Справа №461/10022/23
Провадження №3/461/3524/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , паспорт громадянина для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 27.10.2017 виданий 2619,
за ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України,
встановив:
під час перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що 15.02.2022 року о 12 год 38 хв громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через митний пост «Грушів» Львівської митниці у митному режимі “тимчасове ввезення до 60 днів” під зобов'язання про зворотне вивезення № UA209090/2022/1235 транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ E350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , країна реєстрації - Республіка Польща.
Відповідно до ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
Враховуючи строки тимчасового ввезення, зазначені в зобов'язанні про зворотне вивезення №UA209090/2022/1235, встановлені ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ E350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , країна реєстрації - Республіка Польща, підлягав вивезенню з митної території України у термін до 06.03.2022 року.
Відповідно до вимог ст. 192 Митного кодексу України, до митного органу у визначені строки тимчасового ввезення громадянин ОСОБА_1 з повідомленням про обставини події, у зв'язку з якими порушено ці строки, та про місцезнаходження транспортного засобу не звертався.
Листом Львівської митниці (від 05.09.2023 № 7.4-2-28-12/10/22764) громадянина України ОСОБА_1 було запрошено на митний пост «Грушів» Львівської митниці за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, с. Грушів для надання пояснень та участі у складанні протоколу про порушення митних правил, проте у вказану вище дату громадянин ОСОБА_1 не з'явився.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 перевищив встановлений ч.4 ст.380 Митного кодексу України строк доставки товару - транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ E350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , країна реєстрації - Республіка Польща, до митного органу призначення більше ніж на тридцять діб.
Згідно бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України станом на 23.10.2023 року вищевказаний транспортний засіб за межі України не вивозився та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства, не поміщений, протокол про порушення митних правил за ст. 481 Митного Кодексу України щодо даного факту не складався.
Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з'явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.
Згідно ч. 9 ст. 494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).
Згідно ч. 10 ст. 494 МК України, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних вимог, посадовими особами уповноваженими на складання та вручення протоколу про порушення митних правил скеровано на наявну у митного органу адресу ОСОБА_1 примірник даного протоколу. Крім того, після надходження протоколу на розгляд до суду ОСОБА_1 скеровано судом повідомлення із зазначеними у ньому датою, часом та місцем розгляду справи.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. У поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася у судове засідання, а також повідомлялася про місце, час, дату розгляду справи у спосіб передбачений законом, що підтверджується матеріалами справи, не повідомила суд про причини неявки та не подала до суду жодних заяв чи клопотань, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.
При цьому, також виходжу з того, що положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану» покладають на суд обов'язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Водночас, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства прямо забороняється Законом.
Представник митниці в судовому засіданні протокол підтримав.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Частиною 6 ст. 481 МК України, передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
За вчинення правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тон), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, у кількості більше однієї одиниці на кожну товарну позицію дозволяється за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тон), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу.
Транспортні засоби, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тон), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепи до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться громадянами-резидентами у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за укладеними трудовими договорами з підприємствами-нерезидентами, що підтверджується документами відповідних компетентних органів країни реєстрації підприємства-нерезидента, для цілей цього Кодексу вважаються транспортними засобами особистого користування. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України таких транспортних засобів дозволяється на строк до 10 діб за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п'ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання митному органу документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
Транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД, можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.
Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.
Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання митним органам власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим знищення або руйнування.
Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації.
Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Згідно ст. 108 Митного кодексу України, строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені. З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови. Якщо товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення). Якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України: внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; у разі зберігання таких транспортних засобів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин, зберігання, арешту (вилучення) або здійснення таких операцій.
Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Частиною 6 ст. 481 МКУ передбачена адміністративна відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Встановлено, що у діях громадянина ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, а саме останній перевищив строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, що підтверджується протоколом про порушення митних правил №1444/20900/23 від 18.10.2023, витягами з інформаційних систем митного органу (АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ), копіями паспорта громадянина ОСОБА_1 та технічного паспорта на автомобіль, митною декларацією від 15.02.2022, зобов'язанням ОСОБА_1 про зворотне вивезення транспортного засобу, листами митного органу від 19.07.2023 та 05.09.2023, листом Коломийської міської ради від 26.07.2023 та УДМСУ в Івано-Франківській області від 19.07.2023, доповідною запискою.
Наведені докази встановлюють факт ввезення зазначеного вище транспортного засобу на територію України, митний режим ввезення та відсутність даних про його своєчасне вивезення.
В свою чергу, громадянин ОСОБА_1 , будучи обізнаним про факт ввезення автомобіля та наявність відповідного зобов'язання, жодних доказів, заяв чи клопотань до суду чи митного органу не подав. Відомості про наявність обставин, які виключають адміністративну відповідальність у матеріалах справи відсутні, до митного органу громадянин ОСОБА_1 з приводу ввезення або вивезення транспортного засобу, у встановленому законом порядку не звертався.
Водночас, обставин, передбачених ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як і не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу.
Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України доведена належним чином.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи даних про його фактичні доходи та можливість виконати стягнення у виді штрафу, вважаю за необхідне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є безпосереднім предметом правопорушення.
У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Статтею 40-1 КУпАП встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 481, 486, 527, 528 МК України,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді конфіскації транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ E350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_3 , країна реєстрації - Республіка Польща.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 536,80 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Стрельбицький