винагороди за кредитне обслуговування, що є підставою для задоволення апеляційної скарги позивача.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Фізичну особу-підприємця Азарову Єлізавету Владиславівну.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2023 у справі № 912/1241/23 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2023 у справі № 912/1241/23 в частині відмови у стягненні з відповідача 13 035,00 грн. винагороди за кредитне обслуговування скасувати та змінити у частині розподілу судового збору.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Фізичної особи-підприємця Азарової Єлізавети Владиславівни про стягнення 13 035,00 грн. винагороди за кредитне обслуговування задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Азарової Єлізавети Владиславівни на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 13 035,00 грн винагороди за кредитне обслуговування, 2344,21 грн судового збору за подачу позову та 4026 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.12.2023.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд