ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питань закриття провадження у справі
21 грудня 2023 рокусправа № 380/25869/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Гулкевич І.З., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо ненадання повної відповіді на адвокатські запити адвоката Гриців О.Я. від 04.10.2023 та 16.10.2023;
зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області надати адвокату Гриців О.Я. інформацію, запитувану нею в адвокатських запитах від 04.10.2023 та 16.10.2023 , а саме: які слідчі дії проведені під час досудового розслідування кримінального провадження №12023211040000174 від 17.01.2023 за заявою про вчинення злочину ОСОБА_2 .?; чи встановлено місце перебування сторонніх пристроїв під час вчинення шахрайських дій, що мали місце 13.01.2023 під час яких було здійснено вхід та авторизацію в Internet Banking Приват24 клієнта ОСОБА_2 .?; чи встановлено місце перебування та власників мобільного телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , а також виписки від операторів мобільного зв'язку, під час вчинення шахрайських дій, зокрема зміни логіну для входу Приват24 (зміни фінансового номеру)?.
Ухвалою від 13.11.2023 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
12.12.2023 представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування підстав для закриття провадження у справі зазначено, що запитувана у адвокатських запитах інформація створюється в результаті розслідування кримінальних проваджень, відповідно спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, є кримінально-процесуальними. На підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України просить закрити провадження у справі.
Розглянувши вказане клопотання, подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд при вирішенні клопотання про закриття провадження у справі виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У той же час, суд звертає увагу, що згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, якщо спірні правовідносини не є публічно-правовими, у спорі відсутній суб'єкт владних повноважень або взагалі відсутній спір, тобто справа за заявою не належить до компетенції адміністративних судів, визначеної статтею 19 з урахуванням пункту 1 статті 4 та статті 4 і 21 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У відповідності до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З наведеного слідує, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, у тому числі, з іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наведеними положеннями процесуального закону визначено перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено позовні вимоги до Головного управління Національної поліції у Львівській області по ненаданню інформації, запитуваної адвокатськими запитами від 04.10.2023 та 16.10.2023.
Суд зазначає, що для вирішення питання щодо належності даної справи до адміністративної юрисдикції, необхідно з'ясувати, чи є він публічно-правовим, тобто, чи пов'язаний з виконанням відповідачем публічно-владних управлінських функцій, та чи не має цей спір вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №826/7244/18 зазначила наступне: “… Стосовно терміну “владні управлінські функції”, то зміст поняття “владні” полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а “управлінські функції” - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень”.
За приписами абзацу 2 частини другої статті 11 Закону України “Про інформацію” від 02.10.1992 №2657-ХІІ, кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Частиною першою статті 24 Закону №5076-VI передбачено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Вищевказаним критеріям відповідає інформація, зазначена в адвокатському запитах.
Суд зазначає, що, розглядаючи запит позивача про надання інформації, Головне управління Національної поліції у Львівській області виступає представником влади, здійснює свої визначені законом повноваження і в порядку їх реалізації вирішує питання, що впливають на права та обов'язки суб'єкта звернення.
Таким чином, пов'язані з розглядом відповідного запиту дії або бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області випливають зі здійснення публічно-владної управлінської функції. При цьому, чинним законодавством не встановлено винятків, які б давали підстави для протилежного висновку щодо правової природи зазначених дій або бездіяльності, а тому, спори за скаргами на них є публічно-правовими.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 08 квітня 2020 року у справі №826/7244/18.
Отже з урахуванням вищенаведеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання представника Головного управління Національної поліції у Львівській області про закриття провадження у справі, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 238, 240-243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції у Львівській області про закриття провадження у справі №380/25869/23.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна