ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.12.2023Справа № 910/16470/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Божко А.І., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом за позовом Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича
до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру
про стягнення 105604,00 грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Будлянський В.М., Вовк А.В.
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець Челяда Олександр Орестович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про відшкодування збитків у сумі 105604,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно було анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землеврядника Челяди О.О. на підставі наказу №204 від 03.06.2020 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", який визнано протиправним та скасовано постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №460/4890/20. В період анулювання кваліфікаційного сертифікату з 03.06.2020 по 23.11.2020 Фізична особа-підприємець Челяда Олександр Орестович протиправно не був суб'єктом господарської діяльності у сфері землеустрою, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача грошові кошти у сумі 105 604,00 грн відшкодування збитків (майнової шкоди) за 5,7 (п'ять цілих сім десятих) місяці протиправної заборони на діяльність ФОП Челяди О.О. у сфері землеустрою з 03.06.2020 року по 23.11.2020 року не одержаного доходу у сумі 105 604,00 грн в порівняні з звичайними умовами, яка завдана протиправними діями Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі наказу № 204 від 03.06.2020, який рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 р., справа № 460/4890/20, яке набрало законної сили 20 жовтня 2020 року було визнано протиправним і скасовано.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.10.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/16470/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
01.11.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи №910/16470/23 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.11.2023 відмовив у задоволенні клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про розгляд справи №910/16470/23 за правилами загального позовного провадження.
07.11.2023 через систему "Електронний суд" від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшло повторне клопотання про розгляд справи №910/16470/23 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у задоволенні клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 07.11.2023 про розгляд справи №910/16470/23 за правилами загального позовного провадження відмовлено, призначено судове засідання у справі №910/16470/23 на 30.11.2023.
23.11.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду, в яких позивача також заявив клопотання про розгляд справи без участі позивач та представника позивача.
У судовому засіданні 30.11.2023 суд постановив протокольну ухвалу про прийняття пояснень позивача до розгляду; зобов'язав відповідача надати суду: докази направлення позивачу відзиву на позовну заяву; позивачу надати суду: відповідь на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відзиву на позовну заяву, пояснення та докази на підтвердження щодо джерел доходу за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, документи на підтвердження того, що діяльність інженера-землевпорядника була основною діяльністю у спірний період, та у період з 01.01.2019 по 31.12.2019, пояснення щодо видів діяльності позивача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про відкладення судового засідання на 14.12.2023.
Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 14.12.2023.
11.12.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
Протокольною ухвалою від 14.12.2023 судове засідання у зв'язку із неявкою учасників справи, з огляду на тривалість сигналу "повітряна тривога" суд ухвалив відкласти судове засідання на 20.12.2023.
Представник позивача у судове засідання 20.12.2023 не прибув. Враховуючи те, що розгляд справи у судовому засіданні був призначений за клопотанням відповідача, з огляду на те, що позивач заявив про розгляд справи без його участі та позивачем надані всі документи на виконання вимог ухвал суду, суд дійшов висновку, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, надали пояснення по суті заперечень.
У судовому засіданні 20.12.2023 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем незаконно було анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника Челяди О.О. на підставі наказу №204 від 03.06.2020 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", який у подальшому визнано протиправним та скасовано постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №460/4890/20.
В період анулювання кваліфікаційного сертифікату з 03.06.2020 по 23.11.2020 Фізична особа-підприємець Челяда Олександр Орестович протиправно не був суб'єктом господарської діяльності у сфері землеустрою.
Внаслідок того, що відповідачем незаконно було анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землеврядника Челяди О.О. позивач зазнав збитків у сумі 105 604,00 грн, що нараховані позивачем за 5,7 (п'ять цілих сім десятих) місяці протиправної заборони на діяльність ФОП Челяди О.О. у сфері землеустрою з 03.06.2020 року по 23.11.2020 року не одержаного доходу у сумі 105 604,00 грн в порівняні з звичайними умовами.
Позиція відповідача
Відповідач проти позовних вимог заперечив, зокрема, посилаючись на таке:
позовну заяву суд мав залишити без руху, у зв'язку із неоплатою судового збору;
позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки порушене право настало 03.06.2020, а з позовом позивач звернувся у жовтня 2023 року;
позивачем не доведено факт порушеного права відповідачем; при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи вжиті кредитором щодо їх одержання;
в даному випадку позивач має довести, що саме неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток, однак, довідка від 25.02.2020 видана Державною податковою службою України, в якій зазначена загальна сума доходу за період з 01.01.2019 по 31.01.2019 є не належним доказом та не підлягає розгляду судом оскільки в ній не вказано за який вид діяльності ФОП Челяда О.О. отримував дохід в 2019 році, а отже дана довідка ніяким чином не може вплинути на дослідження питання про відшкодування збитків (майнової шкоди) з вини Держгеокадастру; нших доказів, які могли б підтверджувати протиправність у діях Держгеокадастру та завдання ФОП Челяді О.О. збитків, до суду не надано;
позивачем не надано доказів, які б свідчили про упущену вигоду (збитки) з вини відповідача.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Челяда О.О. зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видів видом економічної діяльності якого є: 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
31.03.2015 Львівський національний аграрний університет видав позивачу кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №012837, який підтверджує відповідність інженера-землевпорядника Челяди О.О. кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
Згідно витягу з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії від 19 травня 2020 року № 3 (питання порядку денного №20) було прийнято рішення звернутися з поданням до Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди О.О. № 012837 від 31.03.2015.
02.06.2020 за вих. №27-22703/0/1-20 Кваліфікаційна комісія направила до Держгеокадастру подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, у тому числі позивача.
Наказом Держгеокадастру від 03 червня 2020 року №204 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" на підставі згаданого подання Кваліфікаційної комісії, анульовано, зокрема, кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника Челяди О.О. №012837 від 31.03.2015.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №460/4890/20 позов фізичної особи - підприємця Челяди Олександра Орестовича до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано протокольне рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 19.05.2020 про звернення з поданням до Держгеокадастру України щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича (сертифікат №012837 від 31.03.2015), визнано протиправним та скасовано наказ Держгеокадастру України №204 від 03.06.2020 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №012837 від 31.03.2015 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича, зобов'язано Держгеокадастр України вчинити дії щодо поновлення чинності кваліфікаційного сертифіката №012837 від 31.03.2015 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича.
06.11.2020 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про примусове виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №460/4890/20, яка набрала законної сили 20.10.2020.
23.11.2023 відповідачем було поновлено дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.
Спір виник у зв'язку з тим, що за твердженнями позивача, дії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі наказу №204 від 03.06.2020 завдали шкоди сертифікованому інженеру-землевпоряднику Челяді Олександру Орестовичу як фізичній особі-підприємцю, які були направлені на порушення права на працю. Без вказаного кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника позивач не міг працювати у сфері землеустрою до вирішення питання поновлення його дії, внаслідок чого позивач зазнав збитків у сумі 105 604,00 грн, що нараховані позивачем з 03.06.2020 по 23.11.2020.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Положеннями ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.
Отже, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Як зазначено судом вище дії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, вчинені у формі наказу №204 від 03.06.2020 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката №012837 від 31.03.2015 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №460/4890/20 визнані протиправними.
Наслідком індивідуального правового акту, а саме наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №204 від 03.06.2020 офіційно оформленого результату волевиявлення органу держаної влади, здійснюваним в односторонньому порядку і спрямованим на виникнення певних юридичних наслідків, що стосується інтересів ФОП Челяди О.О. його прав та обов'язків стало протиправне анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера - землевпорядника Челяди О.О. №012837 від 31.03.2015.
У свою чергу, протиправне анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера- землевпорядника Челяди О.О. №012837 від 31.03.2015 призвело до юридичного наслідку, заборони займатися певною діяльністю, чим було заподіяно шкоду ФОП Челяді О.О., а вимушене зупинення підприємницької діяльності у галузі землеустрою призвело до відшкодування шкоди завданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру передбаченою ст. 69 Закону України "Про землеустрій".
Згідно частини 1 статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Суд першої інстанції зазначав, що на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.
Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і завданою шкодою.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.
Наведеними нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Розглядаючи доводи касаційної скарги щодо необґрунтованості та недоведеності розміру стягнутої судовим рішенням шкоди, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у зроблених витратах, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені
При цьому суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Таким чином, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №460/4890/20, яке набрало законної сили 20.10.2020, якою встановлено факт протиправності дій Кваліфікаційної комісії державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо прийняття рішення від 19.05.2020 щодо внесення подання в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера землевпорядника Челяди Олександра Орестовича та дій Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо прийняття наказу від 03.06.2020 №204 в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката від 31.03.2015 №012837 інженера-землевпорядника Челяди Олександра Орестовича , - не може бути поставлена під сумнів, а інші рішення, в тому числі й у даній справі, не можуть йому суперечити.
Землеустрій здійснюється суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб. Землеустрій здійснюється відповідно до закону (стаття 185 Земельного кодексу України).
Закон України "Про землеустрій" визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.
Пунктом "г" частини першої статті 14 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, належать здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.
Частиною третьою статті 66 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.
Відповідно до ч. 19-21 ст. 66 Закону України "Про землеустрій" кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин: а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника; б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою; в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону; г) на підставі свідоцтва про смерть.
Статтею 68 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.
У відповідності до положень ст. 26 Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
За приписами ст. 68 Закону України "Про землеустрій", складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.
Виходячи із наведених вище норм Закону, внаслідок неправомірних дій Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Челяда Олександр Орестович як фізична-особа підприємець протягом періоду з 03.06.2020 по 23.11.2020 ( дата поновлення свідоцтва) не міг без кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника працювати у сфері землеустрою.
У свою чергу позивачем на підтвердження заявлених вимог надано у матеріали справи докази того, що діяльність інженера - землевпорядника є основною діяльністю і в період протиправного анулювання кваліфікаційного сертифіката іншою підприємницькою діяльністю не займався, оскільки згідно податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи - підприємця Челяди О.О. від 2019 року значиться основний вид діяльності - 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу.
Судом враховано, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказані також інші види діяльності, однак наявні у матеріалах справи податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи, банківські виписки АТ "Ощадбанк" з 01.01.2019 по 03.07.2019, з 03.07.2019 по 31.12.2019, виписки по рахункам позивача у А-Банку вбачається, що джерело доходу позивача була діяльність у сфері інжинірингу.
Відтак, посилання відповідача на те, що дохід позивач міг отримати від інших видів діяльності (зазначені у інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) визнаються судом необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
На підтвердження розміру відшкодування завданих матеріальних збитків позивачем надано довідку Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, згідно якої загальна сума доходу Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 склала 222320,00 грн.
Таким чином, враховуючи середньомісячний дохід позивача за 2019 рік, розмір якого становить 222320,00 грн та термін протиправної заборони на діяльність у сфері землеустрою, позивачем обґрунтовано нараховано до стягнення 105604,00 грн майнової шкоди.
Твердження відповідача про те, що довідка Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про доходи Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича жодним чином не може підтверджувати розмір збитків і що це дохід саме від зайняття діяльністю, яка вимагає від нього діючий сертифікат інженера-землевпорядника суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки позивачем до матеріалів справи надано докази того, що діяльність інженера - землевпорядника є основною діяльністю і в період протиправного анулювання кваліфікаційного сертифіката він іншою підприємницькою діяльністю не займався.
Перевіривши наведений у позові розрахунок майнової шкоди, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.
Враховуючи наведене, приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України та за встановлених вище обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про відшкодування з Державного бюджету України на користь позивача 105604,00 грн збитків.
При цьому кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин.
Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №41/8857/17, від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц зазначено, що у справах про відшкодування шкоди державою остання бере участь як відповідач через той орган, діянням якого завдано шкоду.
Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Відтак, відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номер чи вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своє суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 №705/4489/20.
Зважаючи на викладене, в резолютивній частині рішення суд не зазначає орган, через який грошові кошти мають перераховуватися - Державну казначейську службу України.
При цьому, оскільки заявлена вимога задоволена у повному обсязі, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, то суд зазначає таке.
Можливість судового захисту суб'єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позивач дізнався про порушене право 03.06.2020 та звернувся до адміністративного з позовом. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 у справі №460/4890/20, набрало законної сили 20.10.2020, і саме з цього періоду позивач набув право звертатися до суду за захистом свого порушеного права та відшкодування збитків. Позивач звернувся до суду із позовом 19.10.2023 (дата направлення позову), тобто у межах строків позовної давності.
Окрім того, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей строк продовжувався та триває на даний час.
Зважаючи на викладене та відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, позовна давність щодо цих вимог вважається продовженою, та не сплила на час звернення позивачем із позовною заявою до суду.
З урахуванням наведеного, суд залишає без задоволення заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
ВИСНОВКИ СУДУ
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича про стягнення з Державного бюджету України 105604,00 грн відшкодування завданих збитків.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Оскільки судовий збір за подання цієї позовної заяви не справляється згідно із п.13 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір", то розподіл витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця Челяди Олександра Орестовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 105604,00 грн відшкодування завданих збитків.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 23.12.2023.
Суддя С.О. Турчин