ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1212/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В.,
суддів: Верхогляд Т.А., Дарміна М.О.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі №904/1212/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 8 519 931 грн 91 коп.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на свою користь 7 023 762 грн 22 коп. попередньої оплати за товар, що повинен поставлятися за договором поставки від 12.01.2022 №1201-22/М, 185 889 грн 16 коп. 3% річних та 1 310 280 грн 53 коп. індексу інфляції. Також просило стягнути з відповідача на свою користь 127 798 грн 98 коп. понесених витрат з оплати судового збору та 500 000,00 грн. понесених витрат з оплати витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у даній справі позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" 7 023 762 грн 22 коп. попередньої оплати та 105 356 грн 43 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Магреф", в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Також, не погодившись із рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс", в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 в частині відмови в стягнені 3% річних та інфляційних витрат та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з ТОВ «Магреф» на користь ТОВ «Укр-Мет Альянс»: 3 % річних від простроченої суми, що становить 185 889,16 грн, а також суму індексу інфляції у зв'язку з простроченням оплати в розмірі 1 310 280,53 грн; суму понесених витрат з оплати судового збору в суді першої інстанції, що становить 127 798,98 грн; суму понесених витрат з оплати судового збору в суді апеляційної інстанції, що становить 191 698,47 грн; суму понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 85 000,00 грн.
25.08.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів до матеріалів справи, в якому позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу, що були понесені під час розгляду справи в апеляційній інстанції, в сумі 20 500,00 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2023 у справі №904/1212/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі №904/1212/23 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 скасовано в частині відмови в стягнені 3% річних та інфляційних витрат та прийнято в цій частині нове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" 3 % річних від простроченої суми, що становить 185 889,16 грн, а також суму індексу інфляції в розмірі 1 310 280,53 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі № 904/1212/23 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" суму понесених витрат з оплати судового збору в суді першої інстанції, що становить 22 442,55 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" суму понесених витрат з оплати судового збору в суді апеляційної інстанції, що становить 33 663,82 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.11.2023 колегією суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Верхогляд Т.А., Дарміна М.О. призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в судове засідання на 20.12.2023.
13.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на свою користь судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 158 034, 65 грн, що становить різницю між сплаченою ним сумою судового збору за розгляд апеляційної скарги (191 698,47 грн) та сумою судового збору, стягнутої судом з відповідача згідно постанови від 12.10.2023 (33 663, 82 грн).
14.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/1212/23, в яких відповідач просив у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення відмовити. В обґрунтування поданих заперечень зазначив, що сума, зазначена позивачем в заяві та відображена в рахунку - фактурі №002 від 22.08.2023, не відповідає фактично наданим послугам та є завищеною; позиція позивача під час розгляду справи не змінювалася; суд за клопотанням сторони може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу; стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу становитиме надмірний тягар для відповідача.
У судове засідання 20.12.2023 сторони явку представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили.
Згідно ч. 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу). Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Процесуальним законодавством не встановлено вимог щодо форми і змісту заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Матеріалами справи підтверджується, що в апеляційній скарзі від 25.07.2023 позивачем заявлено про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 85 000,00 грн (попередній (орієнтовний) розрахунок).
25.08.2023 (до судових дебатів) позивачем подано клопотання про долучення доказів, в якому він просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду апеляційної скарги, в сумі 20 500,00 грн.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд зазначає, що заява позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 500,00 грн була зроблена позивачем з урахуванням строків, визначених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані копії наступних документів:
- договору про надання правової допомоги від 01.11.2022, укладеного між адвокатом Майструк Є.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс";
- додаткової угоди №2 від 10.07.2023 до договору про надання правової допомоги від 01.11.2022, відповідно до якої сторони вирішили, що адвокатом будуть надані послуги з питань стягнення заборгованості, що утворилася у ТОВ «Магреф» за договором поставки від 12.01.2022 №1201-22/М;
- протоколу погодження договірної ціни №002 від 10.07.2023, якою погоджений наступний об'єм послуг: аналіз судової практики Верховного Суду зі спірних питань, вироблення позиції у справі №904/1212/23 (година - 500,00 грн) -п.1; клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження (сторінка друкованого тексту - 1 000,00 грн)- п.2, підготовка апеляційної скарги (сторінка друкованого тексту - 1 000,00 грн)- п.3, участь адвоката в судових засіданнях, включаючи підготовку будь-яких процесуальних документів після відкриття провадження у справі (послуга - 5 000,00 грн)- п.4;
- рахунку -фактури №002 від 22.08.2023 на суму 20 500,00 грн, з яких по п. 1 витрачено 3 години на суму 1 500,00 грн, по п. 2 - 2 сторінки на суму 2 000,00 грн, по п. 3 - 12 сторінок на суму 12 000,00 грн, по п. 4 - 1 послуга на суму 5 000,00 грн;
- платіжної інструкції №8645 від 23.08.2023 на суму 20 500,00 грн.
В матеріалах справи наявні копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1331956 від 25.07.2023, яким підтверджені повноваження адвоката Майструк Євгенія Сергійовича представляти інтереси позивача у Центральному апеляційному господарському суді; свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Майструк Євгенія Сергійовича серії КВ №000352 від 02.11.2018.
Верховний Суд в додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Дослідивши подані позивачем документи, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, те, що представництво інтересів позивача здійснювалося тим самим адвокатом, який здійснював захист в суді першої інстанції та складав апеляційну скаргу, позиція позивача на змінювалася, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу в Центральному апеляційному господарському суді в сумі 22 500, 00 грн не відповідає критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні з виконаною роботою в суді апеляційної інстанції. Апеляційний господарський суд, враховуючи зміст та об'єм поданої апеляційної скарги позивача, зокрема, в частині обґрунтування оскарження ним рішення суду в частині відмови в стягненні 3% річних та інфляційних втрат, те, що адвокат Майструк Є.С. приймав участь в одному судовому засіданні, призначеному на 12.10.2023, вважає заявлені судові витрати такими, що обґрунтовані на суму 10 250, 00 грн. При цьому, колегія суддів зазначає, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження рішення суду може бути викладено в тексті апеляційної скарги, тому його заявлення шляхом подання окремого процесуального документу, за кожну сторінку якого позивач просить стягнути 1 000,00 грн, не відповідає критерію необхідності та розумності.
Адвокатом зазначено, що ним витрачено 3 години для вивчення практики Верховного Суду зі спірного питання в частині застосування норм матеріального права при оскарженні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 по справі №904/1212/23. Разом з тим, з тексту апеляційної скарги вбачається, що позивачем процитовані п.п. 68 - 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 по справі №918/631/19, висновки з яких покладені в основу оскарження рішення в частині відмови в стягненні 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму неповернутої попередньої оплати. Колегія суддів зазначає, що виокремлення аналізу судової практики в окрему від складання апеляційної скарги послугу, за яку позивач просить стягнути 1 500,00 грн, в даній справі не відповідає критерію необхідності.
Апеляційна скарга містить 11 сторінок друкованого тексту, а не 12, як зазначено у рахунку -фактурі №002 від 22.08.2023, тому заявлена сума за підготовку апеляційної скарги (12 000,00 грн за 12 сторінок) є необґрунтованою, а також завищеною з огляду на зміст апеляційної скарги та предмет оскарження. Колегія суддів зазначає, що з урахуванням викладеного за послуги, визначені в п.п. 1-3 рахунку - фактури №002 від 22.08.2023, співрозмірною та обґрунтованою до стягнення є сума 5 250,00 грн.
З огляду на те, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача, від нього до Центрального апеляційного господарського суду надійшли відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Магреф», відповідь на заперечення ТОВ «Магреф», адвокат Майструк Є.С. приймав участь в судовому засіданні 12.10.2023, сума витрат, визначена в п. 4 рахунку -фактури №002 від 22.08.2023 (5 000,00 грн) є обґрунтованою.
За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/1212/23 підлягає частковому задоволенню на суму 10 250,00 грн, в іншій частині заяви слід відмовити.
Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" про ухвалення додаткового рішення від 07.11.2023, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" апеляційної скарги, яка постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2023 задоволена, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 оскаржувалось в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 3% річних на суму 185 889,16 грн та інфляційних втрат на суму 1 310 280,53 грн. Всього сума оскарження становила 1 496 169,69 грн, тому, з урахуванням положень ч.4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" позивач мав сплатити судовий збір в сумі 33 663,82 грн. Саме ця сума судового збору за розгляд апеляційної скарги була стягнута постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2023 з ТОВ «Магреф».
Як вбачається з матеріалів справи, за розгляд апеляційної скарги згідно платіжної інструкції №443 від 28.07.2023 ТОВ "Укр-Мет Альянс" було сплачено 191 698,48 грн. Тому, судовий збір в сумі 158 034,66 грн є надмірно сплаченим та може бути повернутий позивачу на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі заявлення відповідного клопотання. В даному випадку відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки спірна сума не є нерозподіленою.
Керуючись статтями 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/1212/23 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магреф" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" витрати на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Мет Альянс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2023 у справі №904/1212/23 в сумі 10 250,00 грн, про що видати наказ.
У задоволенні заяви в іншій частині та у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення від 07.11.2023 відмовити.
Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 22.12.2023.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя М.О. Дармін