ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 рокусправа №380/18351/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Сидор Н.Т., розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в якій позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.11.2022 №4914/5 «Про присвоєння рангу»;
- зобов'язати державного секретаря Міністерства юстиції України урахувати весь стаж державної служби ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з урахуванням висновків суду у даній справі.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22 відповідачем прийнято наказ від 03.11.2022 №4914/5 «Про присвоєння рангу». Втім, відповідачем протиправно, на переконання позивачки, не враховано попередній стаж роботи державного службовця на займаній посаді для присвоєння чергового рангу. Наведе зумовлює протиправність наказу Міністерства юстиції України від 03.11.2022 №4914/5 «Про присвоєння рангу».
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 14.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, та поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Стверджує, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №380/2518/22 наказом Міністерства юстиції України від 03.11.2022 №4914/15 позивачці присвоєно з 01.05.2016 - 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби, що відповідає вимогам абзацу першого пункту 10 Порядку №306 стосовно присвоєння найнижчого рангу у межах категорії посад державним службовцям, яким було присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». При цьому присвоєння 6 рангу не є присвоєнням чергового рангу, а є приведенням рангу у відповідність до нового Закону України «Про державну службу» №889-VII. З 01.05.2019 (через три роки) позивачці присвоєно черговий 5 ранг. Відтак оскаржуваний наказ прийнято у відповідності до вимог законодавства. Також покликається на пропуск позивачкою строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 20.09.2023 продовжено Міністерству юстиції України строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 20.09.2023 у задоволенні клопотання позивачки про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою суду від 20.09.2023 витребувано у Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; ЄДРПОУ 00015622) належним чином засвідчені копії наказу Міністерства юстиції України від 03.11.2022 «Про скасування наказів», акта щодо ознайомлення ОСОБА_1 із зазначеним наказом, а також інші докази, на які Міністерство юстиції України покликається у відзиві на позовну заяву.
Витребувані матеріали надійшли до суду 02.10.2023 за вхідним №19458ел.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 30.11.2004 №1307/к призначена на посаду начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області як така, що приошла за конкурсом.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3275/к «Про скасування наказу», відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 у справі №813/7679/14, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі №876/6477/16, постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №813/7679/14, скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.10.2014 №2331/к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Державному секретарю Богачовій О.В. наказано вжити заходів щодо поновлення ОСОБА_1 з 28.10.2014 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення» відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 у справі №813/7679/14, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі №876/6477/16, постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 у справі №813/7679/14, наказу Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3275/к ОСОБА_1 з 28.10.2014 поновлено на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Наказом Міністерства юстиції України від 16.12.2020 №3767/к «Про звільнення», ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 23 грудня 2020 року відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку з ліквідацією державного органу з припиненням державної служби. Підстава: наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення», лист Міністерства юстиції України від 29.10.2020 №8766/14.3/-20 щодо попередження про наступне звільнення, стаття 9-1, пункт 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».
Наказом Головного територіального управління юстиції у Львівській області Міністерства юстиції України від 17.12.2020 №101/к «Про оголошення Наказу Міністерства юстиції України від 16.12.2020 №3767/к «Про звільнення»», звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 23 грудня 2020 року відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з ліквідацією державного органу з припиненням державної служби.
Вказані обставини встановлені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 380/876/21, відтак такі відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 380/876/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено: рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі №380/876/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 3767/к від 16.12.2020 «Про звільнення»; визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області № 101/к від 17.12.2020 «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 16.12.2020 № 3767/к «Про звільнення»; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області з 24.12.2020.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем прийнято наказ № 3186/к від 22.12.2021, яким скасовано наказ Міністерства юстиції України від 16 грудня 2020 року № 3767/к «Про звільнення»; поновлено ОСОБА_1 з 24 грудня 2020 року на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Наказом від 21.02.2022 №217/к звільнено позивачку з посади начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 21 лютого 2022 року за переведенням для подальшої роботи на посаді начальника Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
Позивачка звернулася із заявою до Державного секретаря Міністерства юстиції Україні із заявою від 28.12.2021, у якій просила вирішити питання щодо присвоєння їй, начальнику Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, категорії та рангу державного службовця відповідно до норм Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Листом відповідача № 4583/740-32-22/14.3 від 14.01.2022 позивачку повідомлено про те, що механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження визначений Порядком присвоєння рангів державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306. Повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 99 ліквідовано зокрема Самбірське міськрайонне управління юстиції Львівської області. Зазначив, що відповідно до роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби від 15.07.2016 № 4391/13-16, дія Закону України «Про державну службу» № 889- VIII поширюється на державних службовців територіальних органів Міністерства юстиції України, які ліквідовуються. Крім того, вказав, що пунктом 14 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються у державних органах, що перебувають у стадії ліквідації на момент набрання чинності цим Законом. Таким чином, відповідач повідомив позивачку, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», розроблена відповідно до статей 51 та 52 Закону, не поширюється на працівників територіальних органів Міністерства юстиції України, які ліквідовуються, оплата праці зазначених працівників має здійснюватися згідно із законодавством, яке діяло до 01.05.2016.
Вказані обставини встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22, відтак такі відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити дії задоволено: зобов'язано Міністерство юстиції України (01001 м.Київ вул.Архітектора Городецького 13; код за ЄДРПОУ 00015622) в особі Державного секретаря вирішити питання щодо присвоєння начальнику Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_1 (81473 Львівська область Самбірський район с.Ралівка; РНОКПП НОМЕР_1 ) категорії та рангу державного службовця відповідно до норм Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Державним секретарем Міністерства юстиції України прийнято наказ від 03.11.2022 №4914/5, яким присвоєно ОСОБА_1 , начальнику Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, з 01.05.2016 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби (підстава: стаття 39 Закону України «Про державну службу», пункт 10 Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 (зі змінами), наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення», рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №380/2518/22); присвоєно ОСОБА_1 , начальнику Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, з 01.05.2019 черговий 5 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби (підстава: стаття 39 Закону України «Про державну службу», пункт 10 Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 (зі змінами), наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення», рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №380/2518/22).
Постановою Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №380/876/21 касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) задоволено; постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року скасовано; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року залишено в силі.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 09.08.2022 у справі №380/876/21 наказом Міністерства юстиції від 02.11.2022 №4874/5 «Про скасування наказу» скасовано наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2021 №3186/к «Про поновлення» щодо поновлення ОСОБА_1 з 24.12.2020 на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції львівської області.
Вважаючи наказ Міністерства юстиції України від 03.11.2022 №4914/5 «Про присвоєння рангу» протиправним, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII (далі Закон №889-VII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №889-VII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 30.11.2004 №1307/к призначена на посаду начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області як така, що пройшла за конкурсом.
Станом на момент признчеання позивачки на посаду був чинним Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі Закон №3723-ХІІ), статтею 25 якого було передбачено такі категорії посад державних службовців: перша категорія - посади перших заступників міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Уряду України, їх перших заступників, голів та членів державних колегіальних органів, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, заступників керівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, інші прирівняні до них посади; друга категорія - посади керівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, радників та помічників Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, заступників міністрів, заступників інших керівників центральних органів виконавчої влади, першого заступника Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, перших заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та інші прирівняні до них посади; третя категорія - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади; четверта категорія - посади спеціалістів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників начальників управлінь, самостійних відділів (підвідділів) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, заступників голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, заступників керівників управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, спеціалістів апарату цих адміністрацій, інші прирівняні до них посади; шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, спеціалісти управлінь, відділів, служб обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інші прирівняні до них посади; сьома категорія - посади спеціалістів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь і відділів, інші прирівняні до них посади.
Статтею 26 Закону №3723-ХІІ встановлено такі ранги державних службовців службовцям, які займають посади, віднесені до першої категорії, може бути присвоєно 3, 2 і 1 ранг; службовцям, які займають посади, віднесені до другої категорії, може бути присвоєно 5, 4 і 3 ранг; службовцям, які займають посади, віднесені до третьої категорії, може бути присвоєно 7, 6 і 5 ранг; службовцям, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг; службовцям, які займають посади, віднесені до п'ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг; службовцям, які займають посади, віднесені до шостої категорії, може бути присвоєно 13, 12 і 11 ранг; службовцям, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15, 14 і 13 ранг.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22 встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 07.04.2014 №651/к позивачці присвоєно 9 ранг державного службовця в межах IV категорії посад державних службовців.
10.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон №889-VII (з 31.12.2015 набрання чинності окремих положень Закону та чинний з 01.05.2016).
Відповідно до ст. 6 Закону №889-VIII ( в редакції від 10.12.2015), посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців (ч.1). Встановлюються такі категорії посад державної служби: 1) категорія «А» (вищий корпус державної служби) - посади: Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та їх заступників; голів місцевих державних адміністрацій; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; 2) категорія «Б» - посади: керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників; керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників; заступників голів місцевих державних адміністрацій; керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників; заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; 3) категорія «В» - інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б» (ч.2). Кількість посад державної служби категорій «А» і «Б» в державному органі повинна становити не більше третини його штатної чисельності (ч.3).
Згідно ст. 39 Закону України «Про державну службу» №889-VII ранги державних службовців є видом спеціальних звань (ч.1). Встановлюється дев'ять рангів державних службовців. Порядок присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінету Міністрів України. Співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями встановлюється для випадків призначення осіб, яким присвоєно такі спеціальні звання, на посади державних службовців, на яких може бути присвоєно нижчий ранг. У такому разі особі присвоюється ранг державного службовця на рівні рангу, який вона мала відповідно до спеціальних законів (ч.2). Присвоюються такі ранги: державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «А», - 1, 2, 3 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «Б», - 3, 4, 5, 6 ранг; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії «В», - 6, 7, 8, 9 ранг (ч.3). Ранги державним службовцям присвоює суб'єкт призначення, крім випадків, передбачених законом (ч.4).
Наказом Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення» ОСОБА_1 з 28.10.2014 поновлено на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Водночас, при такому поновленні позивачці не встановлено категорії та рангу державного службовця.
Наведене зумовило звернення позивачки до суду, за результатами якого прийнято рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22.
Вказаним рішенням зобов'язано Міністерство юстиції України в особі Державного секретаря вирішити питання щодо присвоєння начальнику Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_1 категорії та рангу державного службовця відповідно до норм Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Державним секретарем Міністерства юстиції України прийнято наказ від 03.11.2022 №4914/5, яким присвоєно ОСОБА_1 , начальнику Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, з 01.05.2016 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби (підстава: стаття 39 Закону України «Про державну службу», пункт 10 Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 (зі змінами), наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення», рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №380/2518/22); присвоєно ОСОБА_1 , начальнику Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, з 01.05.2019 черговий 5 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби (підстава: стаття 39 Закону України «Про державну службу», пункт 10 Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 (зі змінами), наказ Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення», рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №380/2518/22, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №380/2518/22).
Позивачка вважає, що вищенаведені ранги їй призначено без врахування попереднього періоду роботи державного службовця на займаній посаді.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Законом №889-VIII змінено принцип класифікації посад державної служби. Та приписами чинного законодавства не визначено прирівнення категорій посад державної служби та відповідно рангів, присвоєних державним службовцям відповідно до Закону №3723-ХІІ, до категорій посад та рангів, передбачених Законом №889-VIII.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців (далі Порядок №306).
Пунктом 9 Порядку №306 передбачено, що черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю через кожні три роки з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності.
Під час присвоєння чергового рангу державному службовцю, який не проходив оцінювання результатів службової діяльності у відповідному державному органі, враховується інформація про оцінювання результатів його службової діяльності за попереднім місцем роботи, яка надається на запит служби управління персоналом.
До стажу роботи для присвоєння чергового рангу зараховується період проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період державним службовцем, який був увільнений від виконання своїх посадових обов'язків.
До стажу роботи для присвоєння чергового рангу не зараховується період перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. У такому разі стаж роботи для присвоєння чергового рангу обчислюється з урахуванням сумарно періоду роботи до зазначених відпусток та періоду роботи після виходу з них.
Державному службовцю, який був звільнений з державної служби та повернувся на державну службу, черговий ранг присвоюється через три роки з дня призначення на посаду державної служби.
