Справа № 202/20123/23
Провадження № 2/202/4627/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Мариніна О.В.
за участю секретаря судового засідання - Жупій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу №202/20123/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 18 вересня 2004 року вони з відповідачем перебувають у шлюбі. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя між сторонами не склалося, з часом вони втратили взаєморозуміння, відносини погіршилися через різні погляди на подружнє життя та сім'ю. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинено, спільне господарство не ведеться. Позивач вважає, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам подружжя та дитини, у зв'язку з чим просить розірвати шлюб.
Позивач у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила розірвати шлюб. Після розірвання шлюбу виявила бажання залишити собі прізвище чоловіка.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву згідно якої позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти розірвання шлюбу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 18 вересня 2004 року, який зареєстровано Індустріальним районним управлінням юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 536.
Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спір щодо місця проживання дитини між сторонами наразі відсутній.
Шлюбні відносини сторони припинили та проживають окремо, спільне господарство не ведеться.
Вирішуючи позов, суд бере до уваги, що відповідно до статті 51 Конституції України, а також статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і не мають наміру їх відновлювати, вважають, що їх сім'я фактично розпалась, її збереження є неможливим та не відповідає інтересам подружжя й дитини, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, так як шлюбні відносини вже не підлягають збереженню.
Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, виявила бажання після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 200, 259, 263, 265 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Індустріальним районним управлінням юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 536.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Маринін