Справа № 522/19576/23
Провадження по справі № 3/522/12012/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 535114 від 19.09.2023 року вбачається, що 19.09.2023 року о 00 год. 15 хв., громадянин ОСОБА_1 керував мопедом без н.з. в м. Одесі по вул. Генуезській, 3а з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим, на думку ІПП в Одеській області, який складав протокол, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, порушивши вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнав, просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності, оскільки він не керував мопедом.
Зазначив, що 19.09.2023 року близько 00 год. 15 хв., ОСОБА_1 разом зі своїм другом ОСОБА_2 повертались додому, та саме ОСОБА_2 знаходився за кермом вказаного транспортного засобу. З відеозапису, напрацьованого ІПП в Одеській області вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово наголошував на тому, що не він знаходився за кермом вказаного транспортного засобу, та що за кермом був саме ОСОБА_2 , однак його пояснення були проігноровані ІПП в Одеській області.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобом, а тим більше знаходився у стані алкогольного сп'яніння, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення є припущенням ІПП в Одеській області.
Усі подальші посилання працівників поліції стосовно того, що він був з явними ознаками алкогольного сп'яніння не мають жодного значення, з урахуванням того факту, що він не керував мопедом, тому викладене у протоколі вважає таким, що не відповідає дійсності.
Крім того, вважає що, протокол складено незаконно, оскільки під час його складання та збирання доказів на підтвердження фактів, викладених у протоколі, співробітниками поліції були допущені значні порушення КУпАП, в зв'язку з чим вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив той факт, що саме він знаходився за кермом вказаного транспортного засобу. При зупинці мопеду неодноразово наголошував на цьому ІПП в Одеській області, однак протокол про адміністративне правопорушення складено на ОСОБА_1 .
На підтвердження своїх пояснень надали Довідку, що мопед JNEN НОМЕР_1 був виданий ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у тимчасове користування для виконання робіт на користь компанії «Pomodoro», а саме: доставки харчових продуктів до торгових точок, розташованих у різних районах м. Одеси.
Дослідивши матеріали справи, заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідка ОСОБА_2 , надані в судовому засіданні, відеозапис події, напрацьований УПП на боді-камери, приходжу до наступних висновків.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу зазначається, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає, окрім керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, також і у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура огляду на стан сп'яніння чітко визначена законом.
Так відповідно до Проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння передбачає наступні дії - огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Форма огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Крім того, як роз'яснив Пленум ВС України в своїй Постанові № 14 від 23 грудня 2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З наданих в судовому засіданні пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 слідує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
З досліджених адміністративних матеріалів, а також відеозапису подій, напрацьованих УПП на боді-камери також не можливо встановити, хто саме знаходився за кермом мопеду, при цьому ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що він не був за кермом мопеда, а свідок ОСОБА_2 знаходився поруч з ОСОБА_1 та мопедом.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Наведене указує на недоведеність того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, маючи при цьому ознаки алкогольного сп'яніння, що давало би підстави для притягнення його до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що в свою чергу вказує на недоведеність наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який …. встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Варто зазначити, що «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу з позбавленням особи спеціального права на певний строк.
Крім того, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши в сукупності надані докази, а саме надані в судовому засіданні пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , відеозаписи події, напрацьовані ІПП на боді-камери, те що вони узгоджуються між собою і в сукупності свідчать про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. На відеозапису, напрацьованого ІПП в Одеській області, у ОСОБА_1 відсутні явні ознаки алкогольного сп'яніння.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а доказів на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення взагалі не подано.
Крім того, в матеріалах адміністративної справи щодо ОСОБА_1 відсутнєв порушення п.8 Розділу 2 Інструкції про виявлення у водіїв транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, патрульні не виписали направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 266, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