ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2023 рокусправа № 380/7118/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної про визнання протиправним і скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 22.03.2023 № 33 “Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень” в частині, що стосується ОСОБА_1 .
Підставою подання вказаного позову є протиправне, на думку позивача, застосування дисципліного стягнення відповідно до наказу від 22.03.2023 № 33.
Ухвалою судді від 07.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху..
Ухвалою від 25.04.2023 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 20.09.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 проходить службу в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України. Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 22.03.2023 № 33 «Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень» до позивача було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Службовим розслідуванням не здійснено повного, всебічного та об'єктивного уточнення причин та умов подій, не з'ясовано наявність вини та причинний зв'язок між діями та наслідками. Відповідачем під час застосування дисциплінарного стягнення до позивача не враховано положення частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту, а саме, тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації позивача. Відповідачем під час службового розслідування не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього захід дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 09.05.2023 (вх. № 33449), у якому зазначає, що за результатами проведення службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів дисциплінарною комісією встановлено дисциплінарний проступок вчинений 09.12.2022 інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ткачуком Максимом Денисовичем під час винесення відносно ОСОБА_2 постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕГА № 889176 за частиною 1 статті 183 КУпАП порушивши порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, ознайомлення особи, відносно якої винесено вказану постанову, а також проявили непрофесійність, яка виразилась у невикористані портативного відеореєстратора, що в свою чергу унеможливило надання об'єктивної оцінки дій поліцейського під час вищевказаної події. Також, дисциплінарною комісією встановлено, що позивач та інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 протягом усієї зміни 09.12.2022 при спілкуванні один з одним, поводилися неввічливо, не стримано, виявляли не повагу, та не дотримувались норм ділового мовлення. Перебуваючи у службовому транспортному засобі допускали використання ненормативної лексики, а саме вживали ненормативну лексику в грубій формі при спілкуванні із колегою по службі. Вказані вище дії позивача вказують на особисту недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до обов'язку дотримуватись вимог чинного законодавства України, вимог наказів Національної поліції України, Присяги працівника поліції, не сприяють керівнику в організації службової дисципліни, дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на рівень авторитету, створення позитивного іміджу Національної поліції та довіри суспільства до органів Національної поліції в цілому.
Суд у судовому засіданні 06.12.2023 заслухав вступну промову позивача, представника позивача, представника відповідача, допитав свідка ОСОБА_3 , дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 09.10.2017 проходить службу в Національній поліції України.
У зв'язку із надходженням доповідної записки від 13.01.2022 № 722вн/41/12/02-2023 старшого інспектора ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Токар Юлії Мирославівни, у якій вказує, що нею проведено перевірку за зверненням (скаргою) ОСОБА_2 за реєстраційним індексом 4-3309 від 15.12.2022 щодо можливих неправомірних дій працівників УПП у Львівській області ДПП по події, що мала 09.12.2022. Зазначає, що в діях інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку та пропонує ініціювати проведення службового розслідування.
Наказом від 13.02.2023 № 38 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначене службове розслідування у формі письмового провадження.
Наказом від 27.02.2023 № 32 продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом УПП у Львівській області ДПП від 13.02.2023 № 38 на 15 календарних днів.
Згідно з висновком службового розслідування від 10.03.2023, затвердженим начальником УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції майором поліції Андрійом Крутенем: за результатами проведення службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів дисциплінарною комісією встановлено дисциплінарний проступок вчинений 09.12.2022 інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 під час винесення відносно ОСОБА_2 постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕГА № 889176 за частиною 1 статті 183 КУпАП порушивши порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, ознайомлення особи, відносно якої винесено вказану постанову, а також проявили непрофесійність, яка виразилась у не використанні портативного відеореєстратора, що в свою чергу унеможливило надання об'єктивної оцінки дій поліцейського під час вищевказаної події.
Також, дисциплінарною комісією встановлено, що інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 протягом усієї зміни 09.12.2022 при спілкуванні один з одним, поводилися не ввічливо, не стримано, виявляли не повагу, та не дотримався норм ділового мовлення. Перебуваючи у службовому транспортному засобі допускали використання ненормативної лексики, а саме вживали ненормативну лексику в грубій формі при спілкуванні із колегою по службі чим не дотримався вимог розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом №1179 від 09.11.2016.
Вказані вище дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вказують на особисту недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до обов'язку дотримуватись вимог чинного «-законодавства України, вимог Наказів - Національної поліції України, Присяги працівника поліції, не сприяють керівнику в організації службової дисципліни, дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на рівень авторитету, створення позитивного іміджу Національної поліції та довіри суспільства до органів Національної поліції в цілому.
Відповідно до наказу від 22.03.2023 № 33 “Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень” за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 8, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3,4, 6,7,9,13, частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, підпунктів 2, 5, 6, 7 пункту 2.1 розділу II, підпунктів 1, 2, 4, 6, 7, 10, 13 пункту 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 № 1705, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, на підставі пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом, звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Закон України “Про Національну поліцію” від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Нормою частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з статтею 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Приписи частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179.
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Крім того Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Аналізуючи наведені правові норми, суд констатує, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
У зв'язку із надходженням доповідної записки від 13.01.2022 № 722вн/41/12/02-2023 старшого інспектора ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Токар Юлії Мирославівни, за зверненням (скаргою) ОСОБА_2 за реєстраційним індексом 4-3309 від 15.12.2022, в якому вказується, що в діях інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку.
У зв'язку з чим за вказаним фактом відповідач ініціював службове розслідування.
Матеріалами службового розслідування встановлено дисциплінарний проступок вчинений 09.12.2022 інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Ткачуком Максимом Денисовичем та інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Демком Назаром Андрійовичем під час винесення відносно ОСОБА_2 постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕГА № 889176 за частиною 1 статті 183 КУпАП порушивши порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, ознайомлення особи, відносно якої винесено вказану постанову, а також проявили непрофесійність, яка виразилась у невикористанні портативного відеореєстратора, що в свою чергу унеможливило надання об'єктивної оцінки дій поліцейського під час вищевказаної події.
Такі дії позивача відповідач кваліфікував, як дисциплінарний проступок, що виразився у недотриманні вимог пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 (далі - Інструкція № 1026) застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення;
2) охорони громадської безпеки та власності;
3) забезпечення безпеки осіб;
4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:
відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації;
карта пам'яті або флеш-карта - компактний електронний носій інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації;
кінозйомка та відеозапис - процеси фіксації динамічних властивостей об'єктів, подій, явищ за допомогою кіно- або відеокамери. Кінозйомка проводиться на фотоматеріалах, відеозапис - на цифрових носіях інформації;
портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського;
сервер для зберігання відеозаписів - програмно-апаратний комплекс, призначений для зберігання цифрової відеоінформації з усіх видів технічних засобів, що використовуються органами, підрозділами поліції;
За правилами п. 4 розділу ІІ Інструкції № 1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 визначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно із п. 6 розділу ІІ Інструкції № 1026 під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.
У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.
Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам'яті передається відповідальній особі.
Порядок застосування відеореєстраторів, встановлених на службових транспортних засобах передбачений розділом ІІІ Інструкції № 1026, за змістом якого відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Загальний порядок зберігання та видачі відеозаписів визначений розділом VIII Інструкції № 1026, пунктом 1 якого передбачено, що вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера.
Відеозаписи автомобільних та стаціонарних систем зберігаються на сервері у визначений виробником спосіб (п. 2 розділу VIII Інструкції № 1026).
Строк зберігання відеозаписів становить, зокрема:
1) з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА,- 30 діб;
2) з автомобільної або стаціонарної системи залежно від технічних характеристик - не менше 30 діб;
Строк зберігання відеозаписів за рішенням керівника органу, підрозділу поліції може бути збільшено у разі використання їх у процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності, у рамках розслідування кримінального провадження та/або в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, у разі фіксації надзвичайних подій за участю особового складу поліції, інших подій, якщо вони можуть бути використані в процесі службової діяльності органів, підрозділів поліції, під час проведення службових розслідувань (п. 4 розділу VIII Інструкції № 1026).
Контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснює відповідальна особа, за інформацією, отриманою з їх допомогою,- безпосередньо керівник органу, підрозділу поліції (п. 5 розділу VIII Інструкції № 1026).
Відповідно до п. 6 розділу VIII Інструкції № 1026 дозвіл на копіювання та видачу відеозаписів надається відповідальній особі виключно за рішенням керівника цього органу, підрозділу поліції.
Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов'язки.
За змістом п. 7 розділу VIII Інструкції № 1026 відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України.
Відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції,- без коригування. Перегляд, аналіз відеозапису здійснюються працівником поліції, якому він виданий у встановленому цією Інструкцією порядку для виконання покладених на нього завдань в межах його повноважень (п. 9 розділу VIII Інструкції № 1026).
Аналіз положень Інструкції № 1026 дає підстави для висновку про те, що при здійсненні службових повноважень поліцейський зобов'язаний включити портативний відеореєстратор з моменту початку виконання службових обов'язків та здійснювати відеозйомку безперервно до її завершення з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення публічної безпеки і порядку.
У разі, якщо несення служби здійснюється із використанням службового автомобіля, такий транспортний засіб повинен бути обладнаний відеореєстратором, установленим усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія із включеним відеореєстратором з моменту початку виконання службових обов'язків та безперервним відеозаписом до їх завершення.
Строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах становить 30 діб.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з актом від 26.07.2023 про відсутність відеоматеріалів "під час опрацювання Тому, у якому містяться всі наявні матеріали службового розслідування проведеного на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 13.02.2023 № 38, було виявлено два DVD диски із характерними пошкодженнями, які свідчать про унеможлення подальшого перегляду за копіювання збережених на них відеозаписів із портативних відеореєстраторів 471910 та 470144. Відтак, DVD диски у кількості 2 шт. вважати "зіпсованими".
Таким чином відсутність відеозаписів з портативних відеореєстраторів позбавляє суд можливості перевірити встановлені у ході службового розслідування обставини щодо використання позивачем портативного відеореєстратора. З врахуванням наведеного, при наданні юридичної оцінки цим обставинам, суд виходить лише зі змісту висновку службового розслідування.
У висновку службового розслідування встановлено, що з метою з'ясування можливо несвоєчасного прибуття на місце події було здійснено перегляд наявних відеозаписів з портативних відеорєєстраторів поліцейських в період з 14:40 до 17:45.
Відтак установлено, що відеозаниси з портативних відеорєєстраторів 471910 та 470144 (фрагмент від 14 год. 48 хв. до 14 год. 56 хв.) зафіксували спроби працівників поліції зателефонувати та поспілкуватися із заявником.
У подальшому на портативних відеореєстраторах наявний відеозапис від 15 год. 17 хв. та фрагментом аналізу запису о 15 год. 19 хв. вбачається зупинка транспортного засобу Volkswagen з номерними знаками НОМЕР_1 .
В подальшому на портативному відеореєстраторі 470144 наявний відеозапис від 15 год. 32 хв. та фрагментом аналізу запису о 15 год. 33 хв. вбачається зупинка вантажного автомобіля, який перевозив деревину. Працівник поліції здійснив перевірку наданих документів, порушень не встановив, відтак водій зупиненого автомобіля покинув місце події.
В подальшому на портативному відеореєстраторі 470144 наявний відеозапис від 15 год. 47 хв. та фрагментом аналізу запису о 15 год. 48 хв. вбачається транспортний засіб DAF з номерними знаками НОМЕР_2 із включеною аварійною сигналізацією.
В подальшому аналізом відеозапису з портативного відеореєстратора 471910 встановлено, що о 17 год. 26 хв. працівники поліції прибули на місце події. Поліцейські зайшли у кафе «Смерічка» з метою з'ясувати, де на даний час знаходиться заявник ОСОБА_2 . Працівник даного закладу повідомила, що даної особи на місці немає, а зараз знаходиться в себе вдома у селі Мохнате чи Красне.
Зазначене вказує на те, що відеореєстратор позивача був увімкнений та фіксував події адміністративного правопорушення.
Водночас, відповідач у ході службового розслідування не встановив, що внаслідок дій позивача факти адміністративних правопорушень зафіксовані не повністю, а лише навів час прийняття постанови про адміністративне правопорушення та інтервали часу, протягом якого був увімкнений нагрудний відеореєстратор позивача.
Відповідач, вказавши, що відеозаписи є частковими не встановив причин, що на це вплинули, а також не взяв до уваги наслідки проступку, вчиненого позивачем та ступінь тяжкості цього проступку.
Отже, під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 відповідач достовірно не встановив склад дисциплінарного проступку позивача, а тому безпідставно притягнув позивача до відповідальності за порушення вказаної норми права.
Також, відповідач ставить у вину позивачу порушення абзаців 2, 3 пункту 1 Розділу II «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179.
У висновку службового розслідування зазначено "дисциплінарною комісією встановлено, що інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 протягом усієї зміни 09.12.2022 при спілкуванні один з одним, поводилися не ввічливо, не стримано, виявляли не повагу, та не дотримався норм ділового мовлення. Перебуваючи у службовому транспортному засобі допускали використання ненормативної лексики, а саме вживали ненормативну лексику в грубій формі при спілкуванні із колегою по службі чим не дотримався вимог розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом №1179 від 09.11.2016".
З цього приводу суд зауважує, що в матеріалах службового розслідування наявний відеозапис з автомобільного реєстратора, разом з тим під час проведення службового розслідування зазначеному відеозапису не надано оцінки, не встановлено чи спричинили така поведінка та висловлювання позивача будь-які негативні наслідки, лише зафіксовано факт порушення правил етичної поведінки поліцейських.
Отже відповідачем не з'ясовано всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, не встановлено причин і умов його вчинення, вини позивача, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди. А отже службове розслідування з приводу недотримання позивачем вимог розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом №1179 від 09.11.2016 відповідачем проведено неповно, достовірно не встановлано склад дисциплінарного проступку позивача, а тому безпідставно притягнуто позивача до відповідальності за порушення вказаної норми права.
Надаючи правову оцінку висновку дисциплінарної комісії про допущення позивачем порушень в частині складення відносно ОСОБА_2 постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, суд зауважує таке.
Відповідно до приписів статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція №1395.
Розділ ІІІ цієї Інструкції містить положення, що врегульовують питання розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Пунктом 4 цього розділу закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.
Згідно з названою правовою нормою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції №1395 поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;
2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції № 1395 передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Розгляд справи закінчується винесенням постанови.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що аналізом відеозапису з портативного відеореєстратора 471910 встановлено, що о 17 год. 26 хв. працівники поліції прибули на місце події. Поліцейські зайшли у кафе «Смерічка» з метою з'ясувати, де на даний час знаходиться заявник ОСОБА_2 . Працівник даного закладу повідомила, що даної особи на місці немає, а зараз знаходиться в себе вдома у селі Мохнате чи Красне. На запитання поліцейського з якого метою їх було викликано повторно на дану адресу, працівниця закладу зазначила, що це є його ніби власність, проте вона лише знає його місце проживання, а номер його телефону у неї відсутній. В подальшому все ж таки вдалося зв'язатися із заявником, який зазначив, що буде їхати на місце події. Проте під час спілкування поліцейські домовилися зустрітися із останнім біля Колиби неподалік даної адреси.
По прибуттю на вищевказане місце працівники поліції зустрілися із заявником. Під час звернення до особи поліцейські представилися та уточнили з якою метою було викликано наряд поліції. В свою чергу заявник зазначив, що суть звернення полягає у пошкодженні його майна. На що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 роз'яснив, що зранку із заявником вже спілкувалися, на що ОСОБА_2 такі факти заперечив, зазначивши, що спілкувався він з іншими працівниками поліції, які з ним не бажали говорити, а повідомили звертатися у поліції на Пєрфецького, 19 у місті Львові, бо матеріали вже усі складені.
ОСОБА_1 почав роз'яснювати заявнику, що останній вже прибув на місце події після оформлення дорожньо-транспортної пригоди, а копія складеного протоколу вручена винуватцю. Згодом поліцейський попросив надати документи, що підтверджують власність пошкодженого майна, проте заявник при собі на даний час таких не мав. Подальше спілкування повторно було пов'язане щодо оформлення адміністративних матеріалів та ненадання копії матеріалів справи.
В подальшому під час спілкування старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив заявнику, що в його діях вбачаються ознаки завідомо неправдивого повідомлення на лінію « 102». Згодом старший лейтенант поліції ОСОБА_3 надав вимогу пред'явити документи, що підтверджують особу. На що заявником було надано посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як вбачається на відеозаписах, вищевказаний поліцейський повторно навів приклад, пов'язаний з попередньо оформленим протоколом за фактом дорожньо-транспортної пригоди, а також уточняє мету звернення на лінію « 102» та з'ясовую обставини по події, якими володів заявник ОСОБА_2 повідомив, що їхати у місто Львів йому не хочеться у зв'язку із великою відстанню, а саме 160 км та наполягав на тому, що поліцейські неправомірно склали протокол. В подальшому працівник поліції почав стверджувати, що заявник володів інформацією про те, куди необхідно звертатися, проте безпідставно викликав поліцію. Заявник в свою чергу пояснив, що не викликав наряд, а лише під час дзвінка на лінію « 102» диспетчеру роз'яснив подію, на що останній повідомив, що скерує його звернення у Турківську поліцію. В подальшому старший лейтенант поліції ОСОБА_3 повідомляє заявнику, що ним здійснений завідомо неправдивий виклик спецслужб, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 183 КУпАП, що тягне за собою стягнення у вигляді штрафу у розмірі до 3400 (трьох тисяч чотириста) гривень. Вищевказаний інспектор ознайомив із правами, передбаченими статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Як повідомив старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , завідомо неправдивий виклик справа закривається та накладається стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень. Також працівник поліції ознайомив із термінами оскарження та оплати постанови. Копія постанови, як вбачається із спілкування, буде скерована за адресою проживання. Додатково повідомив щодо процедури подальших дій заявника за фактом дорожньо-транспортної пригоди, як потерпілої сторони."
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 з приводу обставин складення протоколу відносно ОСОБА_2 дав пояснення аналогічні викладеним обставинам у службовому висновку. Щодо здійснення відеофіксації зазначив, що з моменту його виходу на зміну використовував портативний відеореєстратор. Також повідомив, що працюють з ОСОБА_4 екіпажем, їх портативні відеореєстратори налаштовані так, що якщо вмикає один, то автоматично вмикається у другого. Крім того, їх службовий автомобіль обладнаний двома відеокамерами одна у передній, друга у задній частині автомобіля, які вмикаються автоматично коли запалюється двигун, тому цими камерами відеофіксація здійснювалась також.
За результатами оцінки наведеного, суд дійшов висновку, що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення діяв із дотриманням вимог чинного законодавства.
На думку суду, підставою для накладення дисциплінарного стягнення повинні бути виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Суд констатує, що з матеріалів службового розслідування неможливо встановити, в чому саме полягає об'єктивна сторона допущеного позивачем дисциплінарного проступку, тобто місце, час та конкретні дії або бездіяльність позивача, які б можна було кваліфікувати як порушення ним службової дисципліни, невиконання чи неналежне виконання обов'язків поліцейського, недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Між тим службовим розслідуванням не встановлено та під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв'язку щодо вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 внаслідок неправомірних рішень або дій позивача.
Отже, на думку суду, відповідач не надав належних та допустимих доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за вчинення якого до нього застосовано спірне дисциплінарне стягнення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування спірного наказу від 22.03.2023 № 33 “Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень” в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним і скасування наказу - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 22.03.2023 № 33 “Про застосування до працівників УПП у Львівській області ДПП дисциплінарних стягнень”
в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1073,60 грн судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 20.12.2023.
Суддя Кедик М.В.