Справа № 203/7595/23
Провадження № 2-а/0203/64/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пилипенко А.С.,
за участю представників позивача - Дмитрієва В.В., Земляної Л.І.,
в режимі відеоконференції - відповідача Товмасян М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Відділу № 5 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області до громадянина Вірменії ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою забезпечення видворення за межі території України, -
встановив:
21 грудня 2023 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська як до адміністративного суду звернувся Відділ № 5 у м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області з адміністративним позовом до громадянина Вірменії ОСОБА_2 про затримання іноземця з метою забезпечення видворення за межі території України. Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 серпня 2021 р. громадянин Вірменії ОСОБА_2 прибув на територію України на заробітки, із заявою про продовження терміну його перебування в Україні або із заявою про визнання його біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався, громадянство України не набував, тобто наразі перебуває на території України без законних підстав. 14 грудня 2023 р. щодо відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. 20 грудня 2023 р. ОСОБА_2 було затримано та доставлено до службового приміщення Відділу № 5 у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області. Крім того, 20 грудня 2023 р. Відділом № 5 у м. Дніпро ГУ ДМС України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 6 про примусове видворення відповідача з України. У зв'язку з цим позивач просить затримати відповідача з метою забезпечення його видворення за межі території України, допустити рішення до негайного виконання.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, з мотивів, зазначених в адміністративній позовній заяві, просили суд його задовольнити. Посилались на те, що відповідач ухиляється від залишення території України, щодо нього вже раніше приймалось рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни у 2019 р.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, вказував, що не має наміру ухилятись від виконання рішення щодо залишення території України але потребує додаткового часу.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
24 серпня 2021 р. о 04 год. 19 хв. в пункті пропуску «Гоптівка» громадянин Вірменії ОСОБА_2 прибув на територію України, що підтверджується інформацією Державної прикордонної служби (а.с. 11).
ОСОБА_3 є громадянином Вірменії, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту відповідача (а.с. 10).
14 грудня 2023 р. головним спеціалістом Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Косіновою Ганною Миколаївною складено щодо відповідача протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 005792 (а.с. 17).
На підставі вказаного протоколу постановою заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Жаріковою Іриною Миколаївною (постанова ПН МДН 005783) відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. (а.с. 19).
14 грудня 2023 р. щодо відповідача було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким його зобов'язано покинути територію України в строк не пізніше 20 грудня 2023 року (а.с. а.с. 20 - 21).
20 грудня 2023 р. головним спеціалістом Відділу № 5 у місті Дніпро Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області Земляною Людмилою винесено рішення № 6 про примусове видворення відповідача з території України (а.с. а.с. 14 - 16). Згідно вказаного рішення в Єдиній інформаційно-аналітичній системі управління міграційними процесами відсутні відомості щодо наявності у відповідача паспорта громадянина України, документів про право на постійне чи тимчасове проживання в Україна, а також про набуття чи звернення ним за набуттям статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту в Україні.
20 грудня 2023 р. о 10 год. 00 хв. згідно протоколу про адміністративне затримання № МДН 000137 відповідача було затримано для вирішення питання про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (а.с. 12).
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно ст. 9 цього Закону іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 статті 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов'язання внести заставу.
Згідно ч. 2 ст. 289 КАС Заходи, визначені цією статтею, також застосовуються адміністративним судом, визначеним частиною першою цієї статті, за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіального органу чи підрозділу, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України до іноземців та осіб без громадянства, які до прийняття рішення за заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства вчинили порушення законодавства України про державний кордон або про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, до завершення процедури розгляду такої заяви.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Крім того, відповідно до ст.9, ст.29 Загальної декларації прав людини, ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Статтею 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, законного арешту або затримання з метою запобігання недозволеному в'їзду особи в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Відповідно до п. 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Будь-яких документів, які б надавали право відповідачу, постійно чи тимчасово перебувати на території України, суду надано не було. Відсутні докази того, що відповідач набув статусу біженця чи звернувся із заявою про отримання статусу біженця на території України або особи, яка потребує додаткового захисту. У зв'язку з відсутністю достовірних відомостей щодо доходів відповідача не можливо застосувати відносно нього заставу. Також не можливо передати відповідача на поруки підприємству, установі чи організації, оскільки пропозицій про взяття на поруки до суду не надходили.
Суд також враховує, що раніше згідно рішення № 15 про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 02 серпня 2019 року щодо відповідача вже вирішувалось питання про його примусове повернення з території України у зв'язку з порушенням правил перебування на її території (а.с. а.с. 24 - 25).
Крім того, згідно рішення № 194 від 12 грудня 2022 р. відповідачу було заборонено в'їзд на територію України строком на три роки (а.с. 23).
Ураховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення виконання рішення щодо видворення відповідача за межі території України буде доцільно застосувати до нього захід у вигляді затримання строком на 6 місяців.
Згідно ч. 19 ст. 289 КАС України за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується, тому за підсумками розгляду справи питання про судові витрати не вирішується.
Згідно абз. 9 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу. У зв'язку з чим рішення підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 12, 241, 244, 246, 257, 289 КАС України, ст.ст. 3, 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд -
вирішив:
Адміністративний позов Відділу № 5 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області до громадянина Вірменії ОСОБА_1 про затримання іноземця з метою забезпечення видворення за межі території України - задовольнити.
Затримати громадянина Вірменії ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, з метою забезпечення видворення за межі України, строком на шість місяців.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений ч. 16 ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Єдаменко