МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 р. № 400/13993/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії, яка залишилася після смерті чоловіка ОСОБА_2 , при перерахунку його пенсії на виконання Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року по справі № 400/10537/21 на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.09.2021 № 9/1/1147;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 , недоотриману пенсію, яка залишилася після смерті чоловіка ОСОБА_2 при перерахунку його пенсії на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.09.2021 № 9/1/1147.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що її чоловік, ОСОБА_2 , отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» та за його життя відповідачем була нарахована на виконання рішення суду від 07.12.2021 року по справі № 400/10537/21 пенсія в сумі 136695,26 грн., однак станом на день його смерті не була виплачена. Відповідач протиправно не виплатив позивачці цю суму недотриманої померлим чоловіком пенсії, хоча вона належить до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника та нею у встановлений Законом строк було подано відповідну заяву, у зв'язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 16.11.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/13993/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
01.12.2023 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що рішення суду є актом індивідуальної дії та підлягає виконанню в межах покладених судом зобов'язань, то відсутні підстави для виплати позивачці коштів, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року по справі № 400/10537/21.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_2 , померлий чоловік позивачки, перебував на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року по справі № 400/10537/21 позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_2 відповідно до довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.09.2021 № 9/1/1147 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 01.09.2021 № 9/1/1147 та виплатити відповідну суму різниці.
На виконання вказаного рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провело з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Розмір доплати до пенсії, на виконання рішення суду склав 136695,26 грн.
З серпня 2022 року виплату пенсії ОСОБА_2 припинено у зв'язку з його смертю, згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 .
07.07.2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, у якій просила виплатити недоотриману пенсію свого чоловіка ОСОБА_2 .
Листом від 20.07.2023 року №14092-13630/Г-02/8-1400/23 відповідач відмовив позивачці у виплаті недоотриманої пенсії в разі смерті пенсіонера. Підставою відмови стало те, що рішення суду є актом індивідуальної дії, яке підлягає виконанню в межах покладених судом повноважень. Статтею 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що особисті немайнові права та права на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом не входять до складу спадщини.
Не погодившись з такими діями Головного управління ПФУ в Миколаївській області, позивачка звернулася до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону № 1058, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 3 ст. 61 Закону № 2262).
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058 та ч. 1 ст. 61 Закону №2262, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Виходячи з викладеного, ч. 1 ст. 61 Закону № 2262 запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються:
1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника;
2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Порядок № 3-1).
Згідно п. 4 Порядку № 3-1 (в редакції, чинній на момент звернення позивача до ГУ ПФУ), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Отже, згідно з наведеним, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_2 , звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії до закінчення шестимісячного строку з дня смерті пенсіонера.
Таким чином, позивачка дотрималась умов, які визначені ст. 61 Закону № 2262 та Порядком № 3-1.
Отже позивачка має право на одержання сум пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові згідно судового рішення від 07.12.2021 року по справі № 400/10537/21, і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Натомість відповідач, відмовляючи позивачу у виплаті суми недоодержаної пенсії, діяв протиправно та усупереч приписам вищенаведених норм законодавства.
Стаття 61 Закону № 2262 прямо зобов'язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою не пізніше 6 місяців з дня смерті пенсіонера. Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Таким чином, позовні вимоги належать до задоволення.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії, яка залишилася після смерті чоловіка ОСОБА_2 , при перерахунку його пенсії на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року у справі № 400/10537/21.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії померлого чоловіка ОСОБА_2 в розмірі 136695,26 гривень.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко