Справа № 523/20663/23
Номер провадження 3/523/9101/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2023 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
04.11.2023 поліцейським Павлович А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 004330, згідно якого ОСОБА_1 не належним чином займається батьківськими обов'язками щодо виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 02.11.023 року о 16год 00 хв перебуваючи на дитячому майданчику вчинила хуліганські дії, а саме виражалася на адресу малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 нецензурною лайкою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти складеного відносно неї протоколу, вину не визнала та пояснила, що з ОСОБА_4 та його родиною проживають по сусідству. Раніше діти разом гуляли на дитячому майданчику в дворі будинку. Останнім часом її дитина ОСОБА_5 не спілкується із ОСОБА_6 тому як той поводить себе агресивно, постійно провокує її доньку ОСОБА_7 на конфлікт, а також висловлюється на її адресу грубою нецензурною лайкою, що також підтверджується і скріншотом з мобільного телефону ОСОБА_7 . Батьки малолітнього ОСОБА_6 на його агресивну поведінку ні яким чином не реагують, а навпаки мати малолітнього ОСОБА_8 сама вдалася до чіпляння до її дитини ОСОБА_7 , що виражалося у погрозах та побоях. Також зазначила, що за своєю дитиною вона доглядає належним чином, виховую та виконує всі батьківськи обов'язки.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши надані суду матеріали: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 004330 від 04.11.2023 року, письмові пояснення ОСОБА_9 , пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно з вимогами діючого адміністративного законодавства, а саме ч.1ст. 184 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Об'єктивна сторона ст.184 КУпАП полягає в умисному вчиненні дій особою, направлених на невиконання своєї батьківських обов'язків. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 не вбачається умисних дій щодо невиконання батьківських обов'язків щодо своєї малолітньої дитини. Того, що вона умисно не контролювала дії своєї доньки, тощо, що дало би підстави вважати, що вона ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, суду не надано.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні об'єктивні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням передбаченимч.1 ст. 184 КУпАП.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97).
ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, ураховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь, а матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів того чи взагалі було вчинене це правопорушення, суд доходить висновку що є недоведеним склад адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП, а тому провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись статтями 247,284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Далеко