Справа № 1-431/05
провадження 1-в/216/150/23
УХВАЛА
іменем України
21 грудня 2023 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 , (у режимі відеоконференції)
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт, накладений постановою слідчого прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу ОСОБА_6 від 26 липня 2005 року на майно ОСОБА_4 , а саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яке обґрунтовано тим, що вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.10.2005 р. у кримінальній справі № 1-431/05 ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років. В ході досудового розслідування вказаної кримінальної справи 26.07.2004 слідчим прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу ОСОБА_6 під час розгляду матеріалів кримінальної справи №55059045 було винесено постанову про накладення арешту на майно від 26.07.2004 р., якою накладено арешт на майно громадянина ОСОБА_4 , а саме приватну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Накладення вказаного арешту було здійснено слідчим з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, оскільки санкція ч. 1 ст. 115 КК України, за якою ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності передбачає конфіскацію майна. Разом з тим, ОСОБА_4 не призначалося додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, у зв'язку з чим відкрилась спадщина на належну їй частку в спірній квартирі спадкоємцем якої першої черги за законом виступає засуджений, тобто виникла також необхідність оформлення спадкових прав ОСОБА_4 , чому перешкоджає накладений арешт на майно. Вважає, що вказаним арештом порушується право власності заявника, а тому він підлягає скасуванню судом, що ухвалив вирок у справі.
У судовому засіданні засуджений та його захисник клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.
Прокурор щодо скасування арешту покладався на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінальної справи засудженого, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів клопотання, що на підставі свідоцтва про право власності від 20.05.1998 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21.06.2019.
За вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.10.2005 у кримінальній справі №1-431/05 ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 12 років. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково та стягнуто з засудженого 548,00 грн матеріальної шкоди та 100 тис. грн моральної шкоди. Вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.10.2005 вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.10.2005 в частині цивільного позову про стягнення моральної шкоди змінено та стягнуто із засудженого 50 тис. грн, в іншій частині вирок суду залишено без змін.
Під час досудового розслідування вказаної кримінальної справи 26.07.2004 слідчим прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу ОСОБА_6 було винесено постанову про накладення арешту на майно, якою накладено арешт на майно ОСОБА_4 , а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, підставою для накладення арешту на майно стала та обставина, що санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає конфіскацію майна, а метою зазначено - виконання вироку в частині можливої конфіскації майна.
Постановами державного виконавця Центрально-Міського ВДВС від 21.11.2022 та від 22.11.2022 виконавче провадження ВП №69220192 з виконання виконавчого листа у справі №1-431/05 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмір 548,00 грн та моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн - закрито, у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення суду.
У пункті 9 Перехідних положень КПК України вказано, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 КПК України 1960 року, в редакції чинній на час накладення спірного арешту, накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 324, ст. 330 КПК України 1960 року, постановляючи вирок, суд повинен вирішити, що зробити з майном описаним для забезпечення цивільного позову і можливості конфіскації майна.
Частиною 1 ст. 409 КПК України 1960 року визначено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.
За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.1990 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства», у порядку, передбаченому ст. 411 КПК України, суди вправі вирішувати питання про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову, якщо вироком ці заходи не скасовані.
Гарантії захисту права власності закріплені у ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Відповідно до ст. 1 протоколу №911 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Водночас як вбачається з обставин справи, ані слідчим, ані судом при постановленні обвинувального вироку від 18.10.2005 у справі № 1-431/05 не було вирішено питання щодо зняття арешту, потреба в якому наразі повністю відпала.
Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що санкція ч. 1 ст. 115 КК України в редакції чинній на час ухвалення вироку, відносно ОСОБА_4 не передбачала додатково покарання у вигляді конфіскації майна, внаслідок чого арешт майна було накладено слідчим необґрунтовано та безпідставно.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, арештоване майно необхідне власнику для реалізації своїх конституційних прав, стосовно права власності, внаслідок чого арешт підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. п. 8 ч. 1 ст. 324, ст. 330 КПК України 1960 року, п. 9 Перехідних положень, ст.ст. 369, 372, 393, 395 КПК України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений постановою слідчого прокуратури Центрально-Міського району м. Кривого Рогу ОСОБА_6 від 26 липня 2005 року на майно ОСОБА_4 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вилучивши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження №2238340 від 29.07.2005.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_9