Справа № 221/7335/18
Провадження № 1-в/204/1739/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі подання Відділу № 8 філії Державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 29.11.2018 року вироком Волноваського районного суду Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку,
ВСТАНОВИВ:
До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене подання.
В обґрунтування подання зазначено, що вирок Волноваського районного суду Донецької області стосовно ОСОБА_4 , яким його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України набрав законної сили 29.12.2018 року, а строк виконання вироку сплив. Засуджений нових кримінальних правопорушень не скоїв, до кримінальної відповідальності не притягувався, відтак наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Прокурор у судовому засіданні подання підтримала, просила суд його задовольнити.
Представник установи у судове засідання не з'явилася, на адресу суду надіслала письмову заяву, відповідно до якої подання підтримала та просила задовольнити.
Засуджений у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду подання повідомлений своєчасно та належним чином.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, суд провів судове засідання без участі осіб, які були належним чином повідомлені.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.537 КК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
У відповідності до Розпорядження Голови Верхового Суду України №1/0/9-22 від 06 березня 2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», у зв'язку з неможливістю Волноваським районним судом Донецької області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ на Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Судом встановлено, що вироком Волноваського районного суду Донецької області від 29.11.2018 року ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Згідно з вимогою УОІ УМВС в Донецькій області засуджений ОСОБА_4 серед осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності та відбуваючих покарання у місцях позбавлення волі не значиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Відповідно до ч.4 ст.80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Відповідно до правового висновку Верховного суду України у справі № 5-324кс15 від 24.12.2015 ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
З аналізу положень ст. 80 КК України вбачається, що підставою для звільнення особи від відбування покарання є одночасна наявність трьох складових: закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку; не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання; не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 29.11.2018 року стосовно ОСОБА_4 набрав законної сили 29.12.2018 року. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України строк виконання вироку суду сплинув через 2 роки, а саме 29.11.2020 року, факт ухилення від відбування покарання не встановлений, таким чином з огляду на викладене, суд доходить висновку, що подання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.80 КК України,статтями537,539 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання Відділу № 8 філії Державної установи «Центр пробації» у Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від відбування призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку засудженої ОСОБА_4 , - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Волноваського районного суду Донецької області від 29.11.2018 року, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя ОСОБА_1