Справа № 461/8017/21
Провадження № 1-кп/461/607/23
УХВАЛА
Іменем України
21.11.2023 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі
Головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання виконувача обов'язків прокурора відділу Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22021140000000068 від 02.07.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження №22021140000000068 від 02.07.2021 р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят діб. Покликається на те, що 29.06.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Подане клопотання мотивує тим, що є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Відтак, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання прокурора про продовження йому строку тримання під вартою заперечив.
Захисник ОСОБА_7 клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою заперечив. Зазначив, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведена. Просив суд обрати обвинуваченому ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників справи щодо поданого клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи тримання під вартою (статті 131, 176, 1981, 183).
Відповідно до ст.148 КПК України, запобіжні заходи вибираються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам уникнути від дізнання, досудового слідства та суду, перешкодити встановленню істини в кримінальній справі, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
До заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до частини другої статті 131 Кодексу, посеред іншого, належать запобіжні заходи, якими згідно ст.176 Кодексу є особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, який полягає у примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з положеннями ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Розглядаючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд враховує положення ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, а також частини 2 ст. 29 Конституції України.
Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, розглянувши доводи сторін кримінального провадження, продовжує строк тримання обвинуваченому ОСОБА_4 під вартою, при цьому виходить із наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до загальних положень про запобіжні заходи, такі обираються виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.7 ст.42 та іншими нормами КПК.
При вирішенні питання продовження строку дії, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що наданий час тримає судовий розгляду, ризики, які стали підставою для обрання, та в подальшому для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний момент продовжують існувати, оскільки з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, яке його загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими обставинами кримінального провадження, зокрема встановленими ризиками, з огляду на високу вірогідність переховування від суду, підтверджує наведені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Також під час розгляду даного клопотання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що вчинений ОСОБА_4 злочин був спрямований на заподіяння тяжких наслідків, а саме: завдання шкоди життю і здоров'ю військовослужбовцям Збройних сил України, Національної гвардії України, а також законних військових формувань, що беруть участь у проведенні ООС та АТО на сході України, ураження військової техніки сил ООС та АТО, заподіяння шкоди життю і здоров'ю мирного населення, ураження та руйнування об'єктів життєзабезпечення та інфраструктури в зоні проведення ООС та АТО, а також інших тяжких наслідків. Тобто, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
ОСОБА_4 не має сталого джерела доходів, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування. Серед іншого, обвинувачений має можливість безперешкодного виїзду за межі території України, що може перетнути лінію зіткнення в зоні АТО та ООС, що дає підстави вважати, що він таким чином зможе переховуватись від органів досудового слідства та суду на непідконтрольній Україні території Луганської області та перешкоджати кримінальному провадження, шляхом впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність та наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.
Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення в повному обсязі доведене існування ризиків, що у разі перебування ОСОБА_4 поза межами місця попереднього ув'язнення, можливе перешкоджання встановленню істини у справі з його боку, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Положення ст.199 КПК України, передбачають, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд погоджується із позицією сторони обвинувачення, що ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати і на момент розгляду даного клопотання.
Таким чином, підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, а тому наявна необхідність у задоволені клопотання прокурора та продовженні такого запобіжного заходу із зазначенням визначеного строку.
Керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», на 60 діб, тобто до 18 лютого 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - виконувача обов'язків прокурора відділу Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1