Справа № 274/364/20
Провадження №1-кп/0274/855/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2023 м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві в режимі відеоконференції з ДУ «Райківська виправна колонія (№ 73)» кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017060050001218 від 03.08.2017 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Учкудук Навоїйської області Узбекистану, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, який має інвалідність 2 групи загального захворювання, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 16.05.02 місцевим судом Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за ст.ст. 140 ч. 3, 45 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; 2) 07.08.02 місцевим судом Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за ст.ст. 309 ч. 1, 309 ч. 2, 263 ч. 1, 70, 70 ч. 4 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі; 3) 15.11.07 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 297, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки; 4) 01.09.09 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська Дніпропетровської області за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі; 5) 25.04.12 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. 2, 263 ч. 1, 186 ч. 3, 70, 71 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 06.07.16 після відбуття строку покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
25.09.2023 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з Житомирського апеляційного суду після скасування вироку надійшов зазначений обвинувальний акт, який, відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26.09.2023 був переданий для розгляду судді ОСОБА_1 .
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що у невстановлений досудовим слідством час, у невстановленому досудовим слідством місці, невстановленим досудовим слідством способом ОСОБА_4 , повторно, незаконно придбав наркотичний засіб - макову солому, яку він незаконно повторно зберігав при собі у поліетиленовому пакеті до 03 серпня 2017 року.
Цього ж дня, в період часу з 11 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв. працівниками поліції під час проведення поверхневого огляду ОСОБА_4 , який знаходився у першому під'їзді буд. АДРЕСА_3 , було виявлено та вилучено наркотичний засіб макову солому, загальною масою 169,547 г, яку він незаконно придбав та зберігав без мети збуту.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно.
В ході підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінального провадження щодо нього, у зв'язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 КК України. При цьому заявив, що поінформований про можливість заперечувати проти закриття кримінального провадження та про відсутність згоди компетентних органів Республіки Узбекистан на притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.309 КК України. Однак наполягав на недоцільності направлення запиту для отримання такої згоди та просив закрити кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження за строками давності.
Заслухавши учасників судового розгляду, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України - є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому дії до 03.08.2017. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 18.10.2018 ОСОБА_4 було оголошено в розшук у зв'язку з його ухиленням від суду. Від суду останній ухилявся до 16.06.2019, в подальшому перебував під вартою, притягався до кримінальної відповідальності за скоєння злочину 08.10.17, після цього до кримінальної відповідальності, у тому числі за скоєння злочинів, не притягувався, тобто навіть із врахуванням зупинення та з переривання перебігу давності минув п'ятирічний строк, а тому відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, судом встановлено, що з 25.09.2017 на розгляді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області перебувало кримінальне провадження № 12017060050001218 від 03.08.2017 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Під час судового розгляду кримінального провадження за ч.3 ст.187 КК України, 26.03.2020 колегією суддів Бердичівського міськрайонного суду за клопотанням обвинуваченого ухвалено рішення про об'єднання вказаних двох судових справ в одне провадження. За результатами судового розгляду, вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.05.2023 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309 КК України (в ред. від 22.11.18), ч.3 ст.187 КК України. За ч. 3 ст.187 КК України призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 07 років 02 місяці з конфіскацією 1/2 частини майна, що належить йому на праві приватної власності. За ч.1 ст. 309 КК України (в ред. від 22.11.18) на підставі статей 49, 74 КК України звільнено ОСОБА_4 від покарання в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 05.09.2023 вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.05.2023 відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України (в ред. від 22.11.18) - скасовано. Призначено в цій частині новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Згідно змісту ухвали Житомирського апеляційного суду від 05.09.2023, підставою для скасування вироку Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.05.2023 відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст.3 09 КК України (в ред. від 22.11.18) стало те, що судом першої інстанції запит про видачу (екстрадицію) ОСОБА_4 для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України не скеровувався, видача для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України не здійснювалась. Також не отримано дозволу компетентних органів Республіки Узбекистан на притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за додатковими епізодами злочинної діяльності, тобто за ст.309 КК України.
Поряд з цим, відповідно до ст. 66 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, без згоди запитуваної Договірної Сторони видану особу не можна притягти до карної відповідальності або покарати за здійснений до її видачі злочин, за який вона не була видана.
Аналогічні вимоги знайшли своє відображення в ст. 576 КПК України, згідно якої видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція). У разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності або виконати вирок суду за цей злочин можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу.
В даному випадку, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, суд не вирішує питання про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності (карної відповідальності), а навпаки звільняє від неї, не встановлюючи навіть його винуватості, що не суперечить вимогам Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 1993 року та ст.576 КПК України. При цьому, також, суд врахував позицію самого обвинуваченого, який просив закрити кримінальне провадження щодо нього за строками давності та заявив про недоцільність направлення запиту до компетентних органів Республіки Узбекистан на притягнення його до кримінальної відповідальності за додатковими епізодами злочинної діяльності.
Процесуальні витрати у справі підлягають віднесенню на рахунок держави, що відповідає правовому висновку Об'єднаної палати ККС ВС від 12.09.2022 у справі № 203/241/17.
Керуючись ст.49 КК України, статтями 284, 369, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 309 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017060050001218 від 03.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, закрити.
Процесуальні витрати на проведення експертизи віднести на рахунок держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1