МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 р. № 400/12883/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
про:визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення, при перерахунку з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 , основного розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 року, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії та здійснити виплату донарахованих сум;
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не нарахування ОСОБА_1 до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 року до розміру пенсії щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», індексації згідно постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум;
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити індексацію (підвищення) до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 без обмеження у межах максимального розміру пенсії починаючи з 01.03.2023 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат га додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 року відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, із розрахунку 22080,60 (основний розмір пенси) + 3091,28 (індексація за 2022 рік) = 25171,88 грн. * 0,197 = 4958,86) - у сумі 4958,86 грн, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі, без будь яких обмежень максимального розміру пенсії та з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року у справі №400/8341/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 16.05.2023 року № 892. Відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року у справі №400/8341/23 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки, проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зменшило основний розмір пенсії позивача до 70%. Крім того, зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., проводиться щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Відповідач, всупереч вказаних вимог, позивачу вказану доплату згідно постанови КМУ № 713 не встановив. Також, з 01.03.2022 року відповідач здійснив перерахунок його пенсії з урахуванням індексації. За результатами проведення якого відповідач обмежив максимальним розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність. Позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення з 01.03.2022 року перерахунку пенсії з урахуванням індексації без обмеження максимальним розміром. Проте, відповідач листом відмовив позивачу у задоволенні його заяви. Крім того з 1 березня 2023 року згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року було проведено індексацію пенсій. Згідно частини 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24 лютого 2023 року" установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197". Позивач наголошує, що фактично його пенсія була збільшена не 1,197%, а з обмеженням індексації 1500 грн. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсії в належному розмірі, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою від 23.10.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/12883/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
06.11.2023 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що на тепер редакція ст. 13 Закону України № 2262 передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Таким чином, у зв'язку з тим, що виникли зміни умови пенсійного забезпечення позивача, а саме здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення із застосуванням відсотку грошового забезпечення, визначеного ст. 13 Закону України № 2262, вимога про перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення не підлягає задоволенню. Також вказав, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року у справі №400/2500/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 року. Після перерахунку пенсії на виконання судового рішення від 08.10.2020 року №400/2500/20 розмір пенсії позивача збільшився. Отже, оскільки пенсія позивача після 01.03.2018 року переглядалась, а саме здійснено перерахунок її розміру на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року №400/2500/20, внаслідок чого основний розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000,00 грн., то й відсутні підстави для здійснення відповідної доплати передбаченої Постановою № 713. Крім того, згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначені положення Закону №3668 є чинними, що є підтвердженням правомірності їх застосування. З цих підстав відповідач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром правомірними та реалізованими в межах діючого законодавства.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення.
Службою зовнішньої розвідки України виготовлено оновлену довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 №892 від 16.05.2023 року для перерахунку його пенсії.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою щодо проведення перерахунку його пенсії відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №892 від 16.05.2023 року року, виданої Службою зовнішньої розвідки України та виплати перераховану пенсію у належному розмірі.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повідомило позивачу про те, що ч. 4 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Умови проведення перерахунку відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” були передбачені пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року пункти 1 і 2 постанови №103 визнані протиправними та не чинними. Постановою КМУ від 24.12.2019 року №1088 “Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” зазначені пункти виключені. Після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося.
Не погодившись з відмовою Головного управління ПФУ в Миколаївській області в проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із позовною заявою.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року справі №400/8341/23 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведені перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 16.05.2023 № 892 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 з урахуванням грошового забезпечення, що включає в себе основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, зазначені в довідці Служби зовнішньої розвідки України від 16.05.2023 № 892, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 07.09.2023 року.
На виконання рішення суду у справі №400/8341/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2021 року на підставі довідки від 16.05.2023 року № 892, виданої фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України. При цьому, під час перерахунку пенсії позивачу зменшено основний розмір його пенсії до 70% грошового забезпечення.
Не погодившись з такими діями Головного управління ПФУ в Миколаївській області в проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року (надалі - Порядок №45), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2,95 процентів.
Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.04.2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014 року.
Таким чином, положення статті 13 Закону №2262-ХІІ, якими максимальний розмір пенсії обмежено 70 відсотками грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом №1166-VII з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 року у справі №0940/2217/18.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Аналогічні правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року.
Таким чином, застосування відповідачем статті 13 Закону №2262-XII, яка регулює призначення пенсій, до правовідносин із перерахунку пенсії позивачу, є протиправним.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, про протиправність дій відповідача щодо зменшення з 01.04.2019 року основного розміру пенсії позивача з 90% на 70% при її перерахунку на підставі довідки №892 від 16.05.2023 року, виданої фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо зменшення з 01.04.2019 року призначеної та перерахованої позивачу пенсії з 90% на 70% основного розміру пенсії, у суду є всі підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення на підставі довідки №892 від 16.05.2023 року, виданої фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії позивача, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.
01.03.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провело перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року справі №400/8341/23 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведені перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 16.05.2023 № 892 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 з урахуванням грошового забезпечення, що включає в себе основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, зазначені в довідці Служби зовнішньої розвідки України від 16.05.2023 № 892, з урахуванням раніше проведених виплат.
Розмір пенсійної виплати склав 21078,13 грн. Однак, виплата пенсії обмежена максимальним розміром та становить 20930,00 грн.
Позивач звернувся з заявою до відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2022 року без обмеження максимальним розміром.
Відповідач листом відмовив у задоволенні заяви позивача.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI (надалі - Закон № 3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011 р.
Відповідно до ст.2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 р. "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у ст.43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII.
Згідно п.2 резолютивної частини вказаного Рішення положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 р.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають ст.17 Конституції України, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, виходив із того, що норми-принципи ч.5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у ст.43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст.17 Конституції України положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення ст.2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст.2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 р. у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 р., що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення ст.ст.1, 8, 92 Конституції України, а також на ст.9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Проте з 20.12.2016 року частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка визначала максимальний розмір пенсії військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним законом, втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Таким чином, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області максимальним розміром пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити індексацію (підвищення) до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 без обмеження у межах максимального розміру пенсії починаючи з 01.03.2023 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат га додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії за вислугу років ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2023 року відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, із розрахунку 22080,60 (основний розмір пенси) + 3091,28 (індексація за 2022 рік) = 25171,88 грн. * 0,197 = 4958,86) - у сумі 4958,86 грн, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі, без будь яких обмежень максимального розміру пенсії та з урахуванням вже виплачених сум, суд зазначає наступне.
01.03.2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", а саме на 1500 грн.
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно обмежено розмір індексації його пенсії, звернувся до Пенсійного органу з заявою про її перерахунок
Відповідач листом відмовив у задоволенні заяви позивача.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до статті 64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Водночас, суд зазначає, що приписами ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 24.02.2023 року прийнято Постанову №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (надалі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 168 з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 10 цієї постанови установлено, що: у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 17 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 17 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Суд зазначає, що відповідно до Постанови КМУ № 168 Кабінет Міністрів України запровадив тимчасове обмеження на максимальний розмір індексації пенсій, а саме розмір підвищення пенсії за результатами індексації обмежено 1500 грн.
Як слідує з матеріалів справи, з 01.03.2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №168, а саме на 1500 грн. Однак, виплата пенсії обмежена максимальним розміром та становить 20930,00 грн.
Суд зазначає, що після перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 року його пенсія збільшилась на 1500 грн.
З огляду на вищезазначені обставини, суд наголошує, що індексація пенсії позивача з 01.03.2023 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 168 не може перевищувати 1500 грн., відповідач правомірно застосував вказані обмеження.
При цьому, норма законодавства про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень, не є дискримінаційною відносно позивача, оскільки стосується й інших категорій пенсіонерів.
Враховуючи зазначене, в діях відповідача щодо нарахування позивачу індексації в сумі 1500 грн відсутня протиправність.
Таким чином, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 01.03.2023 року максимальним розміром пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не нарахування ОСОБА_1 до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 року до розміру пенсії щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», індексації згідно постанови КМУ від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", суд зазначає наступне.
Як встановлено судом раніше, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Розмір пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від
21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» станом на 01.03.2018 року складав 6384,60 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року у справі №400/2500/20 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення з 01.01.2018 р. основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2018 р.
На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, після чого її розмір збільшився більше ніж на 2000 грн.
Позивач зазначив, що саме з 01.07.2021 року його пенсія обчислюється та нараховується без нарахування до пенсії за вислугу років щомісячної доплати в розмірі 2000 грн.
