Справа № 202/8429/23
Провадження № 1-кс/202/9843/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
14 грудня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42022040000000181, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України,
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, яке погоджено прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , яке подане в рамках кримінального провадження №42022040000000181, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42022040000000181 від 09.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з грудня 2022 року по листопад 2023 року, учасники організованої групи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у складі організованої групи вчиняли протиправні дії, які полягали у незаконному зберіганні з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених тютюнових виробів, незаконне виготовлення, зберігання, збуту та транспортування з метою збуту алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей.
На підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду
м. Дніпро (справа №202/8429/23, провадження №1-кс/202/9431/2023) від 22.11.2023, 05.12.2023 у період з 07:57 год. до 10:57 год. слідчим слідчої групи проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: правовстановлюючі документи щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; правовстановлюючі документи щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ; правовстановлюючі документи щодо МАФ, які розташовані в м. Покров, Дніпропетровської області; документація щодо права власності на магазин з кафетерієм в АДРЕСА_4 ; кредитний договір; договір найму споруди в АДРЕСА_5 ; правовстановлююча документація на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 ; чорнові записи; проект землеустрою земельної ділянки АДРЕСА_7 ; ноутбук DELL, чорного кольору, S/n P90F005.
05.12.2023 слідчимвинесено постанову про визнання вказаних речей в якості речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Підставою для застосування арешту слідчий та прокурор у клопотанні та у доповненні до клопотання зазначають ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме п. 1 з метою збереження речових доказів, п. 2 з метою забезпечення спеціальної конфіскації та п. 3 - конфіскації майна.
З метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, збереження майна, унеможливлювання його приховання, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання тощо виникла необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема арешту майна, яке може запобігти непоправним наслідкам в ході досудового розслідування. Незастосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.
Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_10 заперечувала щодо задоволення клопотання. Зазначала, що прохальна частина клопотання містить перелік вилученого майна, який стороною обвинувачення не конкретизований, а саме не зрозуміло, яку саме частину нерухомого майна що знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_11 та ОСОБА_5 прокурор просить арештувати. Наголошувала, що клопотання сторони обвинувачення не відповідає вимогам КПК та підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків, а саме для визначення частини нерухомого майна що знаходиться у спільній сумісній власності.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
У провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000181 09.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 204 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 13 листопада 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 , з метою відшукання речей та документів, а саме: чорнових записів та нотатків з відомостями про незаконне виготовлення, транспортування, зберігання та збуту підакцизних товарів, а саме алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у друкованому та письмовому вигляді, необліковані журнали та зошити, що містять у собі інформацію про незаконне виготовлення лікеро-горілчаних, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, накопичувачів флеш-пам'яті, жорстких дисків, носіїв інформації, мобільних телефонів, що були засобами зв'язку під час вчинення кримінального правопорушення, на яких містяться дані щодо організації та вчинення вказаного кримінального правопорушення.
05.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ,в ході якого виявлено та вилучено: правовстановлюючі документи щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; правовстановлюючі документи щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ; правовстановлюючі документи щодо МАФ, які розташовані в м. Покров, Дніпропетровської області; документація щодо права власності на магазин з кафетерієм в АДРЕСА_4 ; кредитний договір; договір найму споруди в АДРЕСА_5 ; правовстановлююча документація на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 ; чорнові записи; проект землеустрою земельної ділянки АДРЕСА_7 ; ноутбук DELL, чорного кольору, S/n P90F005.
05.12.2023 слідчим винесено постанову про визнання вказаних речей в якості речових доказів у даному кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,у вказаному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України, а саме в незаконному зберіганні з метою збуту, а також збуті незаконно виготовлених тютюнових виробів, вчинене організованою групою, незаконному виготовленні, зберіганні, збуті та транспортуванні з метою збуту алкогольних напоїв, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, вчинене організованою групою.
Санкція ч. 1 ст. 204 КК України передбачає накладання штрафу від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
Санкція ч. 3 ст. 204 КК України передбачає позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна, з вилученням та знищенням незаконно виробленої або придбаної продукції, обладнання для її виготовлення.
Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (визначено ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя, вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладання арешту начорнові записи; ноутбук DELL, чорного кольору, S/n P90F005, з метою збереження речових доказів на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, розумність та співрозмірність обмеження права власності, на думку слідчого судді, відповідає завданням цього кримінального провадження, ураховуючи його стадію, інкриміновані кримінальні правопорушення, а тому слідчий суддя вважає виправданим саме такий ступінь втручання у з метою виконання завдань кримінального провадження. Незастосування цього заходу може зумовити труднощі та неможливість органу досудового розслідування провести слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, направлені на встановлення істини у справі, а у разі ненакладання арешту таке майно, воно може бути приховане, пошкоджене чи знищене.
У той же час, прокурором у поданому клопотанні не доведено необхідності накладення арешту на правовстановлюючі документи щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; правовстановлюючі документи щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ; правовстановлюючі документи щодо МАФ, які розташовані в м. Покров, Дніпропетровської області; документація щодо права власності на магазин з кафетерієм в АДРЕСА_4 ; кредитний договір; договір найму споруди в АДРЕСА_5 ; правовстановлююча документація на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 ; проект землеустрою земельної ділянки м. Покров, вул. Центральна, оскільки відсутні підстави вважати, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 1 ст. 96-2 КК України передбачає випадки застосування спеціальної конфіскації, зокрема, вона застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
У ч. 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КПК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Також, правовстановлюючі документи щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ; правовстановлюючі документи щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ; правовстановлюючі документи щодо МАФ, які розташовані в м. Покров, Дніпропетровської області; документація щодо права власності на магазин з кафетерієм в АДРЕСА_4 ; кредитний договір; договір найму споруди в АДРЕСА_5 ; правовстановлююча документація на квартиру за адресою: АДРЕСА_6 ; проект землеустрою земельної ділянки АДРЕСА_7 не є грошами, цінностями та іншим майном, а тому стороною обвинувачення не доведена необхідність накладання арешту на вилучені речі, з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як безальтернативного виду покарання у санкції інкримінованої статті, на підставі п. 2 та п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Отже, клопотання слідчого, погоджене з прокурором підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження №42022040000000181, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 204 Кримінального кодексу України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке 05.12.2023 було виявлено та вилучено під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: чорнові записи; ноутбук DELL, чорного кольору, S/n P90F005.
В іншій частині - відмовити.
Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1