Відповідно до п. 10 Порядку №306 державним службовцям, яким присвоєно ранг відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII “Про державну службу”, присвоюється найнижчий ранг у межах категорії посад, до якої належить посада державної служби. При цьому строк відпрацювання для присвоєння чергового рангу включає попередній період роботи державного службовця на займаній посаді.
У разі належності посади державного службовця до категорії посад, в межах якої передбачено присвоєння рангу нижчого, ніж присвоєний державному службовцю згідно із зазначеним Законом, за ним зберігається раніше присвоєний ранг.
У разі коли державному службовцю, який має відповідне військове звання, дипломатичний ранг чи інше спеціальне звання, присвоєно ранг відповідно до зазначеного Закону, що є нижчим, ніж передбачено співвідношенням, йому присвоюється ранг на рівні рангу виходячи із співвідношення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державному службовцю, який на день набрання чинності Законом. №889-VIII продовжує займати посаду державної служби, визначену відповідно до цього Закону, присвоюється найнижчий ранг у межах категорії його посади з можливістю присвоєння одразу чергового рангу за наявності не менше трьох років стажу на займаній посаді.
Подальше просування по службі державного службовця здійснюється з урахуванням результатів оцінювання його службової діяльності шляхом присвоєння йому чергового (більш високого) рангу через три роки з дати присвоєння попереднього рангу або раніше цього часу (достроково) на підставі обґрунтованого подання безпосереднього керівника (служби управління персоналом).
Відповідний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 18.09.2019 у справі №814/2762/16.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 30.11.2004 №1307/к призначена на посаду начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області як така, що пройшла за конкурсом.
Вказана посада відповідно до положень Закону №889-VIII належить до посад категорії «Б».
Наказом Міністерства юстиції України від 28.10.2020 №3276/к «Про поновлення» ОСОБА_1 з 28.10.2014 поновлено на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Суд вказує, що з моменту поновлення позивачки на посаді за рішеннями суду та відповідно до змісту наказу Міністерства юстиції України від 30.11.2004 №1307/к, її трудові, професійні та права державного службовця підлягали відновленню в повному обсязі.
Поняття «поновлювати» означає повертати втрачений стан, продовжувати перерваний процес. Отже, поновлення на роботі - це надання працівнику обумовленої трудовим договором роботи, саме тієї, з якої він був звільнений. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 11.07.2012 року у справі №6-65цс12.
Про необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав йдеться в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України".
В цьому ж рішенні звертається увага на те, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічну позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 23.06.2022 у справі №380/2904/20.
Відтак, присвоєння позивачці спірним наказом з 01.05.2016 найнижчого рангу у межах посад категорії «Б» (6 рангу), свідчить про неврахування попереднього періоду перебування позивачки на посаді начальника Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області (з 2004 року), з врахуванням її поновлення на роботі, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №306.
Суд приймає доводи відповідача щодо скасування наказів щодо поновлення позивачки на роботі з 24.12.2020 у зв'язку з прийняттям Верховним Судом постанови від 09.08.2022 у справі №380/876/21, втім таке не впливає на питання призначення позивачці рангу державного службовця з 01.05.2016.
Покликання відповідача на пропуск позивачкою строку звернення до суду суд відхиляє, оскільки ухвалою судді від 14.08.2023 визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, та поновлено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом. Відмінних обставин ніж ті, які були розглянуті суддею при вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, відповідачем не наведено.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З вищенаведеного випливає, що оскаржуваний наказ не відповідає критеріям, закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема критерію обґрунтованості, оскільки прийнятий без урахування усіх обставин, що мали значення, відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 39 Закону України «Про державну службу», ранги державним службовцям присвоює суб'єкт призначення.
Відтак, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивачки суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Державного секретаря вирішити питання щодо присвоєння начальнику Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_1 рангу державного службовця відповідно до норм Закону України «Про державну службу» №889-VIII, з урахуванням всього стажу державної служби та правових висновків суду у цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивачки сплачений нею судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.11.2022 №4914/5 «Про присвоєння рангу».
Зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Державного секретаря вирішити питання щодо присвоєння начальнику Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_1 рангу державного службовця відповідно до норм Закону України «Про державну службу» №889-VIII, з урахуванням всього стажу державної служби та правових висновків суду у цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13; код ЄДРПОУ 00015622).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна