МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 р. № 400/12899/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі-відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії за вислугу років з 01.09.2023 року без обмеження її максимальним розміром.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплачувати призначену пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з 01.09.2023 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). Відповідач при проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на виконання рішення суду виплату здійснював з обмеженням максимального розміру.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв'язку з чим, суд розглядає за наявними матеріалами справи, згідно вимог ч.6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Пенсію позивачу призначено в розмірі 68384,60 грн., розрахунок якої проведено в такому порядку 97692,29 грн. (загальний розмір грошового забезпечення) х 70 % (за 29 років вислуги). При цьому розмір пенсійної виплата позивача обмежено до 20930,00 грн.
25.09.2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку розміру пенсії без обмеження максимальним.
Листом від 29.09.2023р. № 18642-19064/Г-02/8-1400/23 відповідач відмовив позивачу в проведенні відповідного перерахунку посилаючись на відсутність на те підстав.
Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду за відновленням свого порушеного права.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон № 2262. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Статтею 2 Закону № 3668-VІ (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 року № 911-VIII, від 06.12.2016 року № 1774-VIII) визначено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011 р.
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних правовідносинах передбачено ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та ст. 2 Закону № 3668-VI.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 р. ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 р. у справі № 620/1285/19, від 09.02.2021 р. у справі № 1640/2500/18.
Внесені Законом від 06.12.2016 р. № 1774-VIII зміни до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, яка визнана неконституційною і втратила чинність (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії за вислугу років з 01.09.2023 року без обмеження її максимальним розміром.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.09.2023 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник