ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року Черкаси справа №925/1102/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (вул.Янківська, 92/4, с.Лісове, Звенигородський район, Черкаська область, 20410, ідентифікаційний код 03794087)
про зобов'язання вчинити дії,
за участю:
ОСОБА_1 , особисто, ОСОБА_2 , адвокат
від відповідача: ОСОБА_3 , за посадою, ОСОБА_4 , адвокат,
15.08.2023 ОСОБА_1 звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом, у якому просить суд зобов'язати виконавчий орган Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» - директора, скликати і провести загальні збори учасників товариства відповідно до вимог статуту товариства та надати на адресу позивача копії підтверджуючих документів (витяги з протоколів проведення загальних зборів учасників товариства), належним чином завірені, щодо визначення сум коштів на виплату (дивідендів) засновникам товариства за період з 2016 до 2022 роки. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 5368,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є одним з засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» із часткою засновника (учасника) 11,1111%, що становить 7400,00 грн. З моменту створення товариства та здійснення трудової дисципліни директорка товариства ОСОБА_3 постійно ігнорує вимоги статуту товариства та грубо порушує права засновників (учасників) товариства, що виражається зокрема в умисному ухиленні від обрання ревізійної комісії товариства, оскільки її жодного разу не було обрано, а також у скликанні та проведенні загальних зборів учасників товариства та надання всіх необхідних документів, бухгалтерських та інших відомостей. Позивач неодноразово звертався до директорки відповідача із заявами про надання на адресу позивача витягів з протоколів проведення загальних зборів товариства у період з 2016 до 2022 роки, а також із вимогами про скликання загальних зборів товариства. Проте ці вимоги позивача або були проігноровані директоркою відповідача, або залишались без задоволення з формальних підстав. 12.06.2023 позивач повторно звернувся до директорки відповідача із письмовою вимогою про скликання та проведення загальних зборів товариства, проте на адресу позивача надійшла відповідь від директора відповідача №19 від 26.06.2023, у якій повідомлено, що позивач не має право скликати загальні збори, оскільки не є ні засновником товариства, ні його учасником. За доводами позивача, причини відмови директорки відповідача у скликанні загальних зборів товариства є безпідставними, оскільки згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивача значиться засновником відповідача, а тому відмова у скликанні загальних зборів на думку позивача є незаконною. Отже, позивач вважає, що неправомірні дії директорки відповідача, які виражаються в уникненні скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, не створення ревізійної комісії та не обрання членів вказаної комісії ускладнюють виконання відповідача своїх статутних функцій, що порушує вимоги Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
У своїй відповіді на відзив, позивач зазначає, що він є учасником товариства про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Після проведення загальних зборів 08.04.2021, відповідачу ніхто не перешкоджав зверненню до державного реєстратора про внесення змін про засновників товариства, проте зроблено цього не було, а тому позивач вважає, що він є діючим засновником та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія». Позивач також зазначив, що протокол загальних зборів, які були проведені 08.04.2021 є сфальсифікованим, оскільки голова зборів ОСОБА_5 , оглянувши цей протокол зазначив, що він його не підписував.
18.09.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідача позовні вимоги не визнає та вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Відзив мотивований тим, що позивач дійсно був одним з засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», проте у 2016 році позивач та його дружина на підставі договорів купівлі-продажу майнового паю продали свої майнові паї, які були зараховані як внесок до статутного капіталу товариства. Отже, товариство викупило у позивача абсолютну (умовну) частку майна та активів, яку він вносив у статутний капітал товариства при його створенні, як засновник. Позивач також припинив трудові відносини із відповідачем та розірвав з товариством договори оренди земельних ділянок, тобто втратив будь-який зв'язок з Товариством не тільки як засновник, а як і його учасник. В результаті цього, рішенням загальних зборів засновників товариства від 08.04.2021 позивача було виключено із складу засновників. Ці обставини були встановлено Господарським судом Черкаської області під час розгляду справи №925/993/21. Фактично позивача було виключено зі складу учасників товариства, однак це не вдалося зробити, оскільки рішення Господарського суду Черкаської області від 14.12.2021 у справі №925/993/21 було отримано відповідачем лише в кінці 2022 року, а протокол зборів діє лише 60 днів після прийняття рішення загальними зборами, внаслідок чого зареєструвати внесення відповідних змін відповідачу не вдалось, а їхати до нотаріуса і підписувати цей протокол голова зборів відмовився. Отже, позивач є неналежним позивачем у цій справі, оскільки згідно з вимогами чинного законодавства загальні збори скликаються на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Оскільки позивач був виключений із складу засновників товариства, тому він втратив право вимагати скликання загальних зборів товариства та вимагати надання будь-яких документів товариства. Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження порушення його прав чи законних інтересів.
У своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що доводи позивача про не підписання головою зборів ОСОБА_5 протоколу загальних зборів є безпідставними, оскільки під час розгляду справи №925/993/21 жодних заперечень чи зауважень щодо підписання цього протоколу головою зборів не підіймалося і голова зборів не заперечував щодо підписання ним цього протоколу, а наведені ним запереченнях є результатом неприязних відносин із директором відповідача.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду документ, який підтверджує сплату судового збору у розмірі 5368,00 грн на рахунок Господарського суду Черкаської області, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат понесених позивачем, а також вказати місце знаходження оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
29.08.2023 представник позивача направив до суду заяву про усунення недоліків, до якого долучив докази, які зазначені в ухвалі від 18.08.2023.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.08.2023 відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено о 12 год 00 хв 12.09.2023.
Протокольною ухвалою від 12.09.2023 суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті та відклав підготовче засідання у справі до 12 год 00 хв 17.10.2023.
Протокольною ухвалою від 17.10.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 14 год 30 хв 14.11.2023.
Протокольною ухвалою від 14.11.2023 суд оголосив перерву у справі до 10 год 00 хв 05.12.2023.
У судовому засіданні 05.12.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
16.03.2000 створено та зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» (номер запису 10141200000000111, що підтверджене витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.26-33).
На загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», які були проведені 26.07.2016, затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (далі - Статут) (а.с.11-17).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» є товариством заснованим у встановленому Законом порядку, засновниками якого є: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» діє на підставі та у повній відповідності до Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про господарські товариства», інших законодавчих та нормативних актів України, а також цього Статуту (пункт 1.1 Статуту).
Статутний капітал товариства поділений на частки та відповідає вартості вкладів його учасників. Вартість однієї частки становить 66600,00 грн. Вклад кожного учасника у статутному капіталі товариства складає 7400,00 грн (пункт 3.1 Статуту).
Учасниками товариства є його засновники, а також інші особи, яких введено до його складу у порядку та на умовах, передбачених цим Статутом (пункт 3.1 договору).
Учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, передбаченому цим Статутом; брати участь у розподілі прибутку і одержувати його частину (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства і знайомитися на вимогу з річними звітами, протоколами зборів (пункт 5.2 Статуту).
Учасник товариства, що систематично не виконує або виконує неналежним чином обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню завдань товариства, може бути виключений зі складу учасників товариства в порядку, встановленому законодавством (пункт 5.5 Статуту).
Вищим керівним органом товариства є загальні збори засновників (учасників) (далі - збори учасників). Вони складаються з учасників або призначених ним представників. Представники учасників можуть бути постійними, або признаються на певний термін (пункт 6.1 Статуту).
Виключна компетенція загальних зборів учасників визначена у пункті 6.2 Статуту.
Загальні збори вважають повноважними, якщо в них беруть участь учасники (та або їх представники), що мають більше 60 відсотків голосів. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів (пункт 6.3 Статуту).
Виконавчий органом є директор. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що віднесені до компетенції зборів учасників. Директор підзвітний зборам учасників і організує виконання їх рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників. Директор діє від імені товариства без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Статутом (пункт 6.5 Статуту).
08.04.2021 відбулись загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», які оформлені протоколом №1 (а.с.60-63), на яких були присутні ОСОБА_5 , ОСОБА_12 (згідно доручення ОСОБА_6 ), ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Порядок денний загальних зборів містив такі питання:
1.Звіт про результати роботи господарства за 2019 рік.
2.Інші питання.
По другому питанню загальні збори прийняли рішення про виключення ОСОБА_1 з членів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія». «За» проголосувало 5 засновників; «проти» - 3 засновника» «утримались» - 1 засновник.
Згідно з протоколом №1 головою зборів було оголошено, про те, що ОСОБА_1 , підлягає до виключення з членів товариства, у зв'язку з тим, що він внісши у статутний капітал майновий пай (свій та дружини) продав його товариству за договором купівлі-продажу, з 2003 року припинив трудові відносини з товариством, а у 2009 році забрав з користування товариства власні земельні ділянки та у 2020 році спричинив шкоду майну товариства.
Протокол №1 підписаний головою та секретарем зборів.
Це рішення не було надане державному реєстратору для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», тому на день розгляду цієї справи, позивач наявний у переліку учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія».
Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» із розміром частки засновника (учасника) 7400,00 грн.
Правомірність рішень, які були прийняті на загальних зборах та які були проведені 08.04.2021, було предметом розгляду справи №925/993/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» про скасування рішень загальних зборів.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав відсутності, на його думку, належного підтвердження факту негативних наслідків його дій на діяльність товариства та відповідно відсутності підстав для його виключення з членів товариства.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.12.2021 у справі №925/993/21, яке набрало законної сили 04.01.2022, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Цим рішенням суду встановлено, що у 2016 році відповідно до договору купівлі-продажу майнового паю ОСОБА_1 продав належний йому майновий пай на суму 5231,00 грн, який був зарахований як внесок до статутного капіталу Товариства. Так, відповідно до договору купівлі-продажу майнового паю від 05.12.2016, вартість продажу майнового паю визначена сторонами у сумі 1308,00 грн (з огляду на зношеність майна). Товариство викупило у ОСОБА_1 його абсолютну (умовну) частку майна та активів, яку він вносив у статутний фонд товариства при його створенні, як засновник. Позивач припинив трудові відносини з товариством, припинив надавати в оренду товариству свою земельну частку ділянку (пай), отримав кошти за свій майновий пай у товаристві.
Рішення у апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.
28.05.2019 представник позивача направив директорці Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» заяву, у якій просив надати належним чином оформлені копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» за період з 2016 до 2019 роки (річні баланси, звіти, протоколи зборів). У цій заяві представник позивач також просив обґрунтувати підстави вилучення майнових сертифікатів ОСОБА_1 та ОСОБА_13 та роз'яснити порядок і підстави внесення вкладів учасників у статутному капіталі Товариства.
Листом №15 від 07.06.2019 директорка відповідача повідомила, що позивача було запрошено до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» та надано копії річних балансів та звіти Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» за період з 2016 до 2019 роки та повідомлено, що протоколи загальних зборів знаходяться в районному архіві та роз'яснено можливість звернутись безпосередньо до районного архіву.
Матеріали справи містять лист ОСОБА_1 від 23.04.2023, у якому останній просив директорку Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» надати копії відомостей на видачу грошей (дивідендів) за період з 2016 до 2022 роки та копії підтверджуючих документів (витяги з протоколів проведення загальних зборів учасників товариства) щодо визначення сум коштів на виплату засновникам товариства за період з 2016 до 2022 роки, проте доказів направлення цієї заяви на адресу відповідача матеріали справи не містять (а.с.18).
09.05.2023 позивач звернувся до директорки Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» із вимогою про скликання загальних зборів засновників (учасників) товариства, у якій на підставі статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додаткової відповідальністю» вимагав провести загальні збори товариства на початку липня 2023 року, у порядок денний яких включити питання щодо звітування про фінансово-господарську діяльність товариства за 2021-2022 року та звітування щодо причини відсутності ревізійної комісії товариства та поставлення питання перед засновниками (учасниками) про необхідність створення ревізійної комісії товариства та обрання членів ревізійної комісії (а.с.20).
Ця вимога була отримана директоркою відповідача 12.05.2023, що підтверджується її підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.21).
Директорка Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» надіслала засновникам товариства лист-пояснення №16 від 23.05.2023, у якому зазначила про неможливість проведення загальних зборів у зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні та повідомила, що загальні збори товариства відбудуться після завершення воєнного стану в Україні (а.с.22).
12.06.2023 позивач направив заяву, у якій повторно вимагав провести загальні збори товариства на початку липня 2023 року, у порядок денний яких включити питання щодо звітування про фінансово-господарську діяльність товариства за 2021-2022 року та звітування щодо причини відсутності ревізійної комісії товариства та поставлення питання перед засновниками (учасниками) про необхідність створення ревізійної комісії товариства та обрання членів ревізійної комісії (а.с.24).
У відповідь на цю заяву, директорка відповідача надіслала позивачу лист-відповідь №19 від 26.06.2023, у якому зазначила, що відповідно до статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додаткової відповідальністю» загальні збори учасників товариства скликаються зокрема на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Оскільки позивача не є ні засновником, ні учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», то він не може вимагати скликання загальних зборів засновників товариства.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про скликання загальних зборів учасників товариства та про надання позивачу копій документів (витяги з протоколів проведення загальних зборів учасників товариства) зокрема, щодо визначення сум коштів на виплату (дивідендів) засновникам товариства за період з 2016 до 2022 роки.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Юрисдикція господарських судів визначена у статті 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пункту 3 частини 1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.
Для вирішення цього спору, господарський суд має встановити, чи є позивач засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» на момент звернення з цим позовом до суду, оскільки під час розгляду справи відповідач заперечив щодо наявності у позивача прав та обов'язків засновника (учасника) товариства із посиланням на рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) відповідача, яке було прийнято на загальних зборах засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», які були проведені 08.04.2021.
Судом встановлено, що 08.04.2021 відбулися загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», на яких були присутні усі засновники товариства, у тому числі і позивач.
Більшістю голосів учасників товариства було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 з членів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія», у зв'язку з тим, що він не виконує або виконує неналежним чином свої обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню завдань товариства
Позивач оскаржив рішення загальних борів товариства про його виключення з членів товариства у Господарському суді Черкаської області, рішенням суду від 14.12.2021 у справі №925/993/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Позивач це рішення суду у апеляційному порядку не оскаржив, рішення набрало законної сили 04.01.2022.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом у справі №925/993/21 перевірялися доводи позивача щодо невідповідності рішень загальних зборів від 08.04.2021 у частині його виключення з членів (засновників) товариства, тому перегляд цих же обставин порушувало б статтю 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема, щодо того, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність; в основі принципу юридичної визначеності лежить положення res judicata, відповідно до якого остаточне рішення суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися; якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Не внесення товариством відомостей щодо зміни кількісного складу засновників до Єдиного державного реєстру не впливає на дійсність рішення загальних зборів учасників відповідача.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з положеннями Статуту відповідача, вклад кожного учасника у статутному капіталі товариства складає 7400,00 грн, цей вклад ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства не вносив, а із розпайованого майна до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» умовно було зараховано майновий пай (його та його дружини) на суму 7400,00 грн. Крім того, згідно з договором купівлі вказані обставини ці майнові паї були викуплені товариством. Вказані обставини, визнаються обома учасниками справи, тому не підлягають доведенню.
Отже, товариство викупило у ОСОБА_1 його абсолютну (умовну) частку майна та активів, яку він вносив у статутний фонд товариства при його створенні, як засновник.
У пункті 5.4 Статуту товариства зазначено, що учасник товариства може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному або декільком учасникам товариства, а також третім особам. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав і обов'язків, які належали учаснику, що передав цю частку (її частину).
Згідно з положеннями статті 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю урегульовано Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набрав чинності 17.06.2018. Цей закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників (частина 1 статті 1 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ).
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Наведену норму необхідно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України «Про господарські товариства». Якщо протягом «перехідного періоду» (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Оскільки Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» набрав чинності 17.06.2018, то відповідні зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» повинні були внесені до 17.06.2019.
Суд зазначає, що доказів внесення змін в статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» як до 17.06.2019 так і на момент розгляду справи матеріали справи не містять. Оскільки відповідач не вніс відповідні зміни до статуту, положення статуту товариства, які не відповідають Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не застосовуються, а вказаний закон має пріоритет над положеннями статуту товариства, до якого не внесені зміни.
За приписами пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
Згідно з частинами першою та другою статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу товариства; перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Отже, будь який учасник товариства, який володіє більше ніж 10 відсотками статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю має право бути ініціатором скликання загальних зборів, у разі, коли вони не були скликані на його вимогу уповноваженим органом товариства.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів. Але оскільки позивач на час розгляду справи не є учасником (засновником) цього товариства, відповідно він не наділений повноваженнями учасника (засновника) цього товариства, тобто його права не є порушеними, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання виконавчого органу відповідача надати йому копії документів (витяги з протоколів проведення загальних зборів учасників товариства) щодо визначення сум коштів на виплату (дивідендів) за період з 2016 до 2022 роки, суд зазначає, що відповідно до статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов'язано зберігати такі документи: протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статут товариства та зміни до статуту, протоколи загальних зборів учасників; документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг, річну фінансову звітність; документи звітності, що подаються відповідним державним органам, документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документи, що підтверджують права товариства на майно; документи бухгалтерського обліку.
Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.
Згідно з частиною 5 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.
Отже, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі №906/157/19, від 03.12.2020 у справі №910/13808/19.
Крім того, суд зазначає, що частинами 8-11 статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі іншого майна. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.
Товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.
Положення частин восьмої - одинадцятої цієї статті застосовуються також до відносин щодо наслідків прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з товариства (частина 13 цієї статті Закону).
Суд звертає увагу, що фізичні особи, які не є підприємцями мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Тобто при розгляді судового спору суди мають дослідити питання наявності/відсутності порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача.
Для задоволення позову про зобов'язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов'язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або не здійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів, про що правильно зазначає скаржник у касаційній скарзі.
Під час розгляду справи, судом було встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача як особисто, так і через свого представника з вимогами щодо надання копій документів щодо діяльності відповідача.
Обов'язок зберігати та надати на вимогу учасника товариства відповідні документи щодо діяльності товариства прямо передбачений законодавством України, зокрема, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Згідно з положеннями статей 15 та 16 Цивільного кодексу України права учасника підлягають захисту шляхом спонукання товариства до виконання його обов'язку - надання відповідної інформації.
Відповідно до статті 200 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України «Про інформацію» інформацією є відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді.
Положення чинного законодавства не регламентують процедуру, а також форму отримання учасником товариства інформації щодо діяльності товариства. Відсутність визначеного способу надання інформації, не може бути достатньою підставою для відмови товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України «Про інформацію».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2018 у справі №904/3679/17.
Законодавством встановлений обов'язок щодо надання документів, які визначені у частині 1 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учаснику товариства і, відповідно, відмова відповідача у вимозі про надання цих документів порушує права та законні інтереси учасника товариства.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач ухиляється від надання позивачу, як колишньому учаснику товариства, документів щодо діяльності товариства за період з 2016 до 2021, що є порушенням приписів статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та корпоративних прав позивача на одержання документів про діяльність відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача у цій частині.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Зобов'язати виконавчий орган Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» - директора, надати позивачу копії витягів з протоколів загальних зборів учасників товариства за період з 2016 до 2022 роки.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» (вул.Янківська, 92/4, с.Лісове, Звенигородський район, Черкаська область, 20410, ідентифікаційний код 03794087) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2684,00 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 22.12.2023.
Суддя О.І.Кучеренко