Справа №: 272/412/23
Провадження № 2/272/206/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді - Чуб І.А.,
секретаря судового засідання - Хитоніній М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
встановив:
Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.07.2011 року у розмірі 52344,94 грн. та судові витрати у розмірі 2684,00 грн. судовий збір. В обгрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 18.07.2011 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому збільшився до 8000,00 грн. 14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» викладеними на банківському сайті www.privatdank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до умов договору позивач свої зобов'язання виконав перед відповідачем повністю. ОСОБА_1 в порушення умов договору не виконує свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості, що у свою чергу призвело до порушення нею прав та інтересів банку. Заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 18.07.2011 року у розмірі 52344,94 грн. станом на 31.12.2022 року, яка складається з наступного: 7237,64 грн. - заборгованость за кредитом; 45107,30 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, яку позивач стягнути з відповідача, а також судовий збір сплачений ними при зверненні до суду.
Ухвалою Андрушівського районного суду від 05.05.2023 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Андрушівського районного суду від 30.06.2023 року було здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, докази наявні в матеріалах справи, просив задовольнити позов, також направили відповідь на відзив (а.с.86-97), в якому заперечували щодо доводів відповідача та її представника, викладених у відзиві на позов з приводу безпідставності позовних вимог та застування позовної давності до заявлених вимог, зазначивши, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПРИВАТБАНК"з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 18.07.2011 року. Відповідачем було підписано заяву про приєднення до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua; https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (п.п. 1.1.1.90,2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рухунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов), яку отримав відповідач та мобільний телефон який вказав відповідач (п. 1.1.1.15 та п. 1.1.1.16 Умов) в Заяві. Стосовно наданих Банком доказів укладення кредитного договору, то Банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов'язань: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта відповідача, за яким був оформлений кредитний договір; виписка по рахунку; довідка про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (оригінал); довідка про видані картки (оригінал). Щодо ознайомлення Відповідача з умовами та правилами надання банківських послуг зазначають. Позивачем надана до суду копія анкети-заяви від 18-07-2011 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що засвідчив (ла), що “ Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...”. Також до матеріалів позовної заяви долучено “Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна Gold” -з якого чітко вбачається, що Відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором ( погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. Стосовно правомірності зміни кредитного ліміту, то відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку (номери та строк дії отриманих кредитних карток зазначено у довідці про отримані картки, що додається). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 8000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. В свою чергу, заборгованість за тілом кредиту згідно із розрахунком заборгованості скаладає 7237,64 грн, тобто в межах наданого Банком ліміту. Отже посилання Відповідача стосовно неспівмірності встановленого ліміту та розміру заборгованості нічим не обгрунтовані. Стосовно строку дії договору та кредитної картки зазначають, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо. Але відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Згідно Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці. Так, кредитний договір чинний, а заперечення Відповідача нічим не обгрунтовані. Щодо строків позовної давності, то відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня 10.2014 року. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 23.04.2023 року - до спливу строку позовної давності. У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Також зауважили, що згідно виписки по рахунку, відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знала про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за Договором, тому посилання відповідача про те, що вона не була ознайомлена з умовами кредитування не може прийматися судом до уваги. Просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач подала до суду заяву про розгляд справи у її відстуність, за участю її представника адвоката Мороз О.С., зазначила, що позовні вимоги не визнає та заперечує щодо їх задоволення.
Представник відповідача адвокат Мороз О.С. подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила в позовних вимогах відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, також вказала, що підтримує клопотання про застосування позовної давності до позовних вимог. Свою позицію обгрунтовувала у відзиві, згідно якого відповідач заперечує заявленим вимогам позивача, через їх необгрунтованість, вказувала, що 18.07.2011 року відповідачка зверталася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, де ОСОБА_1 була надана картка НОМЕР_1 із встановленим лімітом 2000 грн., з датою відкриття 18.07.2011 р. та терміном дії 10/14, тобто жовтня 2014 року. ОСОБА_1 не підписувала кредитний договір із позивачем, а підписала лише анкету-заяву. Розрахунок заборгованості, долучений до позовної заяви є необгрунтованим. З матеріалів справи не вбачається, що саме з Умовами та правилами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо користування кредитними коштами та щодо сплати пені та комісії за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до матеріалів справи розмірах і порядках нарахування. У цьому випадку також, вважають, що неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті змінювалися позивачем. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та комісії за користування кредитними коштами надані банком, а також розміру нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.12.2022 року заборгованість відповідачки перед позивачем за тілом кредиту становить - 7237,64 грн., хоча при укладенні анкети-заяви було встановлено кредитний ліміт на картковий рахунок у сумі 2000 грн. Також, як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем на тіло кредиту нараховувались відсотки за користування (розмір яких сторонами не обумовлювався умовами анкети-заяви, та будь-яких доказів на погодження між сторонами розмір відсотків, позивачем суду надано не було) і сума, яка визначена як "тіло кредиту" з відсотками на наступний місяць визначалась як заборгованість по тілу кредиту, на яку в наступному місяці знову нараховувались відсотки. Отже, враховуючи дані обставини, слід дійти висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 7237,64 грн. не підлягає задоволенню. Щодо заборгованості за відсотками: як вбачається з матеріалів справи, зокрема з заяви позичальника від 18.07.2011 року процентна ставка по вказаному договору не зазначена. У заяві, підписаній відповідачем, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також, не зазначено і строку повернення кредиту (користування ним). Вважала, що без надання підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця, а саме: жовтня 2014 року. А позивач, в свою чергу, звернувся до суду з даним позовом 02.05.2023 року, а саме: після спливу строку позовної давності понад 5 років. В позовних вимогах АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості в розмірі 52344,94 грн. просила відмовити повністю за безпідставністю. Застосувати загальну позовну давність щодо заборгованості за кредитом та спеціальну позовну давність щодо заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Встановлено, що 18.07.2011 року між позивачем АТ КБ "ПРИВАТБАНК", як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, укладено договір б/н банківського обслуговування, згідно з яким відповідач підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.111).
14.06.2018 року відбулась державна реєстрація та змінено повне та скорочене найменування позивача ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" на АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
У заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідача ОСОБА_1 розмір кредитного ліміту Банком 18.07.2011 - 700,00 грн. -встановлення кредитного ліміту, 18.07.2011 - 300,00 грн. - зменшення кредитного ліміту, 21.08.2011 - 800,00 грн. - збільшення кредитного ліміту, 06.12.2011 - 3000,00 грн.- збільшення кредитного ліміту, 06.12.2011 - 2000,00 грн. - зменшення кредитного ліміту, 14.02.2012 - 5200,00 грн. - збільшення кредитного ліміту, 29.03.2012 - 8000,00 грн. - збільшення кредитного ліміту, 04.10.2012 - 7600,00 грн. - зменшення кредитного ліміту, 08.11.2012- 7300,00 грн. - зменшення кредитного ліміту, 07.11.2019 - 0,00 грн. - зменшення кредитного ліміту (а.с. 13).
До позовної заяви Банком надано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по договору з ОСОБА_1 , яка підписана позичальником 18.07.2011. Вказана довідка містить домовленість сторін договору про тип кредитної карти «Універсальна 55 днів пільгового періоду», базову процентну ставку в місяць 2,5%, розмір щомісячних платежів у розмірі 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості) та не більше залишку заборгованості) термін внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним. Також, цією довідкою визначено розмір неустойки (штрафу та пені) за порушення виконання зобов'язання. Зокрема, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - пеня = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором) / 30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше. Штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 55 днів визначено у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій ( а.с.112). Тобто відповідач була повідомленою про розмір процентної ставки за користування кредитними коштами.
Згідно з наданою позивачем довідкою на відповідача ОСОБА_1 вбачається, що остання 18.07.2011 року отримала картковий рахунок № НОМЕР_1 , термін дії якого становив до 10/14 (а.с. 128).
Як слідує з виписки по картковому рахунку відповідача ОСОБА_1 за зазначеною вище кредитною карткою отриманою 18.07.2011 року, відповідач отримала від позивача обумовлені укладеним між сторонами договором б/н банківського обслуговування кредитні кошти в повному обсязі шляхом встановлення кредитного ліміту та користувалася ним протягом зазначеного періоду. Дана виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5, а також є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована, що підтверджується і змістом п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (а.с.124-127).
Згідно з наданим розрахунком, заборгованість відповідача за договором № б/н банківського обслуговування від 18.07.2011 року станом на 31.12.2022 року нарахована позивачем сумі боргу до стягнення в загальному розмірі становить 52344,94 грн., яка складається з наступного: 7237,64 грн. - заборгованость за кредитом; 45107,30 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с.8-12).
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за договором привело до порушення прав кредитора позивача АТ КБ «Приватбанк».
Як слідує з розрахунку, прострочене тіло кредиту станом на 31.10.2014 року становить 7237,64 грн., за процентами -5199,90 грн., вказаний розмір боргу за тілом та процентами підтверджується матеріалами справи, а тому вимога позивача щодо стягнення тіла кредиту 7237,64 грн., за процентами -5199,90 грн. є обґрунтованою.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності починається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз положень статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов.
При цьому, позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 р. у справі №907/50/16).
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 р. по справі №910/18560/16 (12-143гс18) вказано, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними: «Однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог».
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 02.05.2023 року.
У постановах Верховного Суду України від 19.03.2014 року у справі № 6-14цс14, від 29.10.2014 року № 6-169цс14, від 30.09.2015 року у справі № 6-154цс15 зроблено висновок про те, що кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Вказане відповідає висновку, що висловлено в постанові Верховного Суду від 09.12.2020 року по справі № 520/12277/17 (провадження № 61-14702св19).
Як вбачається з довідки АТ «КБ «ПриватБанк» боржнику ОСОБА_1 банком 18.07.2011 року видано кредитну картку № НОМЕР_1 , термін дії якої становив до 10/14.
Відповідно право вимоги у кредитора щодо повернення кредиту виникло з 01.11.2014 року, тобто після закінчення строку дії кредитної картки протягом трьох років - до 31.10.2017 року.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом заборгованість по тілу кредиту станом на 31.10.2014 року становила 7237,64 грн., за процентами - 5199, 90 грн., також із виписки по договору № б/н видно, що востаннє відповідач користувалася кредитною карткою шляхом зняття готівки 16.06.2012 року, всі інші операції були здійсненні банком шляхом автоматичного списання коштів з картки .
Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 02.05.2023 року, а строк позовної давності для звернення до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 7237,64 грн. та процентів 5199,90 грн. закінчився 31.10.2017 року, тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності, про застосування якого заявлено представником відповідача .
Щодо стягнення процентів в сумі 39907, 40 грн., нарахованих за період з 01.11.2014 по 31.12.2022, суд зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, відповідно до якого якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи те, що строк кредитування за картковим рахунком встановлюється строком дії картки (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 19.03.2014 року у справі № 6-14цс14) та закінчився 10/14 року суд вважає, що правових підстав для нарахування відсотків після 01.11.2014 за відсотковою ставкою, що зазначено в довідці про Умови кредитування в Банку не було. Тому позовна вимога в частині стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за період з 01.11.2014 по 31.12.2022 в розмірі 39907,40 грн., є безпідставною та задоволення не підлягає.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту та процентами за період до 31.10.2014 року задоволенню не підлягає у зв'язку з пропуском строку позовної давності, щодо вимог боргу за процентами за період з 01.11.2014 по 31.12.2022 рік слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 261, 267, 525-526, 530, 536, 599, 610, 612, 625, 629, 631, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розглядусправи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.1 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційніскарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місце розташування: м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, адреса для листування: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід. номер НОМЕР_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя:І. А. Чуб