Справа № 357/7092/23
3/357/3511/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2023 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
29 травня 2023 року о 09 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 85, керував транспортним засобом «Opel Omega», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного за допомогою приладу Алкотест 7510, ARND-0045, тест № 365, результат 0.46% проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 28.05.2023 року ввечері випив дві чарки горіли та один літр пива, а вранці 29.05.2023 року віз дружину на роботу і його зупинили працівники поліції, які повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, нащо він погодився, так як не вважав себе в стані алкогольного сп'яніння. Пройшов огляд, результат 0.46% проміле, після чого працівники поліції склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким його ознайомили. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.
Представник ОСОБА_1 захисник - адвокат Турченко В.В. в судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_1 був не згоден з результатом. Крім того, працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, не пояснили підстав перевірки документів, вважає, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 . Працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки. Зазначила, що працівники поліції під час проходження ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння не змінили мундштук, останній двічі проходив огляд при цьому не замінивши мундштук,(трубку) газоаналізатора, який є одноразовим, що є грубим порушення правил проведення тестів на предмет вживання алкоголю водіями, оскільки мундштуки призначені лише для одноразового використання, так як на їхній внутрішній поверхні осідають пари етилового спирту, що спотворюють показники приладу при повторному застосуванні. Зазначила, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, проведений з порушенням зазначеного у ст. 266 КУпАП порядку вважається недійсним, і не є доказом по справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у лікаря нарколога, нащо останній повідомив, що напередодні вечері випив дві чарки горілки та пляшку пива, намагався домовитися з працівниками поліції, за що був попереджений про кримінальну відповідальність. Працівники поліції вдруге запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, нащо останній погодився, перевірили цілісність мундштуку, пройшов огляд, результат 0.46% проміле. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, запитали чи згоден останній з результатами огляду, чи потрібно їхати проходити огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, нащо ОСОБА_1 повідомив, що з результатами огляду згоден, що ввечері випив дві чарки горілки та пляшку пива та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП з яким останнього було ознайомлено.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію захисника - адвоката Турченко В.В., дослідивши додані до протоколу докази, а саме: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння від 29.05.2023 року, акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновок газоаналізатора «Алкотест 7510», тест № 365, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, результат 0.46% проміле, розписку ОСОБА_2 про зобов'язання не допускати водія до керування транспортним засобом, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження представника ОСОБА_1 , захисника - адвоката Турченко В.В. про неповідомлення працівниками поліції причини зупинки транспортного засобу та ненадання поліцейськими доказів на місці зупинки про порушення ним правил дорожнього руху є безпідставними, оскільки вказана обставина не впливає на винуватість чи невинуватість ОСОБА_1 вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи представника ОСОБА_1 , захисника - адвоката Турченко В.В., про те, що при проведенні огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 двічі проходив огляд при цьому не замінивши мундштук,(трубку) газоаналізатора, який є одноразовим, не спростовує того факту, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, що також підтверджується переглянутим в судовому засіданні відеозаписом та показами в судовому засіданні самого ОСОБА_1 , який повідомив, що вечері випив дві чарки горілки та один літер пива.
Твердження представника ОСОБА_1 , захисника - адвоката Турченко В.В., про те, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, спростовуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, де чітко зафіксовано, що працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, запитали чи згоден останній з результатами огляду, чи потрібно їхати проходити огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, нащо ОСОБА_1 повідомив, що з результатами огляду згоден, що ввечері випив дві чарки горілки та пляшку пива та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО