Справа № 461/5139/23
Провадження № 1-кс/461/7173/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2023 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту майна у межах кримінального провадження № 42023140000000166 від 22 червня 2023 року, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. В обгрунтування заявленого клопотання вказує на те, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10.07.2023 року у справі № 461/5071/23, серед іншого, накладено арешт намобільний телефон марки «Iphone 12 pro» з імеі: НОМЕР_1 . Вказує на те, що слідчий не заперечує щодо повернення їй мобільного телефону, оскільки на сьогодні відпала потреба в застосуванні арешту на зазначене майно і воно може бути повернуте власнику. Відтак, просить клопотання задоволити та скасувати арешт.
Слідчий ОСОБА_4 подав до суду заяву, згідно якої проти задоволення клопотання заперечив, оскільки телефон є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що таке не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023140000000166 від 22.06.2023 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 10.07.2023 року у справі № 461/5071/23, серед іншого, накладено арешт намобільний телефон марки «Iphone 12 pro» з імеі: НОМЕР_1 .
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином саме на власника або володільця майна покладається обов'язок довести, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт на майно накладено необґрунтовано.
Оцінюючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя з такими погодитись не може.
Накладаючи арешт, слідчий суддя виходив з того, що вищеперелічені речі, які були вилучені в ході обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
До матеріалів клопотання не долучено жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на телефон, окрім пояснень самого заявника.
За таких обставин вважаю, що в задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки таке подане передчасно і особою, що звернулась із клопотанням, не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в його застосуванні відпала потреба.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1