МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову в залученні до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
22 грудня 2023 р. № 400/14137/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001,
треті особи:Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, Служба судової охорони, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
20 листопада 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно, а з 19.07.2022 по 20.01.2023 у розмірі до 30000 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;
зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період несення служби з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно, а з 19.07.2022 по 20.01.2023 у розмірі до 30000 грн пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Позов позивач обґрунтував тим, що відповідач всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) за період проходження позивачем служби з 24.02.2022 по 20.01.2023 не виплачував йому щомісячну додаткової винагороду в розмірі 30000,00 гривень.
22.11.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі. Свою позицію він обґрунтував тим, що маючи затверджені кошториси на 2022 і 2023 роки щодо грошового забезпечення співробітників територіального управління, відповідач не мав право видавати наказ щодо витрачання затвердженого та не збільшеного у встановленому законодавством порядку кошторису без його відповідного збільшення Службою судової охорони (далі - ССО), який ці кошти мав би отримати від Державної судової адміністрації України (далі - ДСА). Крім цього, посилаючись на статті 119, 121 Бюджетного кодексу України, статтю 16412 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтю 210 Кримінального кодексу України, відповідач зазначив, що він не мав законних підстав для видання наказу про виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Такі накази можуть видаватись виключно після надходження відповідних бюджетних асигнувань.
28.11.2023 через канцелярію суду надійшли пояснення ССО, в якому вона просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Аргументуючи свою позицію, ССО зазначила, що:
додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, до видів грошового забезпечення співробітників ССО не відноситься, а є складовою видатків на грошове забезпечення;
для видання наказу про виплату співробітникам ССО додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі ССО або її територіальних управлінь за фондом оплати праці співробітників відповідні кошти на її виплату, але такі кошти у кошторисах на 2022 і 2023 роки не були передбачені;
не маючи затверджений кошторис територіального управління на 2022 рік щодо грошового забезпечення співробітників територіального управління на виплату винагороди, передбаченої Постановою № 168, керівник територіального управління не мав права видавати накази щодо витрачання затвердженого та не збільшеного у встановленому законодавством порядку кошторису без його відповідного збільшення центральним органом управління ССО, який ці кошти мав отримати від ДСА;
ССО ведеться відповідна робота щодо отримання з Державного бюджету України додаткових асигнувань для виплати співробітникам додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168;
позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
ДСА правом на подання пояснень, а позивач правом на подання відповіді на відзив не скористалися.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну судову адміністрацію України і Службу судової охорони, а також витребувано у відповідача копію (витяг) з табелю обліку робочого часу позивача за лютий 2022 року - січень 2023 року.
22.11.2023 відповідач подав до суду заяву, в якій зазначив, що надати витребуваний доказ не видається можливим, так як жодним розпорядчим документом ССО для співробітників ССО не передбачено ведення цього виду документа.
Водночас 22.11.2023 відповідач подав до суду клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України. Клопотання умотивоване тим, що незалучення до розгляду справи Міністерства фінансів України може призвести в подальшому до неможливості виконання судового рішення або неналежного вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, покладені в основу клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду в справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарг на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі за умови, що рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи по суті, може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки таких осіб.
Відповідно до частини сьомої статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з додатками №№ 3 і 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і підпункту 2 пункту 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь, а саме за бюджетною програмою КПКВК 051020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя».
Пунктом 41 розділу VI Бюджетного кодексу України установлено, що перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі Державної судової адміністрації України у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету здійснюється Державною судовою адміністрацією України;
перерозподіл видатків, що здійснюється відповідно до абзацу другого цього пункту та призводить до зміни обсягів видатків судів, погоджується Державною судовою адміністрацією України з Вищою радою правосуддя. У період відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя такий перерозподіл видатків здійснюється Державною судовою адміністрацією України без погодження з Вищою радою правосуддя.
Таким чином, розмір видатків на утримання Служби судової охорони визначається Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а повноваження щодо перерозподілу видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за бюджетною програмою КПКВК 051020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» здійснює Державна судова адміністрація України.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що рішення у цій справі не вплине на права, обов'язки та інтереси Міністерства фінансів України, а отже відсутні підстави для його залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Керуючись статтями 49, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області від 22.11.2023 про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерства фінансів України.
2. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук