ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про результат розгляду заяви про відвід судді
22.12.2023м. ДніпроСправа № 904/4677/23
Розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Целєвої Антоніни Юхимівни (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про відвід судді
у справі:
за первісним позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до Фізичної особи - підприємця Целєвої Антоніни Юхимівни (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості в сумі 215 072 грн. 77 коп.
та
за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Целєвої Антоніни Юхимівни (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
до Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)
про визнання недійсною заборгованості за типовим договором про надання послуги з постачання теплової енергії та стягнення 430 145 грн. 54 коп. моральної шкоди
Суддя Фещенко Ю.В.
Без участі представників сторін
ВСТАНОВИВ:
Від Фізичної особи - підприємця Целєвої Антоніни Юхимівни за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про відвід судді Мельниченко І.Ф. (вх. суду № 6233/23 від 21.12.2023), в якій вона просить суд відвести суддю Мельниченко І.Ф. від розгляду справи №904/4677/23, посилаючись на таке:
- зважаючи на те, що АТ "Криворізька теплоцентраль" є суб'єктом державного сектору економіки, відповідно і особа, яка вважає себе представником АТ "Криворізька теплоцентраль" - адвокат Світлана Кучерява, зобов'язані зареєструвати в ЄСІТС свої Електронні кабінети; з моменту реєстрації, останні зобов'язані подавати всі без виключення процесуальні документи виключно в електронному вигляді, засвідчені КЕП;
- змістовний аналіз приєднаних до електронного кабінету матеріалів справи вказує, що в матеріалах справи відсутня сформована та подана в підсистемі "Електронний суд" заява адвоката Світлани Кучерявої про участь у судовому засіданні, яке відбулось 13.12.2023, в режимі відеоконференції, відтак, у розумінні закону адвокат Світлана Кучерява не набула законного права приймати участь у справі в режимі відеоконференції;
- наведені обставини були заздалегідь відомі головуючому у справі судді - І.Ф. Мельниченко, яка, знаючи, що адвокат Світлана Кучерява не набула законного права приймати участь у справі в режимі відеоконференції, так як не подавала у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку відповідні клопотання чи заяви, та, відповідно, судом не ухвалювалась ухвала про участь у справі адвоката Світлани Кучерявої в режимі відеоконференції, суддя допустила С. Кучеряву до участі в судовому засіданні 13.12.2023 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мельниченкло І.Ф.) від 21.12.2023 заявлений Фізичною особою - підприємцем Целєвою Антоніною Юхимівною відвід судді Мельниченко І.Ф. у справі № 904/4677/23 визнано необґрунтованим; матеріали справи передано для вирішення питання щодо розгляду заяви (вх. суду № 6233 від 21.12.2023) про відвід судді Мельниченко І.Ф., складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 № 644 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи для розгляду заяви про відвід судді Мельниченко І.Ф.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 21.12.2023, справу № 904/4677/23 передано судді Фещенко Ю.В. для вирішення питання про відвід.
Розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Целєвої Антоніни Юхимівни про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Мельниченко І.Ф. від розгляду справи № 904/4677/23, суд не вбачає об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, і викликають сумніви у неупередженості судді або об'єктивності, та могли б бути підставою для відводу судді у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Суд констатує, що заява Фізичної особи - підприємця Целєвої Антоніни Юхимівни зводиться до оцінки процесуальних дій судді. До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішені того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-Центр" проти України" від 15.07.2010).
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки, якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін справи.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Так, згідно з частиною 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
За підпунктами 2.3.1, 2.3.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016; далі - Положення), розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою, зокрема шляхом автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи.
Слід відзначити, що склад суду по справі № 904/4677/23 був визначений у відповідності до вказаних вимог, що вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 (а.с. 52 у томі 1).
Суд також відзначає, що у даному випадку підставою для відводу судді Мельниченко І.Ф., фактично, ФОП Целєва А.Ю. визначила незгоду з процесуальними діями судді Мельниченко І.Ф. щодо допуску представника позивача до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка, за твердженнями заявника, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не заявляла клопотання про надання можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та, у подальшому, судом, відповідно не була постановлена відповідна ухвала. При цьому доказів упередженості та/або небезсторонності судді у розгляді даної справи заявником не надано.
Більш того, з матеріалі справи вбачається наступне:
- адвокат Кучерява Світлана Олександрівна має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується залученою до матеріалів справи відповіддю № 277026 від 17.11.2023 (а.с. 11 у томі 2);
- 20.11.2023 від АТ "Криворізька теплоцентраль" в особі представника (адвоката) Кучерявої С. О. за допомогою системи "Електронний суд" було подано клопотання (вх. суду №59388/23 від 20.11.2023), в якому заявник просив суд відкласти розгляд справи, надати можливість участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів (а.с. 26-33 у томі 2);
- ухвалою суду від 21.11.2023 підготовче засідання було відкладено, клопотання АТ "Криворізька теплоцентраль" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів - задоволено (а.с. 51-52 у томі 2).
Суд наголошує, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Господарський суд констатує, що істинність твердження щодо упередженості та необ'єктивності судді має бути доведена в силу приписів частини 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, статей 74, 77 - 80 Господарського процесуального кодексу України. Проте, таких доказів заявником відводу не додано.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд відзначає, що підставою для заявленого відповідачем відводу є саме незгода відповідача з процесуальними діями судді.
Доводи, викладені ФОП Целєвою А.Ю. у заяві про відвід не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Мельниченко І.Ф., безпосередньо та однозначно не вказують на її особисте упереджене ставлення або особисту прихильність до будь-якого учасника справи.
Господарський суд вважає, що заявником не зазначено обставин, які б свідчили про порушення об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв, не спростовано презумпцію безсторонності суду.
Слід також відзначити, що підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, а саме: 1) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі; 2) суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній рішення; 3) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції; 4) суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції; 5) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; 6) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
В силу положень частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, визначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Положеннями частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України чітко врегульовано порядок подання учасником справи заяви про відвід, а саме: відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, як було вказано судом вище, підставою для заявленого відповідачем відводу є саме незгода відповідача з процесуальними діями судді.
Отже, заява про відвід судді Мельниченко І.Ф. є необґрунтованою, безпідставною та ґрунтується на власних припущеннях заявника щодо упередженості судді. Викладені у заяві обставини стосуються процесуальних дій судді, які здійснюються під час розгляду справи, а відтак не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду даної справи у розумінні наведених приписів частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід судді Мельниченко І.Ф.
Відповідно до частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 32, 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Целєвої Антоніни Юхимівни про відвід судді Мельниченко І.Ф. від розгляду справи № 904/4677/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.12.2023.
Відповідно до частини 2 статті 254 та статті 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Повний текст ухвали складений та підписаний - 22.12.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко