Справа № 331/8349/23
Провадження № 2-о/331/822/2023
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
25 грудня 2023 року місто Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Яцун О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису,
ВСТАНОВИВ:
До Жовтневого районного суду міста Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису. У заяві представник заявника просить суд видати обмежувальний припис стосовно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому визначити тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 6 місяців з наступними заборонами:
- заборонити наближатись на відстань ближче 10 метрів до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- заборонити в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вимоги до змісту та форми заяви про видачу обмежувального припису визначені статтею 350-4 ЦПК України.
Відповідно до положень цієї статті у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути, зокрема, зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують. У разі неможливості надати докази, до заяви може бути додане клопотання про їх витребування.
Аналогічні положення містяться також у ст. 175, 177 ЦПК України, які визначають форму і зміст позовної заяви та перелік документів, що додаються до позовної заяви.
Суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановив, що заява про видачу обмежувального припису не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст. 350-4 ЦПК України, відповідно до якої у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана: особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником; особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником; батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства.
Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
За таких обставин положеннями чинного ЦПК України чітко зазначено, що звертаючись до суду із заявою про видачу обмежувального припису, заявник повинен надати суду докази, що підтверджують необхідність видачі судом обмежувального припису. Виняток із вищенаведеного поширюється лише на випадки неможливості надання доказів, у разі чого заявником може бути подане клопотання про їх витребування.
У порушення вищезазначених вимог заявницею не додано доказів на підтвердження того, що вона підпадає під ознаки осіб, які мають право на подачу заяви про видачу обмежувального припису.
За результатами вивчення заяви суд дійшов висновку, що її подано без додержання вищенаведених вимог процесуального закону, оскільки письмові докази, які заявник додав до позовної заяви, на обґрунтування заявлених вимог, а саме копії постанов Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 10.04.2023 року, 18.04.2023 року, 22.06.2023 року, 20.07.2023 року, 20.04.2023 року, 28.08.2023 року, 28.09.2023 року, роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, та з тексту яких не можливо зрозуміти хто саме є правопорушником та потерпілим по справі. Також з копії вироку Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 06.12.2023 року, який також роздрукований з Єдиного державного реєстру судових рішень, не зрозуміло хто є обвинуваченим та потерпілою по справі.
Таким чином, заявниці необхідно надати суду докази, що підтверджують обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, так як відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
За таких обставин заяву про видачу обмежувального припису необхідно залишити без руху та надати заявнику та представнику строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175-177, 185, 260, 261, 294, 353 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , залишити без руху.
Надати заявнику або представнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником копії даної ухвали, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Яцун