Не погодившись з такими діями Головного управління ПФУ в Миколаївській області при проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На реалізацію частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас, 14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (надалі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 р.
Відтак із наведених приписів слідує, що Постановою № 713 для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.
Водночас, абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Отже, для вирішення питання про наявність права у позивача для здійснення нарахування та виплати доплати у розмірі 2000,00 грн потрібно з'ясувати чи застосовуються положення абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під час перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення.
Так, встановлюючи з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 гривень тим особам, пенсію яким призначено до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Уряд в пункті 1 Постанови № 713 передбачив, що така щомісячна доплата повинна враховуватись під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 пов'язують перерахунок пенсій із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Відтак, на думку суду, у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під переглядом (перерахунком) пенсій мається на увазі перегляд або перерахунок пенсій, що здійснений Пенсійним органом саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), а не на виконання судового рішення.
Судом встановлено, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року у справі № 400/2500/20 позивачу було проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого основний розмір його пенсії збільшився та склав 14175,00 грн.
Як зазначив відповідач, пенсія позивача після 01.03.2018 року переглядалась, а саме здійснено перерахунок її розміру на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року у справі № 400/2500/20, внаслідок чого основний розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000,00 грн., то й відсутні підстави для здійснення відповідної доплати передбаченої Постановою № 713 у розмірі 2000,00 грн.
Оцінюючи правомірність таких дій пенсійного органу, суд зауважує, що у даному випадку мало місце поновлення прав позивача на отримання належного розміру пенсії, призначеної до 01.03.2018 року, а не проведення перерахунку пенсії в розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713, який полягає у перерахунку пенсії у зв'язку із зміною будь-яких складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Відтак, оскільки після 01 березня 2018 року перерахунок пенсії позивача проводився на виконання судового рішення з метою захисту його порушених прав, суд вважає, що пенсійний орган неправомірно відмовив позивачу у призначенні та виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати, що передбачена Постановою № 713.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану у постанові від 08.11.2022 року у справі № 420/2473/22.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.
Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати позивачу з 01.07.2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
При цьому суд зазначає, що причиною порушення прав позивача на перерахунок та виплату пенсії стали протиправні дії відповідача (форма активної поведінки), а не бездіяльність, як помилково вважає позивач. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправними дії відповідача та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити доплату до пенсії у розмірі 2000 грн.
Як наслідок, відповідача належить зобов'язати з 01.07.2021 року нарахувати та виплатити позивачу вказану доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави для перерахунку та виплати йому пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. без обмеження її максимальним розміром, а тому наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1073,60 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Разом з тим, суд зауважує, що при поданні позову позивач сплатив 3220,80 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією від 09.10.2023 року №51.У постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 висловлена правова позиція про те, що якщо одна позовна вимога є передумовою для застосування іншого способу судового захисту, то в такому випадку вони є пов'язаними і їх слід розглядати як єдиний спосіб судового захисту.
Ураховуючи, що тільки визнання протиправними дії саме по собі не призведе до відновлення прав позивача і необхідно зобов'язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії, відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду, такі вимоги слід розглядати як взаємопов'язані. За таких обставин, позивач надмірно сплатив 2147,20 грн. судового збору.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення ОСОБА_1 , з 01.04.2019 року відсотка від відповідних сум грошового забезпечення з 90% до 70% при перерахунку та виплаті пенсії на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2023 року у справі №400/8341/23 на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 16.05.2023 року № 892.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії починаючи з 04 квітня 2019 року, на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 16.05.2023 року №892, з врахуванням розміру 90% відповідної суми грошового забезпечення та з урахуванням виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 року доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
6. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження максимальним розміром пенсійної виплати ОСОБА_1 , встановленої йому з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Служби зовнішньої розвідки України від 16.05.2023 року №892.
7. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.04.2019 року виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 без обмеження його максимальним розміром.
8. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження максимальним розміром пенсійної виплати ОСОБА_1 , встановленої йому з 01.03.2022 року за результатами індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
9. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2022 року виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , проіндексованого на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження його максимальним розміром.
10. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні її перерахунку та виплати з 01.03.2023 року за результатами індексації, проведеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
11. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.03.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії, проіндексованої відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
12. У решті позовних вимог відмовлено.
13. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
14. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко