г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/4107/23
Номер провадження 2/213/1684/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2023 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазуренка В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/4107/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 07 вересня 2022 року в результаті порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки або техногенної безпеки, близько 22.20 годин за адресою: вул. Олександра Станкова, 9-Б,
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область сталось загорання автомобіля марки «Mercedes-benz Sprinter 213 CDI», державний номер НОМЕР_1 , жовтого кольору, що належить відповідачу ОСОБА_2 . В результаті загорання даного автомобіля виникло загорання належного їй автомобіля «Nissan Almera 1.8» сірого кольору, державний номер НОМЕР_2 .
За фактом пожежі 07 вересня 2022 року, нею, відповідачем та провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Рієкстіньш Андрієм Геннадійовичем було складено акт про пожежу, яким встановлено факт пожежі у автомобілі «Mercedes-benz Sprinter 213 CDI» (держ. номер НОМЕР_1 ), належному відповідачу, про яку було повідомлено 07 вересня 2022 року о 22.24 годині невстановленою особою до пожежно-рятувального підрозділу. До гасіння пожежі було залучено 2 відділення 17 ДПРЧ З ДПРЗ: на АППД-2(3310)274 (5 чоловік) та на АЦ-4- 60(530927)515М (3 чоловіки). Пожежу, ліквідовано 07 вересня 2022 року о 23.12 годині. Внаслідок пожежі автомобіль відповідача знищено повністю, а у автомобілі «Nissan Aimera 1.8» (держ. номер НОМЕР_2 ), належному їй на праві власності пошкоджено: моторний відсік, капот, салон, переднє ліве колесо, лакофарбове покриття з лівої сторони кузова легкового автомобіля. Актом визначені прямі збитки від пожежі у розмірі 540 000,00 грн. та побічні збитки від пожежі у розмірі 624 511,00 грн. Рапортом №6858 інспектора Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Думановського В.В. 07 вересня 2022 року о 23.42 було зафіксовано факт пожежі, а саме: горіння автомобіля за адресою: вул. Олександра Станкова, 9-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, за невідомих обставин.
08 вересня 2022 року на підставі даного рапорту дані про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 270 КК України, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041610000245.
Звітом про ймовірну причину виникнення пожежі, яка сталася 07 вересня 2022 року, на тимчасовій зупинці автотранспорту в автомобілі «Mercedes-benz Sprinter 213 CD1» (держ. номер НОМЕР_1 ) за адресою: м.Кривий Ріг, Інгулецький район, вул. Олександра Станкова, неподалік будинку №9Б, - встановлено, що осередок пожежі знаходився в передній частині автомобіля «Mercedes-benz Sprinter 213 CDI».
На підставі постанови від 02 листопада 2022 року про призначення судової експертизи нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів, винесеної слідчим СВ ВП №6 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Полянською О.І., у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №1202204161000024 від 08 вересня 2022 року, підготовлено висновок експерта №СЕ-19/104-22/37120-ФХД від 07 грудня 2022 року, яким виявлено на даному на дослідження пожежному смітті сліди нафтопродукту, який має вуглеводний склад, характерний для зміненого дизельного палива; на пожежному смітті виявлені сліди нафтопродукту, який має вуглеводневий склад, характерний для суміші зміненого дизельного палива та нафтової олії; на марлевих тампонах слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено в межах чутливості застосованих методів дослідження.
На підставі постанови від 14 листопада 2022 року про призначення судової транспортно - товарознавчої експертизи, підготовлено висновок експерта №СЕ-19/104-22/36958-АВ від 05 грудня 2022 року, яким встановлено, що ринкова ціна автомобіля «Nissan Almera 1.8», легковий комбі-В, державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску з бензиновим двигуном об'ємом 1769 куб.см., який знаходився у технічно справному стані без урахування пробігу, фактичного технічного стану комплектації та укомплектованості, умов експлуатації (зберігання), станом на 07 вересня 2022 року складала 172 875,20 грн.
З 07 вересня 2022 року відповідач жодної матеріальної допомоги позивачу не надав та не запропонував.
Також неправомірними діями відповідача позивачу була нанесена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та хвилюваннях через значні пошкодження її автомобіля, приведення його у непридатний для використання стан, неможливість скористатися власним автомобілем, у якому вона має потребу через активний спосіб життя, поганий стан здоров'я та у зв'язку з роботою. Моральну шкоду, завдану відповідачем, вона оцінює у 10 000,00 грн.
Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 172 875,20 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
В судове засідання сторони не викликались. Відповідач надав відзив, де зазначає, що в акті про пожежу від 07 вересня 2022 року повної загибелі автомобіля не зафіксовано. Вартість автомобіля, яка визначена у висновку експерта від 05 грудня 2022 року визначена без урахування пробігу, фактичного технічного стану, комплектації та укомплектованості, умов експлуатації. При цьому експертом зазначено, що огляд транспортного засобу не проводився, а дані для проведення експертизи були відомі з постанови про її призначення, складеної зі слів ОСОБА_1 , що її автомобіль знаходився у технічно справному стані. Вказує, що до позовної заяви не додано висновок експерта щодо визначення фактичного розміру шкоди, нанесеної в результаті пожежі, яка сталась 07 вересня 2022 року. Також зазначив, що він з позивачем є сусідами, мешкають в одному дворі. Позивач швидко зробила ремонт автомобіля та навесні і влітку 2023 року ним вже користувалась, отже твердження позивача, що відбулась повна загибель авто і необхідно відшкодувати ринкову вартість авто не є дійсними. Ймовірну причину пожежі органами досудового розслідування встановити не вдалось, отже докази вини відповідача у виникненні пожежі позивачем не надано. Просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивачем було надано відповідь на відзив, де вона зазначає, що доводи, викладені відповідачем у відзиві не відповідають фактичним обставинам у справі. На підставі постанови від 14 листопада 2022 року про призначення судової транспортно - товарознавчої експертизи, підготовлено висновок експерта №СЕ-19/104-22/36958-АВ від 05 грудня 2022 року, яким встановлено, що ринкова ціна автомобіля «Nissan Almera 1.8», легковий комбі-В, державний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску з бензиновим двигуном об'ємом 1769 куб.см., який знаходився у технічно справному стані без урахування пробігу, фактичного технічного стану комплектації та укомплектованості, умов експлуатації (зберігання), станом на 07 вересня 2022 року складала 172 875,20 грн. У постанові зазначено, що автомобіль позивача знаходився у технічно справному стані, провести технічний огляд автомобіля станом на день пожежі є фізично неможливим, так як через протиправні дії відповідача автомобіль було практично знищено. Її автомобіль наразі знаходиться в гаражі не відремонтований, доводи відповідача про те, що влітку 2023 року вона закінчила ремонт автомобіля заперечує. Зазначає, що осередок пожежі знаходився в передній частині автомобіля «Mercedes-benz Sprinter 213 CDI». Вказує, що відповідач несе відповідальність за завдання шкоди відповідно до ст.1187 ЦК України. Також зазначає, що через значне пошкодження автомобіля має душевні страждання та хвилювання, через неможливість користування власним автомобілем, у якому вона має потребу через активний спосіб життя, поганий стан здоров'я та у зв'язку із роботою. Крім того, з вини відповідача вона змушена без автомобіля їздити до 77-річної матері її чоловіка, яка проживає за 20 км від неї та потребує постійного догляду, оскільки чоловік проходить військову службу та здійснювати догляд за матір'ю не має можливості. Моральну шкоду вона оцінює в 10 000,00 грн.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надала письмові пояснення на відповідь на відзив, де вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження вини відповідачі у настанні пожежі, розмір збитків в Акті вказано орієнтовно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року позовну заяву повторно залишено без руху.
Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі. Постановлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу реєстраційний номер НОМЕР_2 .
08 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено дані про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 270 КК України за №12022041610000245, обставинами є, що 07 вересня 2022 року в результаті порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки або техногенної безпеки, близько 22.20 годин за адресою: вул. Олександра Станкова, 9-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область сталось загорання автомобіля марки «Mercedes-benz Sprinter 213 CDI», державний номер НОМЕР_1 , жовтого кольору, що належить відповідачу ОСОБА_2 . В результаті загорання даного автомобіля виникло загорання належного ОСОБА_1 автомобіля «Nissan Almera 1.8» сірого кольору, державний номер НОМЕР_2 .
07 вересня 2022 року, сторонами та провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Криворізького районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Рієкстіньш Андрієм Геннадійовичем було складено акт про пожежу, яким встановлено факт пожежі у автомобілі «Mercedes-benz Sprinter 213 CDI» (держ. номер НОМЕР_1 ), належному відповідачу, про яку було повідомлено 07 вересня 2022 року о 22.24 годині невстановленою особою до пожежно-рятувального підрозділу. До гасіння пожежі було залучено 2 відділення 17 ДПРЧ З ДПРЗ: на АППД-2(3310)274 (5 чоловік) та на АЦ-4- 60(530927)515М (3 чоловіки). Пожежу, ліквідовано 07 вересня 2022 року о 23.12 годині. Внаслідок пожежі автомобіль відповідача знищено повністю, а у автомобілі «Nissan Almera 1.8» (держ. номер НОМЕР_2 ), належному позивачу пошкоджено: моторний відсік, капот, салон, переднє ліве колесо, лакофарбове покриття з лівої сторони кузова легкового автомобіля. Актом визначені прямі збитки від пожежі у розмірі 540 000,00 грн та побічні збитки від пожежі у розмірі 624 511,00 грн.
Відповідно до звіту про ймовірну причину виникнення пожежі, яка сталась 07 вересня 2022 року на тимчасовій зупинці автотранспорту в автомобілі марки «Mercedes-benz Sprinter 213 CDI», державний номер НОМЕР_1 за адресою: вул. Олександра Станкова, 9-Б,
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область останній транспортний засіб знищено, пошкоджено моторний відсік, капот, салон, переднє ліве колесо, лакофарбове покриття з лівої сторони кузова легкового автомобіля «Nissan Almera 1.8» (держ. номер НОМЕР_2 ). Враховуючи характер поширення вогню зроблено припущення, зо осередок пожежі знаходився в передній частині автомобіля «Mercedes-benz». Ймовірну причину пожежі встановити не вдалось можливим.
Як видно із висновку експерта №СЕ-19/104-22/36961-АВ від 06 грудня 2022 року станом на 07 вересня 2022 року середня ринкова ціна автомобіля «Mercedes-benz Sprinter 213 CDI», державний номер НОМЕР_1 , який находився у технічно справному стані без урахування пробігу, фактичного технічного стану, комплектації та укомплектованості, умов експлуатації (зберігання) складала 363 551,89 грн.
Як видно із висновку експерта №СЕ-19/104-22/36958-АВ від 05 грудня 2022 року станом на 07 вересня 2022 року середня ринкова ціна автомобіля«Nissan Almera 1.8», державний номер НОМЕР_2 , який находився у технічно справному стані без урахування пробігу, фактичного технічного стану, комплектації та укомплектованості, умов експлуатації (зберігання) складала 172 875,20 грн.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-22/37120-ФХД від 07 грудня 2022 року в результаті проведення судової експертизи нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів виявлено на дослідження пожежному смітті сліди нафтопродукту, який має вуглеводний склад, характерний для зміненого дизельного палива; на пожежному смітті виявлені сліди нафтопродукту, який має вуглеводневий склад, характерний для суміші зміненого дизельного палива та нафтової олії; на марлевих тампонах слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено в межах чутливості застосованих методів дослідження. Дати відповідь на запитання «де знаходиться осередок виникнення пожежі?» та «яка причина пожежі не є можливим».
Викладеним обставинам відповідають правовідносини щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17 та від 15 липня 2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (частина перша статті 1187 ЦК України).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України).
Тлумачення статті 1187 ЦК України свідчить, що: перелік видів діяльності, що створює підвищену небезпеку, який наведений у частині першій статті 1187 ЦК України не вичерпний. Окремі предмети матеріального світу мають одночасно декілька потенційно шкідливих властивостей, через що поводження з такими предметами слід кваліфікувати як змішані джерела підвищеної небезпеки. Змішані джерела підвищеної небезпеки можуть існувати в межах одного об'єкта матеріального світу. Автомобіль є складною технічною системою, під час експлуатації якої використовується механічна, хімічна, електрична енергія, вогненебезпечні, отруйні речовини тощо; транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України. Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов'язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди); транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю з боку особи у процесі його використання за умови наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема, паливна та електрична системи автомобіля); для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами статті 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.
Такий висновок викладений також в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2019 року у справі № 308/3620/15-ц (провадження № 61-17064св18).
Зобов'язання про відшкодування майнової шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі
№674/1666/14-ц (провадження № 61-6468зпв18).
Транспортний засіб кваліфікується як джерело підвищеної небезпеки не через його можливість рухатись, а через його конструктивні особливості, що зумовлює наявність у власника або особи, яка володіє відповідним транспортним засобом на іншому правовому титулі, обов'язків, що опосередковують необхідність недопущення завдання шкоди іншим особам, (зокрема, необхідність дотримання низки технічних вимог, порушення яких може мати наслідком ймовірне неконтрольоване завдання шкоди). Обов'язок відшкодування майнової шкоди незалежно від вини покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки.
Транспортний засіб, який не використовується (зберігається), створює ймовірне підвищене заподіяння шкоди через неможливість повного контролю з боку особи у процесі його використання за умови наявності у відповідного транспортного засобу небезпечних конструктивних елементів (зокрема, паливна та електрична системи автомобіля).
Для відшкодування шкоди володільцем джерела підвищеної небезпеки за правилами статті 1187 ЦК України не має значення, чи використовує він таке джерело за призначенням. Визначальним є те, що відповідні потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.
Така позиція викладена у Постанові Верховного суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20.
Отже, належний відповідачу транспортний засіб, який не рухався (перебував на тимчасовій зупинці автотранспорту), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України, відповідно обов'язок відшкодування майнової шкоди незалежно від вини покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки.
Згідно із ч. ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За вимогами ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стандарт доказування, тобто ступінь доведеності обставин справи сторонами є питанням досить складним для Суду, яке він вирішує у кожній справі окремо. Загальне правило, сформульоване у рішенні по справі Ireland v. the United Kingdom (5310/71, § 161, 18 January 1978) наступним чином: оцінюючи докази Суд застосовуватиме стандарт доказування «поза розумним сумнівом», але додає, що такий доказ може слідувати з співіснування достатньо сильних, чітких та узгоджених припущень або інших схожих неспростованих презумпцій факту. В цьому контексті поведінка Сторін при отриманні доказу також приймається до уваги.
Слід також наголосити, що переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не надано доказів, що шкоду належному позивачеві транспортному засобу було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України).
Встановлено, що відповідно до висновку експерта №СЕ-19/104-22/36958-АВ від 05 грудня 2022 року станом на 07 вересня 2022 року середня ринкова ціна автомобіля«Nissan Almera 1.8», державний номер НОМЕР_2 , який находився у технічно справному стані без урахування пробігу, фактичного технічного стану, комплектації та укомплектованості, умов експлуатації (зберігання) складала 172 875,20 грн.
Позивач просить стягнути матеріальну шкоду, встановлену вказаним висновком.
Відповідач не погоджується з вказаною сумою шкоди, яку просить стягнути позивач, оскільки її автомобіль не було повністю знищено, проте клопотань про призначення експертизи для оцінки фактичного розміру завданої матеріальної шкоди відповідачем заявлено не було, власний розрахунок спричиненої матеріальної шкоди суду не надано.
З приводу позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн суд зазначає таке.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).
По своїй суті зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов'язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов'язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь- яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв'язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Визначаючи розмір моральної шкоди по даній справі суд враховує, що в результаті неправомірних дій відповідача позивачу було завдано моральних та душевних страждань, пов'язаних з тимчасовою втратою можливості користуватися транспортним засобом.
Враховуючи викладене та обставини скоєного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають задоволенню у розмірі 10 000,00 гривень.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1 ст. 263 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
А тому повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, врахувавши доводи відповідача на спростування позовних вимог, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 828,75 грн.
Керуючись ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 172 875 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн 20 коп. та моральну шкоду у розмірі 10 000 (десяти тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1 828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) грн 75 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного тексту судового рішення - 22 грудня 2023 року.
Суддя В.В. Мазуренко