МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
21 грудня 2023 р. № 400/15280/23
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Брагар В. С., ознайомившись
з позовомУправління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001,вул. Херсонське шосе, 48/8,Миколаїв,54024
доЗаводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Робоча, 1,м. Миколаїв,54006,
провизнання протиправною та скасування постанови від 28.06.2023 року ВП № 69342449; зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі позивач) до Заводського відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 28.06.2023 року ВП № 69342449; зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 гривень.
Статтею 4 Закону Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, позивачем не надано доказу сплати судового збору, водночас, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтувавши його тим, що в Україні діє воєнний стан і в Управлінні не достатньо коштів за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі" для сплати судового збору.
Розглядаючи вказане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити, що за визначенням статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З вказаного вище вбачається, що позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 11 січня 2018 року у справі № 809/1045/16, від 10 січня 2018 року у справі № 242/3169/17, від 03 серпня 2018 року у справі № 804/6222/17 та від 16 серпня 2018 року у справі № 813/1524/18.
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зауважує, що представник позивача до поданого суду клопотання не надає належних та допустимих доказів неможливості вчинення відповідної дії.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи пункт 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 2684,00 гривні.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, згідно з частиною першою статті 169 КАС України підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаного недоліку.
У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України така позовна заява повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123,160, 161, 169 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2.Залишити позовну заяву Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради без руху.
3. Встановити Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2684,00 гривні.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя В. С. Брагар