953/6086/22
1-кп/441/113/2023
УХВАЛА
про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого
22.12.2023 Городоцький районний суд Львівської області в складі колегії суддів:
головуючої, судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,
розглянувши в присутності прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілих ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та в режимі відеоконференції його захисника ОСОБА_8 , під час судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст.152, ч.2 ст.156, ч.6 ст.153, ч.3 ст.15- ч.6 ст.152, ч.1 ст.301-1, ч.3 ст.301-1 КК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Городоцького районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст.152, ч.2 ст.156, ч.6 ст.153, ч.3 ст.15- ч.6 ст.152, ч.1 ст.301-1, ч.3 ст.301-1 КК України.
Оскільки термін перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою закінчується 30.12.2023, а розгляд даної кримінальної справи триває, прокурором внесено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи щодо малолітнього ОСОБА_9 , а саме у розбещенні неповнолітнього, тобто вчиненні розпусних дій щодо малолітнього; у сексуальному насильстві, тобто вчиненні насильницьких дій сексуального характеру, не пов”язаних із проникненням в тіло іншої особи, яка не досягла чотирнадцяти років, вчиненому особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КК України; у незакінченому замаху на вчинення дій сексуального характеру, пов”язаних із анальним проникненням в тіло іншої особи з використанням пальців щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.156 КК України; у чотирьох епізодах вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, вчинених особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.156 КК України. Крім цього ОСОБА_7 обвинувачується у виготовленні дитячої порнографії та в умисному зберіганні дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, тобто у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.3 ст.301-1 КК України.
Провина обвинуваченого на думку сторони обвинувачення підтверджується зібраними на досудовому розслідуванні доказами, на даний час ризики, враховані слідчим суддею та судом при обранні і продовженні запобіжного заходу ОСОБА_7 , продовжують існувати, вони не зменшилися, їм не можна запобігти шляхом обрання більш м”якого запобіжного заходу. Зокрема, існує ризик переховування ОСОБА_7 від суду, оскільки злочин, який інкримінується йому, є особливо тяжким і у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у його вчиненні можливе призначення йому покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років або довічне позбавлення волі, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, про що також викладено правову позицію в рішенні ЄСзПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії». Обґрунтованість цього ризику полягає також в тому, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв”язків, можливість зміни ним місця свого проживання. У рішенні ЄСзПЛ у справі «Москаленко проти України» закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, що доводиться характером та обставинами вчинення злочинів, які йому інкримінуються, зокрема наявністю малолітнього потерпілого та свідків, яким відомі обставини вчинення злочину. Також існує ризик вчинення обвинуваченим іншого злочину, оскільки усі інкриміновані йому кримінальні правопорушення носять сексуальний характер та вчинялися стосовно малолітньої дитини протягом тривалого часу, систематично, непомітно для батьків. Обвинуваченому відомі місця проживання та інші дані дітей та їх батьків, з якими він тривалий час спілкувався та які необізнані про його злочинну діяльність, а тому є підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_7 може продовжити свою злочинну діяльність, а саме вчиняти дії сексуального характеру відносно дітей, що свідчить про його небезпеку та загрозу з його сторони для статевої свободи та недоторканності інших осіб. При ініціюванні питання про продовження тримання під вартою обвинуваченого сторона обвинувачення виходить із того, що судове рішення, зокрема про обрання запобіжного заходу, повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У даному випадку наявний суспільний інтерес, який, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 рішення ЕСзПЛ «Летельє проти Франції». Підставою обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити новий злочин, чим перешкоджатиме розгляду кримінального провадження, та неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом обрання більш м”якого запобіжного заходу. Просить продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Представник потерпілих ОСОБА_6 просить клопотання задоволити.
ОСОБА_7 та його захисник заперечують проти задоволення клопотання та продовження терміну перебування обвинуваченого під вартою, захисник просить змінити такий на домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, прокурором не доведені та є виключно припущеннями.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув”язнення.
Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою ст.176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, є достатньо підстав вважати, що, перебуваючи на волі, він може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватись від суду.
Враховуючи, що судове провадження не завершено до спливу строку тримання під вартою, в судовому засіданні не допитаний свідок обвинувачення, не вирішено клопотання про допит ряду інших свідків сторони захисту та визначенні ст. 177 КПК України ризики, котрі були підставами для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду кримінального провадження не відпали і не зменшилися, а тому відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який та слід продовжити йому строк тримання під вартою до 60 днів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.331 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст.152, ч.2 ст.156, ч.6 ст.153, ч.3 ст.15- ч.6 ст.152, ч.1 ст.301-1, ч.3 ст.301-1 КК України, терміном на 60 днів, тобто до 19 лютого 2024 включно на умовах, визначених в ухвалі Городоцького районного суду Львівської області від 01.02.2023 в частині визначення розміру застави та виконання обов'язків, відповідно.
Копію ухвали для виконання направити адміністрації ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому.
В судовому засіданні оголосити перерву до 13.00 год. 19.01.2024.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 22.12.2023
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3