г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1407/23
Номер провадження 2/213/847/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Мазуренка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ємельянцевої Т.С.,
за відсутності учасників справи
розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №213/3194/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Крамчанін Олександр Вячеславович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної залиттям квартири, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. В позові вказує, що позивач є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В ніч з 28.10.2021 на 29.10.2021 року сталось затоплення його квартири водою з квартири відповідачів, яка знаходиться поверхом вище. Затоплення сталось після записку системи опалення через несправність змійовика у ванній кімнаті квартири відповідачів, що було встановлено при обстеженні його квартири комісією ОСББ «Перемоги 21». Відповідно до висновку експерта вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 12146,00 грн. Відповідачі добровільно не бажають відшкодовувати заподіяну ними шкоду, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів завдану майнову шкоду та понесені судові витрати у справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує, позивач не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, відзиву не надали.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, суд постановляє заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на житло, виданим 10.05.1994 позивачу на членів його сім'ї: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с.6,7).
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , розмір їх часток по 1/2, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 328075535 від 05.04.2023 (а.с.12). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за вказаною адресою з 24.12.20113 року, що видно із довідок адміністративного центру «Віза» виконкому Криворізької міської ради.
Згідно з актом №25 обстеження житлового приміщенні від 29 жовтня 2021 року, складеним комісією у складі управителя ОСББ «ПЕРЕМОГИ 21» та мешканців будинку АДРЕСА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 в ніч з 28.10.2021 на 29.10.2021 сталося затоплення кухні, коридору, ванної кімнати та туалету. У вказаних приміщеннях намокли стеля, шпалери на стінах та лінолеум на підлозі. Постраждала електропроводка вказаних приміщень, власник квартири змушений був викликати електрика для уникнення аварійної ситуації. Затоплення сталось після запуску системи опалення будинку 28.10.2021 через несправність «змійовика» у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_2 (а.с.8).
Відповідно до висновку експерта з питань будівельно-технічної експертизи №2-22, складеного 17.01.2022 судовим експертом Бихно М.В., вартість ремонтно-відновлювальних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири позивача, станом на січень 2022 року становить 12146,00 грн (а.с.13-25). Також судовим експертом складено кошторис на будівельні роботи (а.с.28-33). Вартість послуг судового експерта склала 1500 грн (а.с.27).
Предметом та підставою позовних вимог є відшкодування матеріальної шкоди, у зв'язку із затопленням належної позивачу на праві власності квартири із вини відповідачів.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Так, статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування заданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальними правилами цивільна відповідальність за завдану майнову шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірних дій, заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного зв'язку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, тобто відповідача. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача діючим законодавством покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Даний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 13.11.2019 року в рамках розгляду цивільної справи №757/31418/15-ц.
В той же час законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Згідно з п.1, 3 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України, всі учасники судового процесу рівні перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Із матеріалів справи встановлено, що причиною залиття квартири позивача сталось внаслідок несправності «змійовика» у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 , що належить відповідачам. Таким чином, зважаючи на те, що відповідачі не надали жодного належного та допустимого доказу про те, що затоплення квартири АДРЕСА_5 сталося з інших причин, ніж зазначено у Акті обстеження житлового приміщення №25 від 29.10.2021 року, будь-яких клопотань про призначення судової експертизи відповідачами не заявлено, відсутні будь-які заперечення з приводу наданого позивачем звіту про оцінку вартості ремонтних робіт від 17.01.2022 року, виходячи з презумпції вини заподіювача шкоди, яка відповідачами не спростована, суд приходить до висновку що позивачем доведено факт залиття його квартири з вини відповідачів, які є власниками квартири АДРЕСА_2 .
Вирішуючи питання щодо розміру завданої майнової шкоди, суд приймає до уваги висновок судового експерта, відповідно до якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт, проведення яких є необхідниим для усунення наслідків пошкоджень, що виникли внаслідок залиття квартири позивача, становить 12146,00 грн.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина перша статті 1190 ЦК України).
Разом з тим, як визначено у ч.1 ст.34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є неповнолітнім, а тому він не може нести солідарну відповідальність по зобов'язанням щодо відшкодування шкоди, а тому в задоволенні позову щодо стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди з ОСОБА_3 позивачу слід відмовити.
Таким чином, встановивши, що матеріалами справи доведено розмір завданої позивачу шкоди, протиправність дій відповідача ОСОБА_2 , причинно-наслідковий зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що завдана позивачу майнова шкода у розмірі 12146,00 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення майнової шкоди з відповідача ОСОБА_2 , тому з останньої підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Що стосується інших судових витрат суд приходить до такого.
Відповідно до договору №02-22 від 10.01.2022 про надання послуг загальна вартість послуг судового експерта в особі ФОП ОСОБА_6 з проведення будівельно-технічної експертизи квартири позивача складає 1500,00 грн (а.с.27). Вказані витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 .
Частиною 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача було подано договір про надання правової допомоги від 30.03.2023 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Крамчаніним О.В., відповідно до якого вартість послуг адвоката визначена за домовленістю сторін складає 6000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, розрахунок суми вартості послуг від 05.04.2023 (а.с.3, 4).
У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 вказано, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Відповідно до Постанови Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі №922/449/21 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Позивачем доведено реальність судових витрат; дійсна необхідність вбачається з загальної ситуації, в якій позивач опинився, був вимушений вчиняти заходи щодо свого захисту в судовому порядку.
При цьому сторона відповідача не оспорює розмір витрат на правову допомогу, а суд дотримується принципу диспозитивності.
Таким чином, суд доходить висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню на користь позивача завдана йому майнова шкода в розмірі 12146,00 грн та понесені ним судові витрати по справі в повному обсязі лише з відповідача ОСОБА_2 .
В стягненні суми шкоди та судових витрат з відповідача ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 15,,16, 22, 34, 1166 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 12, 13, 79-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 263-265, 274, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, в розмірі 12146 (дванадцять тисяч сто сорок шість) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.
В задоволенні позову стосовно вимог до відповідача ОСОБА_3 позивачу відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача - адвокат Крамчанін Олександр Вячеславович, адреса: 50102, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сонячна, 17.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП не відомо.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП не відомо.
Дата складення повного тексту судового рішення - 21 грудня 2023 року.
Суддя В.В. Мазуренко